Тема 4. Державна (регуляторна) політика розвитку інфраструктури аграрного ринку

1. Загальноекономічне значення ефективності ІАР 1

2. Основні підходи щодо державної політики розвитку інфраструктури. 2

3. Завдання і форми державної політики регулювання інфраструктури аграрного ринку. 2

4. Законодавче регулювання інфраструктури аграрного ринку. 4

5. Взаємодія державного і приватного секторів щодо розвитку інфраструктури аграрного ринку. 4

6. Ефективність державної політики розвитку ІАР. 6

Методичні поради до вивчення теми

В рамках вивчення даної дисципліни державну (регуляторну) політику слід розглядати з двох сторін:

1. Як елемент інфраструктури аграрного ринку, який є такою ж необхідною складовою інфраструктури ринку, як торгівля чи транспорт. В даному випадку державна політика розглядається як сукупність норм і правил, що забезпечують функціонування аграрного ринку і його інфраструктури. До них також відносяться дії державних установ і недержавних організацій, у тому числі професійних об’єднань учасників аграрного ринку.

Основні завдання державної політики як складового елементу інфраструктури аграрного ринку, має бути забезпечення рівних умов для усіх суб’єктів ринку, дотримання стандартів якості продукції, захисту прав учасників ринку (виробників, споживачів, посередників) тощо.

2.. В даному випадку державна політика є не складовою ІАР, а переважно зовнішнім чинником для суб’єктів, що являють собою саму інфраструктуру.

Основне завдання державної політики щодо ІАР у такому випадку полягає у підвищенні ефективності інфраструктури ринку – підтримання конкуренції на ринках, запровадженні нових технологій в усіх сферах зберігання, торгівлі і обробки інформації, зменшення обмежень у пересуванні продукції тощо.

1. Загальноекономічне значення ефективності іар

Досвід інших країн показує, що для розвитку аграрного сектору, сільської місцевості і економіки в цілому потрібна розвинута інфраструктура ринків сільськогосподарської продукції і державна регуляторна політика в даному відношенні можу відіграти ключову роль. Стосовно сільського господарства, ефективність інфраструктури має велике значення тому, що сільськогосподарська продукція має відносно низький рівень переробки і доданої вартості, а тому витрати на транспортування, збут, зберігання (та інші послуги інфраструктури ринку) є суттєвою частиною ціни продукції. Чим більші витрати на інфраструктуру і втрати в ланцюгу руху продукції від виробника до покупця, тим менші доходи отримують виробники і більші витрати несуть споживачі аграрної продукції.

Загальноекономічне значення ефективності інфраструктури аграрного ринку полягає у наступному:

1. Більш ефективна інфраструктура призводить до зниження споживчих цін на продовольство для кінцевих споживачів при незмінності внутрішніх цін виробника. При цьому продовольство стає більш доступним для споживачів і зростає його споживання. Це особливо важливо для країн із низькими доходами населення, в тому числі і для України.

С Р – ціна споживачів; РР – ціна виробників.

2. Підвищення ефективності ІАР підвищує доходи сільськогосподарських виробників за рахунок:

а) підвищення внутрішніх цін виробників (РР) при незмінних світових цінах*.

б ) збільшення обсягів виробництва за рахунок збільшення продажу на зовнішніх ринках і зниження світових цін.**

- витрати на послуги ІАР;

- зменшення витрат на послуги ІАР за рахунок підвищення її ефективності.

* зростання цін виробників може призводити до підвищення цін споживачів, якщо приріст ціни виробників не компенсуватиметься зниженням витрат на послуги по доведенню продукції до кінцевих споживачів (див. пункт 2).

** Чим менші витрати на послуги інфраструктури експорту аграрної продукції, тим меншою може бути ціна пропозиції української продукції на світовому ринку (наприклад, FOB Одеса) при незмінному рівні внутрішніх цін виробника (РР).

3. Зростання ефективності ІАР підвищує цінову стабільність аграрного ринку: при переході від експортної до імпортної ситуацій (або навпаки) коливання внутрішніх цін навколо світової ціни будуть меншими.

Протягом останніх років спостерігалися значні коливання внутрішніх цін на зерно при зміні експортної ситуації імпортною або імпортної – експортною. При цьому різниця між внутрішньою ціною виробника і світовою ціною становила близько 25-30 US$/тон (Рис. 1). Ця сума становить суму витрат на послуги інфраструктури (перевалка зерна в портах, зберігання, транспортування, ветеринарний контроль, отримання дозволів та ін.). Наприклад, у Німеччині такі витрати є вдвічі нижчими (12-15 US$/тон), тому відхилення внутрішніх цін від світової значно менше і ціни на внутрішньому ринку більш стабільні.

Р ис. 4.1. Ціна пшениці в Україні и на світовому ринку з початку 1999 до середини 2003 року, US$/тон

Ефективність інфраструктури є одним із найважливіших чинників конкурентоспроможності продукції будь-якої країни на внутрішніх і зарубіжних ринках.