- •Екологія
- •97% Світовий океан
- •3% Прісна вода
- •Лімітуючі фактори. "Закон мінімуму" Лібіха
- •Закон оптимуму. "Закон толерантності" Шелфорда.
- •Напруженість екологічного фактора
- •Динамічні показники: народжуваність, смертність, чисельність, щільність.
- •Ріст чисельності популяції, криві росту та виживання
- •Синекологія (екологія угруповань).
- •Біогеоценоз і екосистема.
- •Сукцесії, клімакс та еволюція екосистем. Глобальні процеси в біосфері
- •3) Випадкові зміни, або сукцесії; 4) загальні зміни; 5) еволюція ценозів.
- •Властивості складних систем.
- •Біосфера, основні положення вчення в.І.Вернадського про біосферу.
- •Еволюція уявлень про місце людини у природі.
- •Ноосфера. Еволюція уявлень про місце людини у природі.
- •Основні етапи еволюції біосфери
- •Тема: Мінерально-сировинні ресурси, особливості використання, екологічні проблеми
- •Літосфера, її роль в геосистемі Землі
- •Категорія „природні ресурси”. Мінеральні ресурси світу, України: тенденції їх використання
- •1) Головний — трудові ресурси (населення); 2) засоби виробництва (знаряддя праці та предмети, сільське господарство, технології, транспорт, будівництво тощо); 3) природні ресурси.
- •Формування геохімічних аномалій і їх негативний вплив на довкілля і живі організми.
- •Геопатогенні зони
- •1.1 Загальні відомості
- •1.2 Геопатогенні сітки та плями
- •1.3. Техногенні зони (викликані електромагнітною енергією)
- •1.4. Геопатогенні зони природнього характеру.
- •Тема: Водокористування та його екологічні наслідки
- •Гідросфера, її роль у геосистемі Землі. Категорія „водні ресурси”. Ресурси світового океану.
- •Особливості водокористування у світі та Україні
- •Водоємність виробництва
- •Екостан водних ресурсів. Проблеми дефіциту та причини нестачі прісних вод
- •1. Загальні положення
- •2. Обгрунтування необхідності розроблення та реалізації Програми
- •Заходи по запобіганню забруднення води
- •Тема: Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень
- •Види забруднень та їх вплив на компоненти природи, живі організми
- •Тема: Проблема деградації природних компонентів
- •Поняття „деградація природи”. Основні причини деградації природних компонентів
- •Типологія компонентів природи за ступенем стійкості до антропогенних чинників
- •Колообіги речовин, енергії, інформації та їх зміни антропогенною діяльністю
- •Тема: Проблема збалансованого природокористування.
- •Досягнення пропорцій між природо-ресурсним потенціалом і особливостями його використання
- •Досягнення балансу між основними сферами господарської діяльності
- •Тема: Проблема збереження біотичного і ландшафтного різноманіть.
- •Категорія „біорізноманіття”. Генетичне видове і екосистемне біорізноманіття
- •Причини і наслідки деградації біорізноманіття
- •1. Втрата середовища існування.
- •7. Структура виробництва і надмірне споживання.
- •Міжнародні та національні програми збереження біорізноманіття
- •9 Грудня 1994 року на Багамських островах.
- •Тема: Проблема оптимальної ландшафтно-екологічної організації території.
- •Категорія „оптимізація”. Критерії та пріоритети ландшафтно-екологічної оптимізації території. Ієрархія цілей організації. Найвищий пріоритет природоохоронної та антропоекологічної функцій
- •Оптимізація „природного каркасу” території. Оптимальне співвідношення природних та господарських угідь. Обґрунтування територіальної структури природних угідь.
- •Нормування антропогенних навантажень
- •Екологічна експертиза. Гарантії екологічної безпеки
- •Тема 13. Екологічно допустимий ризик
- •Тема 14. Правове забезпечення екорозвитку.
- •Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства
Досягнення балансу між основними сферами господарської діяльності
Наукові категорії природокористування
Виходячи з вищесказаного, виникла нагальна потреба в формуванні наукової дисципліни, яка б займалась економічними аспектами взаємодії суспільства і природи. Спочатку її називали «біоекономіка», «еконологія», «економічна екологія», «екологічна економіка» тощо. Сьогодні цю дисципліну називається «економіка природокористування».
Економіка природокористування — це розділ екології, в якому вивчаються питання економічної оцінки природних ресурсів; шкода від забруднення навколишнього середовища та завдані збитки в грошовому виразі; негативні явища, що виникають від забруднення навколишнього середовища; проблеми ефективного використання природних ресурсів.
Природокористування може бути раціональним і нераціональним.
Природокористування — це сукупність усіх форм експлуатації природно-ресурсного потенціалу й заходи щодо його збереження.
Раціональне природокористування — це високоефективне, екологічно обґрунтоване господарювання, спрямоване на забезпечення умов існування людства й стабільного одержання матеріальних благ.
