26. Алгоритм виконання операцій над десятковими числами в коді "8421".

1. Додатні числа записуються без змін. 2. Обернений код: Для від’ємних до кожної тетради додаємо поправку +0110, результат інвертуємо. Якщо після додавання двох чисел буде перенос за знаковий розряд то додаємо +1 до молодшого розряду. Якщо результат додавання є від’ємне число, то необхідно інвертувати результат та відняти поправку –0110 від кожної тетради. 3. Доповнюючий код: Для від’ємних до кожної тетради додаємо поправку +0110, результат інвертуємо та додаємо +1. Перенос за знаковий розряд – відкидається. Якщо результат додавання є від’ємне число, то необхідно відняти –1 (якщо виникає заборонена комбінація – відняти –0110) інвертувати результат та відняти поправку –0110 від кожної тетради. 4. Якщо результат виходить неправильним, необхідно перевірити, чи не виходить після додавання поправки +0110 заборонена комбінація, тоді необхідно додати поправку +0110.

27. Дайте визначення булевої функції та перелічіть способи її опису.

Функція f(х1,х2...х(n)) називається булевою функцією, якщо вона, так само як і аргументи може приймати тільки два значення: "0" або "1". Якщо функція залежить від n аргументів, тоді загальна кількість комбінацій або наборів аргументів, на яких визначається функція дорівнює 2ⁿ. Для запису булевої функції використовують два способи: 1) табличний; 2)аналітичний.

28. Табличний спосіб запису булевої функції.

Табличний запис здійснюється у вигляді таблиці істинності показує, які значення має функція на кожному наборі аргументів. Набори записуються в таблиці в зростаючому порядку. Функція, записана в табличному вигляді має індекс, який представляє собою перевід в десяткову систему числення двійкового числа, яке створено із значень функції на всіх наборах починаючи від нульового. Загальна кількість перемикаючих (булевих) функцій теж залежить від кількості аргументів за формулою .

29. Аналітичний спосіб запису булевої функції. Мінтерми та макстерми.

Аналітичний спосіб запису функції робиться у вигляді окремих добутків і сум аргументів та їх інверсій. Наприклад: f =х₁·х₂ v ₁·х₂ ₃·х₂·х₁. Кількість аргументів, які входять в елементарний добуток - довжина, або ранг елементарного добутку. (х₁·х₂·х₃· ₄ - ранг 4, х₁·х₂ – ранг 2). Мінтермом називають функцію, що набуває одиничного значення при одному з усіх можливих наборів аргументів, а макстермом називають функцію, яка набуває нульового значення при одному з можливих наборів і одиничного значення при всіх інших. Мінтерм алгебрично є кон'юнкцією аргументів, а макстерм - диз'юнкцією аргументів. Якщо використовують двійкову систему і число наборів аргументів n, то число мінтермів або макстермів N=2ⁿ. При запису мінтерма використовується літера m. При запису макстерма використовується літера М. Літери записуються з індексом того набору, на якому даний мінтерм має значення 1, а макстерм - 0. (х₃· ₂· ₁ – мінтерм позначаєтся m₄ (ранг 3), (1 0 0)₂ = (4)₁₀; (х₄ v ₃ v ₂ v х₁) – М₉ (ранг 4), (1 0 0 1)₂ = (9)₁₀)