1. Загальні положення

Водні ресурси, як підземні, так і поверхневі, є однією з найважливіших складових природних ресурсів, якими користуються споживачі в Україні, у тому числі і у нашій області. Вони не є невичерпними і раціональне їх використання з огляду на майбутнє має передбачати спеціальні заходи щодо їх відтворення та охорони. У гідрографічному відношенні вся територія Сумської області розташована в межах басейну Дніпра. Ріки області відносяться до річкових систем лівобережних приток Дніпра – Десни, Сули, Псла та Ворскли. Найбільшою у Сумській області є система Десни. Вона займає в межах області площу 10860 км², або 45,6 % її території, на басейни систем Сули, Псла та Ворскли приходиться відповідно 4440 км², 5580 км² та 2970 км², або 18,0%, 23,4% та 12,5% території Сумської області.

Згідно з Водним кодексом України (ВКУ), залежно від водозабірної площі басейну річки поділяються на великі, середні та малі. До великих належать річки, які протікають у кількох географічних зонах і мають площу водозбору понад 50 тис км². До середніх належать річки, що мають площу водозбору від 2 до 50 тис км². До малих відносяться річки з площею водозбору до 2 тис км².

Річкова мережа Сумської області включає одну велику річку – Десну, що протікає по межі Сумської та Чернігівської областей на ділянці завдовжки 37км, та 6 середніх рік – Сейм, Клевень, Сулу, Псел, Хорол і Ворсклу, загальна довжина яких у межах Сумської області 801км. Крім того, в області налічується 1536 малих річок загальною довжиною 7535км, у тому числі 195 річок завдовжки понад 10 км, загальна довжина яких становить 3950км, та 1001 річок і струмків завдовжки від 1 до 10км. Загальна довжина останніх складає 2910км. Слід сказати, що кількість та довжина водотоків (річок і струмків) завдовжки понад 1км визначені досить надійно, ці ж дані про водотоки завдовжки менше 1км в значній мірі приблизні. З великих та середніх рік Сула і Хорол мають витоки у межах Сумської області, усі інші беруть початок на території сусідніх областей Російської Федерації, тобто є трансграничними ріками.

Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить 0,35км/км², що майже співпадає з середньою густотою річкової мережі в Україні. Найбільш густа вона в басейні Сули – 0,44 км/км², найменш густа – в басейні Десни – 0,30 км/км².

Густота річкової сітки в різних адміністративних районах області має значні відмінності, і її значення в кожному з районів залежить від басейнової приналежності території району. Найбільш густа вона в Недригайлівському (0,56 км/ км²), Роменському та Липоводолинському районах (по 0,51 км/км²), найменш густа – у Шосткинському (0,24 км/км²) і Глухівському та Лебединському районах

(по 0,28 км/км²). З малих рік, що мають довжину понад 10 км, більшість (152) повністю розташовані у межах області, 19 мають витоки на території області, а 24 беруть початок за її межами, у тому числі 9 за межами України (на території Російської Федерації). Середній багаторічний стік з території Сумської області становить 5,68 км³ за рік, з яких 2,19 км³ формується безпосередньо на її території, а решта надходить в основному з території сусідніх областей Росії.

Малі ріки відіграють дуже важливу роль у річковій мережі області. У їхніх басейнах формується близько 90% річкового стоку, який утворюється безпосередньо на території області, що становить в середньому близько 2,0 км³ за рік. У зв’язку зі зменшенням вологості клімату області і відповідним зменшенням у її межах модуля стоку з півночі на південь з 4 л/с до 2 л/с з 1 км² у тому ж напрямку зменшується водність малих рік. Так, якщо серед малих рік довжиною 10-20 км на півночі області, в зоні Полісся, майже немає пересихаючих, то в лісостеповій зоні серед річок вказаної довжини зустрічаються такі, що не мають постійного водотоку.

Стік на ріках Сумської області, у тому числі і на малих, протягом року нерівномірний. Більша його частина припадає на весняну повінь (водопілля), під час якої проходить в середньому 60% їх загального річного стоку. На малих ріках цей показник ще вищий і складає близько 70%.

