Причини і наслідки деградації біорізноманіття

Хоча біорізноманіття здебільшого залежить від генів, різновидів і екосистем, існує також залежність від інших факторів, що перебу­вають за межами біології. Для розуміння причин загроз біорізноманіттю і при прийнятті рішень щодо його збереження потрібні знання елементів теорії соціально-економічних і прикладних наук.

Головною причиною посилення інтересу до проблеми різноманіття життя на Землі є розуміння того, що ми є свідками швидкого зниження біорізноманіт­тя. Зникнення різновиду - це частина еволюційного процесу. Однак остан­нім часом кількість зникнень збільшилася десятикратно порівняно з доцивілізаційним періодом.

Зменшення біорізноманіття обумовлюється рядом причин. Розглянемо найвагоміші.

1. Втрата середовища існування.

• Недоторкані площі характеризуються найбільшою кількістю первинної рос­линності, дуже низькою густотою населення.

• Частково порушені площі характеризуються: зміною структури під впливом екстенсивного сільського господарства; наявністю вторинної рослинності, що природно регенерується (вторинна сукцесія); підвищеною густотою свійських тварин на одиницю площі; іншими ознаками людського втручання.

• Площі з домінуванням людини характеризуються наявністю постійного сільського господарства або високим рівнем урбанізації; первинна рос­линність вилучена; поточна рослинність відрізняється від потенційної рос­линності; високий рівень спустелення або іншої постійної деградації.

Дослідження показують істотний вплив людсь­кої діяльності на світові екосистеми. Наприклад, у Європі стан тільки 15% території континенту класифікується як «недотор­каний», що є найнижчим показником в усьому світі (Австралія – 62%).

2. Розповсюдження екзотичного різновиду.

Іноді це відбу­вається випадково, як, наприклад, сталося зі шкідливими бу­р'янами та шкідниками. Але в більшості випадків все навпаки. Наприклад, лиси, кролики і коти, що прибули в Австралію з Європи і замінили місцеві види. Використання екзотичної риби для спортивних або продовольчих цілей стало причиною зник­нення 18 різновидів риби в Північноамериканських ріках.

3. Незаконне полювання і систематичне рубання лісу для одержання енергії або виробництва деревного вугілля також є причинами втрати біорізноманіття.

Використання лікар­ських рослин певною мірою може проілюструвати це тверджен­ня. Так, дослідження лікарських рослин у посушливому сільсь­кому районі Південного Кочабамба (Болівія) показало, що 10 зі 132 вивчених рослин, що використовуються місцевими жите­лями для традиційних лікарських цілей, перебувають під за­грозою зникнення внаслідок їх інтенсивного збирання.

4. Менш вивченими є випадки «взаємозалежних» ефектів.

Різновид, що розвивається сумісно з іншим (наприклад, росли­ни, що поширюються за допомогою спеціальних комах-запилювачів), буде вимирати, якщо другий вид пари перебуватиме під загрозою зникнення. Коли останній мандрівний голуб помер на початку 1990, зникли два його паразити - різновиди вошей.

5. Забруднення і глобальна зміна навколишнього середо­вища також загрожують всесвітньому біорізноманіттю.

Усі ці причини мають одну спільну рису - вони викликані діяльністю людини. Це робить діяльність людини однією з най­серйозніших причин сучасного погіршення біорізноманіття. Тому

багато аспектів впливу людини на біорізноманіття разом з без­посередніми причинами його погіршення мають важливе зна­чення для визначення пріоритетів і протидій існуючим негати­вним тенденціям.

6. Зростання кількості населення.

Офіційно на 1 грудня 1999 р. на планеті налічувалося 6 млрд людей. Кількість насе­лення порівняно з 1960 р. подвоїлася, швидкість зростання ста­новила 1,6% за рік. Очікується, що кількість населення у світі досягне 8 млрд у 2025 р. і стабілізується в межах 12 млрд людей до кінця XXI сторіччя. На цей час найвищий темп зростання населення спостерігається в Африці, де його швидкість стано­вить 2,9% за рік, до кінця сторіччя чисельність африканців на­близиться до 3 млрд, що в п'ять разів перевищує кількість насе­лення континенту сьогодні. У Південній Америці темп зростання населення складає 1,7% на рік. Крім того, населення нерівномірно розподілене і концентру­ється переважно в містах уздовж узбережжя і внутрішніх вод­них шляхів. Близько 45% населення проживає в містах, але воно розподілено в нерівному співвідношенні між промислово розвиненими країнами (більш ніж 70%) і країнами, що розви­ваються (менше 40%). Однак така різниця скорочується, і темп зростання урбанізації на цей час у чотири рази вищий у краї­нах, що розвиваються, ніж у промислово розвинених. Існують прогнози, що кількість міського населення найближчими деся­тиріччями зростатиме швидше, ніж за період 1980-2000 років.

Взаємозв'язок між втратою біорізноманіття і кількістю на­селення, його темпами зростання і густотою досить складний. З теоретичної точки зору немає сумніву, що ці фактори впливають на земельні і водні ресурси, особливо при виробництві продово­льства, а також при створенні інфраструктури, наприклад, бу­дівництві шляхів і житла. Концентрація людей у прибережних зонах може призвести до зникнення або зниження земельного, водного і морського біорізноманіття.

Взаємозв'язок між демографічними змінами і впливом на біорізноманіття очевидний. Протягом останніх періодів збіль­шення кількості населення призвело до змін у засобах використання землі внаслідок виникнення різних методів сільськогос­подарського виробництва. Приріст населення впливає на зростання споживання ресур­сів і їх деградацію, розширення та інтенсифікацію використан­ня землі, спричинюючи зростання бідності і порушення тради­ційних систем управління. На локальному рівні зростання кі­лькості населення часто є результатом урбанізації, розселення і міграції. Локальне збільшення кількості населення також без­посередньо впливає на використання ресурсів та їх деградацію, що часто призводить до перетворення середовища існування на територіях, важливих для збереження біорізноманіття.