!9 Проблеми гносеології в історії філософії

1. Емпіризм – це така гносеологічна позиція, згідно з якою єдиним джерелом пізнання є (досвід)

2. (Кант) здійснив “коперніканський переворот” у гносеології

3. (Метод) – це система регулятивних принципів і норм пізнавальної і практичної діяльності

4. (Індукція) – це метод сходження думки від окремих явищ до загальних понять

5. (Пізнання), за Беконом, – це більш-менш адекватне віддзеркалення властивостей об’єкта у розумі суб’єкта

6. Гносеологічниий (оптимізм) визнає всесильність людського пізнання та його необмежені можливості в досягнені істини

7. Гносеологічний (скептицизм) виражає сумнів у можливості достовірного пізнання дійсності

8. За Р. Декартом, здатність людини осягнути істину шляхом її прямого “бачення” – це інтелектуальна (інтуїція)

9. (Раціоналізм) – це гносеологічна позиція Р. Декарта, що перебільшує роль розуму у пізнанні і недооцінює відчуття

10. Тотальний (сумнів) є вихідним принципом адекватного пізнання світу за Р. Декартом

11. (Сенсуалізм) – це гносеологічна позиція, що перебільшує роль відчуттів у пізнанні

12. Дж. Лок увів поняття, що позначає процес спостереження розуму над своєю діяльністю і способами її прояву, – це (рефлексії)

13. За Кантом, (пізнання) – це творча конструююча діяльність розсудку, що породжує ідеальні об’єкти

14. Знання, яке винятково отримане в досвіді, Кант називає (апостеріорне)

15. Знання, яке незалежне від будь-якого досвіду, Кант називає (апріорне)

16. За Кантом, будь який об’єкт, пізнаваний розсудком – це (феномен)

17. За Кантом, річ-у-собі – це об’єктивна реальність, яка принципово (--------------)

!10 Моделі пізнання та наукового знання в сучасній філософії

1. (Відчуття) – це відображення окремих властивостей предмета при його безпосередній дії на чуттєвість людини

2. (Сприймання) – це відображення цілісного образу предмета при його безпосередній дії на чуттєвість

3. (Уявлення) – це відтворення в свідомості людини образу предмета без його безпосередньої дії на чуттєвість

4. (Поняття) – це форма думки, що містить загальні, істотні риси не одного предмета, а цілого класу предметів

5. Такий зміст наших знань, який відповідає буттю предметів – це (кореспондентна) істина

6. Філософія, що ставить завдання націлити пізнання на практичний результат – це (прагматизм)

7. (Пізнання), за Джемсом, – це процес творчого оновлення та модифікації індивідуального досвіду суб’єкта

8. Знання, що забезпечують успішність дій, – це (інструменталістська) істина

9. (Верифікація) – це принцип, який використовує аналітична філософія для перевірки змістовності наукового знання

10. Принцип, згідно з яким необхідно віднайти хоча б один факт, що суперечить науковому судженню, називається (Фальсиікація)

11. Повне, вичерпне знання про об’єкт, яке не буде спростоване в майбутньому, – це (когерентна) істина

12. В основу діалектико-матеріалістичної гносеології покладено принцип (-------------)

13. В основу гносеології прагматизму покладено принцип (сумніву-віри)

14. Критерієм істинності знання в діалектико-матеріалістичній філософії є (-----------)

15. Критерієм істинності знання в філософії прагматизму є (успішність дії)

!11 Моделі розвитку науки: класична, некласична, постнекласична парадигми

1. (Позитивізм) – філософська течія, що започатковує епістемологію як самостійну ділянку філософії

2. (Порівняння) – це практичне встановлення схожості об’єктів

3. (Вимірювання) – це практичне встановлення кількісних характеристик об’єкта

4. (Спостереження) – це метод цілеспрямованого, планомірного і систематичного сприйняття предметів і явищ

5. (Аналогія) – це мисленнєве встановлення схожості об’єктів

6. Метод пізнання, який передбачає ідеальне спрощення об’єкта шляхом виділення одних рис та нехтування іншими, – це (Абстрагування)

7. (Синтез) – це метод пізнання, який передбачає ідеальне об’єднання в ціле раніше виділених частин предмета

8. (Аналіз) – це метод пізнання, який передбачає ідеальне розкладання предмета на складові частини

9. (--------------) – це система об’єктивно-істинного, раціонально обґрунтованого знання

10. (Матеріалістична) діалектика – це методологія дослідження замкнених динамічних систем

11. (Гіпотеза) – це науково обґрунтоване припущення про закономірний зв’язок та причинову зумовленість певних явищ