Водопілля на малих річках настає на 1-2 тижні раніше, ніж на середніх, і триває недовго – від 3-4 днів до 2 тижнів. Під час водопілля рівні води в них підвищуються на 1-3 м, і вони на деякий час виходять з берегів, затоплюючи заплави. При високих повенях відбувається часткове затоплення та підтоплення низько розташованих забудованих територій у долинах деяких малих рік, таких як Сироватка, Боромля, Терн та інших. Проте, слід зазначити, що ці явища в долинах малих річок нашої області мають обмежені масштаби і значно поступаються таким в долинах Сейму, Псла та інших середніх рік.

У Сумській області в даний час налічується 45 водосховищ (штучних водойм з об’ємом води понад

1 млн м³), з яких 40 розташовані на малих ріках. Загальний повний об’єм останніх становить 87,8 млн. м³. Крім того, на малих ріках і струмках у області побудовано близько 2 тис ставків загальним об’ємом близько 120 млн м³. Отже, об’єм води у штучних водоймах області, розташованих на малих річках, складає близько 208 млн. м³, що становить 10,4% їх середнього стоку за рік. Зарегульованість стоку малих рік за допомогою водосховищ і ставків в деякій мірі вирівнює їх стік протягом року, робить його більш рівномірним.

Частина малих річок на всій своїй довжині або на окремих ділянках є магістральними каналами меліоративних (осушувальних) систем, в межах яких ці ріки зарегульовані шлюзами-регуляторами для обводнення меліоративних земель. Найбільшими з таких річок є Івотка, Реть, Ромен, Сироватка. Завдяки зарегульованості стоку в цих річках у теплий період року підтримуються досить високі (вищі від меженних) рівні води.

Поряд з головними водними артеріями області – Десною, Сеймом, Сулою, Пслом та Ворсклою малі річки відіграють суттєву позитивну ланшафтноутворюючу роль, а також мають істотне рекреаційне значення. До їх долин тяжіє більшість населених пунктів області – як сіл, так і міст. У містах та селах, а також поблизу них малі ріки та їх береги слугують місцями масового відпочинку місцевого населення. Від екологічного стану малих річок, їх режиму, якості води в них, стану берегів та прибережної території в значній мірі залежать умови життєдіяльності населення, як в долинах цих річок, так і в долинах головних річок нашої області, основні характеристики яких безпосередньо залежать від стану малих річок, котрі живлять їх своєю водою.

З метою всебічного вивчення сучасного гідрологічного і екологічного стану малих річок, а також природних і антропогенних процесів, що мають місце у їх басейнах і визначають сучасний стан цих річок та їх стан у найближчому майбутньому, а також розробки рекомендацій щодо його поліпшення Держводгоспом України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року №347 “Про затвердження Порядку складання паспортів річок України” виконується паспортизація малих рік. Паспорти рік вміщують досить широку і вичерпну інформацію щодо гідрологічних характеристик річок, геологічних та гідрогеологічних умов у їх басейнах, ландшафтну характеристику річкових басейнів, характеристику сучасних природних та антропогенних процесів, що впливають на стан річок, а також загальну характеристику господарської освоєності річкових басейнів і її впливу на розвиток річкових систем. У 1990-1994 роках інститутами “Упрдіпроводгосп”, “Сумидіпроводгосп” та “Полтавадіпроводгосп” було складено паспорти на 49 річкових систем на території Сумської області, до яких входять 117 малих річок завдовжки понад 10 км. З 1995 року паспорти на решту річок у Сумській області не складались. У області ще мають бути паспортизовані близько двох десятків річок завдовжки понад 10 км та їх річкових систем, загальна водозбірна площа яких становить 4,3 тис км².

Характеризуючи загалом нинішній стан малих річок нашої області, слід сказати наступне.