Нераціональне природокористування — це природокористування, внаслідок якого природа втрачає здатність до самовідтворення, самоочищення та саморегулювання, а також призводить до вичерпання природних ресурсів, забруднення довкілля промисловими викидами, зниження або знищення рекреаційних і естетичних якостей природи.
Предметом економіки природокористування є дослідження еколого-економічних відносин та їхніх наслідків, які виникають у процесі виробництва та відтворення природних ресурсів.
Об'єктом економіки природокористування є різномасштабні екологічні системи природного та виробничого характеру.
Основні завдання економіки природокористування:
- визначення специфічних особливостей прояву економічних законів при використанні природних ресурсів;
- визначення впливу науково-технічного прогресу на темпи й показники використання природних ресурсів, на навколишнє середовище;
- дослідження сучасного стану й забезпеченості країни різними видами природних ресурсів, розв'язання проблеми їхнього відтворення й охорони;
- розробка методів економічного оцінювання мінеральних, водних, земельних та інших природних ресурсів, а також: визначення реальних втрат від нераціонального їх використання;
- розробка методів економічного обґрунтування способів найефективнішого використання природних ресурсів і охорони довкілля;
- визначення збитків, заподіяних економіці держави галузі та ін. через нераціональне природокористування;
- визначення розміру витрат, необхідних для ліквідації наслідків негативних впливів на довкілля;
- розробка економічного механізму управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища, способів стимулювання природоохоронної діяльності.
Негативні сторони використання природних ресурсів зводяться головним чином до двох процесів: вилучення і виснаження (вичерпання) природних ресурсів.
Вилучення природних ресурсів - це такий вид використання природних ресурсів, при якому виключається альтернативне використання тих самих чи інших можливих функцій даного виду ресурсів у даний момент часу або в майбутньому.
Особливістю вилучення невідновних природних ресурсів є повне виключення використання даних ресурсів у майбутньому. Зокрема, лише один раз можуть бути використані паливні копалини: нафта, газ, вугілля. Аналогічно, використавши пісок пляжів у будівництві, ми назавжди позбавляємося його рекреаційних чи берегоукріплюючих функцій.
Вилучення відновних ресурсів викликає тимчасове вилучення їх із можливого альтернативного використання. Зокрема, вода, рослинні ресурси, атмосферні гази мають властивість поповнюватися за рахунок процесів природного відтворення даних ресурсів і, отже, можуть згодом бути використані знову. Своєрідним видом відновних ресурсів є ресурси простору (територій). Їх нове використання можливе після припинення використання попереднього.
Підґрунтям для врахування економічних наслідків вилучення природних ресурсів слід вважати неявні витрати (упущену вигоду). Вони виникають через неможливість одночасного використання даних ресурсів за їх альтернативними функціями.
Виснаження (вичерпання) природних ресурсів - це погіршення якісних характеристик природних ресурсів внаслідок їх експлуатації; воно головним чином пов'язане з виконанням природними ресурсами економічних функцій. Зокрема, виснаження землі викликає зменшення вмісту в ґрунті поживних речовин; вичерпання покладів корисних копалин обумовлює необхідність використовувати ресурси зі зниженим вмістом в них корисних мінералів тощо.
Під забрудненням довкілля слід розуміти зміну властивостей середовища (хімічних, механічних, фізичних, біологічних і пов'язаних з ними інформаційних), яка відбувається як наслідок природних чи антропогенних процесів, що спричиняють погіршення функцій природи стосовно певного об'єкта (людини, біологічного організму, об'єктів життєдіяльності людини).
Забруднення є соціально-економічним поняттям. Якщо будь-який елемент навколишнього середовища має альтернативні функції, при визначенні його забруднення доцільно застосовувати принцип диз'юнкції. Це означає, що зміну середовища слід вважати забрудненням, якщо погіршилася хоча б одна з його функцій. Наприклад, до розряду забруднюючих речовин слід відносити: мінеральні добрива, що, підвищуючи родючість ґрунту, одночасно забруднюють водойми; пестициди, що несуть поряд із позитивним ефектом небезпеку отруєння людей і тварин, та ін. Людина, намагаючись поліпшити деякі функції навколишнього середовища, здебільшого водночас ушкоджує інші його функції. Тому практично будь-яка антропогенна зміна навколишнього середовища є на сьогоднішньому етапі забрудненням довкілля.
Виправданими можна вважати такі спричинені людиною забруднення, при яких сума позитивних ефектів у кількісному чи якісному відношенні перевищує сумарний результат негативних наслідків. В іншому разі зміна стану середовища веде до деградації його функції і не може вважатися виправданою
Контрольні запитання
1. Охарактеризуйте природно-ресурсний потенціал України.
2. Дайте оцінку екологічної ситуації в Україні.
3. Визначте основні джерела забруднення довкілля.
4. В якому стані перебувають водні та земельні ресурси України?
5. Назвіть зони екологічного лиха в Україні, визначте причини, що їх зумовили.
6. Дайте характеристику екологічного стану міста Шостка.
7. Поясніть суть раціонального та нераціонального природокоритування
Література
3, 190,212-214,308-341
5, 126
ЛЕКЦІЯ № 12