12. (--------------) – сукупність ціннісних орієнтацій, переконань і технічних засобів, які забезпечують існування наукової традиції та визнаються науковою спільнотою

13. (Синергетика) – це методологія дослідження саморегулюючих динамічних систем

14. Універсальним методом класичної науки, за О. Контом, є (спостереження)

15. (Кун) – автор праці “Структура наукових революцій”

!12 Методологія гуманітарного пізнання та знання

1. (Герменевтика) – це філософський напрямок, який репрезентує теорію інтерпретації гуманітарного пізнання та знання

2. (Герменевтика), за Ф. Шляйєрмахером, – це теорія і мистецтво розуміння текстів

3. (Розуміння), за Ф. Шляйєрмахером, – це віднайдення смислу тексту в процесі його інтерпретації

4. (-----------------) означає: щоб зрозуміти цілий текст, необхідно зрозуміти його частини

5. (Інтерпритація) – це першопочаткове віднайдення смислу тексту

6. (Реінтипритація) – це уточненя смислу тексту в процесі розуміння

7. (Конвергенція) – це ідеальне об’єднання в ціле раніше виділених смислів у тексті

8. (Дивергенція) – це ідеальне розмежування смислів у тексті

9. (Мова) є середовищем порозуміння для філософів-герменевтів

10. Передрозуміння тексту, на думку М. Гайдеґера, задає (зусилля)

11. Об’єктом дослідження лінгвістичної філософії стає (буденна) мова

12. Буденна мова – це (-------------) лінгвістичними символами

13. (Структура) – це сукупність відношень між елементами цілого, що зберігають свою сталість при перетвореннях та змінах

14. Філософську герменевтику як теорію і мистецтво розуміння досвіду започаткував (-----------)

!13 Субстанційні концепції людини в сучасній філософії

1. Класичний психоаналіз започаткував (Фройд)

2. З. Фройд описав індивідуальне підсвідоме в людині (------------)

3. У класичному психоаналізі Воно функціонує за принципом (задоволення)

4. (Культура), за З. Фройдом, є “гамівною сорочкою” для індивіда, що функціонує в інтересах соціуму

5. Мимовільне забування конфліктних ситуацій, стресових ситуацій – це (витіснення)

6. Структура особи, за З. Фройдом, включає: Воно, Я, (Над-Я)

7. Переключення енергії сексуальних потягів у русло творчої діяльності – це (сублімація)

8. (Колективне) несвідоме, за К. Юнгом, репрезентує архаїчні схеми сприйняття і ставлення людини до світу

9. (Структурний) голод, за Е. Берном, позначає відсутність суб’єкта для спілкування

10. Структура особи, за Е. Берном, включає: (Я-дитяче), Я-доросле, Я-батьківське

11. (Сенсорний) голод, за Е. Берном, позначає відсутність об’єкта для спілкування

12. (--------------) – це одиниця спілкування, за Е. Берном

13. (Персона) – це архетип колективного несвідомого, що містить соціальні ролі, які виконує особа

14. (Тінь) – це архетип колективного несвідомого, що містить людську примітивність, непристосованість, незручність

15. (Самість) – це архетип центрованості, який втілює гармонію елементів психіки, їхню прогресуючу інтеграцію в окремій особі

!14 Функціональні концепції людини: духовний вимір

1. Автор праці “Так казав Заратустра” – (Ніцше)

2. (Нігілізм), за Ф. Ніцше, означає знецінення, девальвацію всіх традиційних вартостей європейської культури кінця ХІХ ст.

3. На думку Ф. Ніцше у європейській філософії і культурі від античності до сьогодення домінує (аполонівський) первень

4. Для повноти життя, за Ф.Ніцше, треба відродити в культурі (діонісійській) первень

5. Ідеал людини, за Ф. Ніцше, – це (надлюдина)

6. Найістотнішу характеристику життя, що визначає природу людини, Ф. Ніцше називає воля до (влади)

7. У філософії життя Ф. Ніцше істотність людини – (--------------)

8. Ф. Ніцше, О. Шпенґлер, В. Дільтай представляють напрям – філософія (------------)

9. На думку Ф.Ніцше, в культурі є два первні: (аполонівський) і діонісійський

10. (--------------) первень є носієм міри порядку й розумності

11. (--------------) первень уособлює буяння творчої , сп’яніння життям, джерело сили

12. У філософії Е. Фрома істотність людини – (-------------------)

13. Шлях до надлюдини Ф. Ніцше розкриває через три образи, які символізують три перетворення духу: (верблюд), лев, дитя

14. (Фізична) самотність – це відсутність безпосередніх контактів і взаємин із людьми і світом

15. (Моральна) самотність – це відсутність зв’язку індивіда з цінностями, символами і соціальними нормами