Щодо якості води у малих річках, то вона в цілому є задовільною, проте спостерігаються непоодинокі випадки перевищення в річковій воді гранично-допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин. Так, за даними лабораторії моніторингу вод при Сумському облводгоспі має місце забруднення річки Шостка недостатньо очищеними промисловими та господарсько-побутовими стоками м. Шостка та річки Єзуч у м. Конотопі, де перевищення ГДК спостерігається по 5 інгредієнтах. У 2005 році у Сумській області налічувалось 36 господарських об’єктів – забруднювачів поверхневих вод, у тому числі 32 об’єкти, що скидають недостатньо очищені або взагалі неочищені стічні води до малих річок. Всього у нашій області у 2005 році до малих річок було скинуто 11,4 млн. м³ недостатньо очищених і неочищених стічних вод, що становить 15,4% загального об’єму стічних вод, скинутих у малі річки області. При тому, у 2005 році відбулося збільшення скиду до малих річок забруднених вод у порівнянні з 2004 роком. Отже проблема забруднення малих рік стічними водами в області наявна і досить істотна. Для її вирішення у найближчі роки слід в області реконструювати та побудувати 32 комплекси очисних споруд.

Згідно зі статтею 88 Водного кодексу України з метою охорони річок від забруднення, засмічення та збереження їх водності вздовж малих річок встановлюються по обидва береги прибережні захисні смуги шириною 25 м від меженної берегової лінії, господарська діяльність в межах яких суттєво обмежена. Територія прибережних захисних смуг так само, як і річкові русла, відноситься до земель водного фонду.

Зовнішні межі прибережних захисних смуг малих річок у нашій області в натуру не винесені, тобто на місцевості не означені.

За межами населених пунктів вздовж малих річок на території, що відповідає прибережній захисній смузі, забороненої господарської діяльності, як правило, не ведеться, проте зустрічаються випадки розміщення у прибережних захисних смугах дачних ділянок з городами. У межах населених пунктів ширина прибережних захисних смуг малих річок часто не витримана і господарська діяльність там давно ведеться на відстані від річки, набагато меншій, ніж ширина прибережної захисної смуги. Водний кодекс допускає звуження прибережної захисної смуги річок в населених пунктах з урахуванням умов, що склалися. Проте останнім часом поширилась негативна практика розширення присадибних ділянок за рахунок розорювання земель прибережних захисних смуг, часто впритул до берегів річок. Це призводить до посилення процесів засмічення та замулення їх русел. Другою проблемою малих річок у населених пунктах є засмічення їх русел та берегів різного роду відходами, в основному побутовими та городніми. Це негативне явище набуло останнім часом значних масштабів у зв’язку з широким використанням пластикової тари. Часто буває так, що русла і береги малих річок в селах та містах являють собою засмічені смуги, перебувають на окремих ділянках в незадовільному санітарному стані і мають дуже неохайний вигляд, породжуючи негативні емоції у людей та завдаючи шкоди їх здоров’ю. Боротися з цим лихом насамперед слід шляхом постійного виховання у людей бережного ставлення до навколишнього природного середовища взагалі і його водної складової зокрема.

На жаль, дуже часто мешканці населених пунктів, через які протікають малі річки, не мають уявлення про значення цих річок не лише для загальної річкової мережі, а й для їхнього села чи міста, інколи навіть не знають назви водотоку, на берегах якого їхні пращури започаткували це село чи місто і який при відповідному до себе відношенні лише б оздоровлював і прикрашав їхнє життя. Першим кроком у цій справі було б встановлення на перетинах малих річок автошляхами (біля мостів через річки), як у населених пунктах, так і поза ними водоохоронних знаків, передбачених ТУ У 33-01033603-001-2000.

Згідно з попередніми оцінками в області слід встановити близько 200 таких знаків.

Найкраще упорядкованими є прибережні захисні смуги тих малих річок, які є магістральними каналами меліоративних систем, де догляд за ними і підтримання їх та розміщених на річках гідроспоруд у належному стані постійно виконуються підвідомчими Сумському облводгоспу міжрайонними управліннями водного господарства (МУВГ).

Державний комітет по водному господарству України вважає, що для термінового покращання ситуації, що склалася в басейнах малих річок, необхідно прийняти окрему програму ”Відродження малих річок України”, яка має забезпечити кардинальне поліпшення екологічного стану в басейнах малих річок і, зокрема, всього довкілля. У відповідності з цим Сумським обласним виробничим управлінням водного господарства разом з державним управлінням екології та природних ресурсів у Сумській області складена програма, яка включає плани заходів щодо поліпшення екологічного стану та відродження малих річок у Сумській області на 2006-2010 роки.