Тема 3 Методика факторного аналізу. Лекція 1. Метод ланцюгових підстановок та абсолютних різниць

1. Особливості використання прийому порівняння в економічних дослідженнях.

2. Прийоми елімінування в економічному аналізі: метод ланцюгових підстановок; метод абсолютних різниць.

1. Одним із головних прийомів аналізу є порівняння.

Порівняння – це спосіб дослідження, який здійснюється через зіставлення одного показника (невідомого) з іншими (відомими) з метою визначення спільних рис або розбіжностей між ними.

Основними базами порівняння є:

• нормативні показники – дають змогу визначити рівень виконання нормативних (оптимальних) завдань щодо обсягів та ефективності виробництва, фінансової стійкості підприємства, його ліквідності, ділової активності;

• дані попередніх періодів – уможливлює оцінювання темпів зміни цих показників, визначення тенденцій та закономірностей розвитку економічних процесів;

• середні галузеві показники – є необхідним для більш повної та об’єктив­ної оцінки діяльності об’єкта, для вивчення загальних і специфічних факторів, що визначають результати його діяльності;

• планові показники – свідчить про рівень виконання плану за місяць, квартал, рік.;

• показники передових підприємств або міжнародні стандарти.

Щоб показники були порівнянними, застосовують такі допоміжні прийоми:

1. Нейтралізація цінового фактора (перерахунок показників обсягу в однакову оцінку).

2. Нейтралізація можливих кількісних відмінностей (різні обсяги виробництва).

3. Нейтралізація відмінностей у структурі (наприклад, розрахунок індексів фіксованого складу).

4. Використання при порівнянні однакових періодів часу.

5. Розрахунок порівнюваних показників за єдиною методикою.

6. Виключення інших відмінностей в умовах роботи кількох підприємств.

2. Елімінування – це усунення, виключення впливу всіх факторів на величину результативного показника крім одного. Цей прийом виходить з того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється 1, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. при незмінних інших. Це дозволяє визначити вплив кожного фактору на величину досліджуваного показника окремо.

Сутність цього технічного прийому полягає у послідовному виключені дії ряду факторів та виділення одного з них для виміру його впливу на узагальнюючі показники.

Основні прийоми елімінування:

• спосіб ланцюгових підстановок;

• спосіб абсолютних різниць;

• спосіб відносних різниць;

• індексний спосіб.

Спосіб ланцюгових підстановок – це послідовна заміна базової величини одних і тих же факторів фактичною, з подальшим відніманням від результату кожної наступної підстановки попереднього результату. Кількість підстановок = кількості факторів +1.

Цей спосіб полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника з допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді.

З цією метою визначають низку умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох факторів, припускаючи, що інші фактори є незмінними.

Використовуючи спосіб ланцюгових підстановок необхідно в першу чергу враховувати зміни кількісних, а потім вже якісних показників.

Модель ланцюгових підстановок:

y=abc де y – результативний показник

a,b,c – фактори, що впливають на результивний показник

Причому базисний рівень цього показника (y₀) і звітний рівень (y₁) становлять:

Далі послідовно замінюються базисні параметри, що входять у формулу, на звітні і розраховуються умовні результатив­ні показники:

1-й умовний показник (перша заміна): ;

2-й умовний показник (друга заміна): ;

3-й показник (третя заміна): .

Отже, вплив факторів на відхилення значення показника Y¹ від значення показника Y⁰ визначатиметься так:

вплив фактора a на зміну у: ;

вплив фактора b на зміну у: ;

вплив фактора c на зміну у: ;

.

Таблиця виявлення величини впливу факторів

на результативний показник способом ланцюгових підстановок

№ підстановки	Параметри
	a	b	c	Результативний показник	Вплив фактора
0	a0	b0	c0	y0	—
1	a1	b0	c0
2	a1	b1	c0
3	a1	b1	c1	y1

Приклад,

Дано обсяг випущеної товарної продукції підприємства:

Показник	Умовне позначення	Базисний період	Звітний період	Абсолютні відхилення	Відносні відхилення
Обсяг товарної продукції, тис. грн	ТП	704 000	648 000	– 56 000	– 7,95
Кількість верстатів, шт.	К	40	45	+ 5	+ 12,5
Відпрацьовано годин одним верстатом	Г	220	160	– 60	– 27,27
Відпрацьовано верстато-годин усього	К · Г	8800	7200	– 1600	– 18,18
Випуск продукції за одну верстато-годину, грн	П	80	90	+ 10	+ 12,5

Товарна продукція визначається за формулою

ТП = К · Г · П

Алгоритм розрахунку способом ланцюгових підстановок для цієї моделі буде таким:

Розрахунок впливу факторів за допомогою способу ланцюгових підстановок:

№ підстановки	Кількість верстатів	Кількість годин, відпрацьованих одним верстатом	Випуск продукції за одну верстато-годину	Загальний випуск товарної продукції	Вплив факторів
0	40	220	80	704 000	
1	45	220	80	792 000	+ 88 000
2	45	160	80	576 000	– 216 000
3	45	160	90	648 000	+ 72 000

Як бачимо, зміну обсягу випуску товарної продукції (88 000 грн – 216 000 грн + 72 000 грн = –56 000 грн) було зумовлено впливом таких факторів:

• збільшенням кількості верстатів (+ 88 000 грн);

• зменшенням кількості годин, відпрацьованих 1 верстатом (– 216 000 грн);

• збільшенням випуску продукції за 1 верстато-годину (+ 72 000 грн).

Алгебраїчна сума впливу факторів обов’язково має дорівнювати загальному приросту результативного показника: 648 000– 704 000 = – 56 000 грн.

Спосіб абсолютних різниць. Підрахунок ґрунтується на послідовній заміні планових значень факторних показників на їх відхилення, а потім на фактичний рівень цих показників. Цей спосіб є спрощеним варіантом способу ланцюгових підстановок. Підходить для таких моделей y=ab та y=(a-b)c

Алгоритм розрахунків за допомогою способу абсолютних різниць має такий вигляд:

Щоб розрахувати вплив першого фактора (кількісного) на результативний показник, необхідно абсолютний приріст цього фактора помножити на базисний рівень другого фактора (і всіх інших, що їх включає модель).

Вплив другого фактора на результативний показник розраховується множенням фактичного значення першого фактора на абсолютний приріст другого фактора (тобто того фактора, вплив якого вивчається), а якщо в моделі є інші фактори, то на базисне значення тих факторів, вплив яких іще не вивчався.

Вплив третього фактора (і всіх наступних) визначається як добуток фактичного значення першого та другого факторів на абсолютний приріст досліджуваного третього фактора.

Загальний обсяг товарної продукції зменшився на 56 000 грн.

, у тому числі за рахунок зміни таких факторів:

1. Збільшення кількості верстатів, що працюють,

= (+5) · 220 · 80 = +88 000 грн.

2. Зменшення кількості годин, що їх відпрацьовано одним верстатом,

= 45 · (–60) · 80 = –216 000 грн.

3. Збільшення випуску продукції за одну верстато-годину

= 45 · 160 · (+10) = +72 000 грн.

Усього за трьома факторами –56 000 грн.