30. Перетворення як окремий випадок реорганізації підприємства
Перетворення — це спосіб реорганізації, який передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов’язки колишнього підприємства. Найпоширенішими прикладами перетворення підприємств є:
- товариство з обмеженою відповідальністю реорганізується в акціонерне товариство;
- приватне підприємство реорганізується в товариство з обмеженою відповідальністю;
- закрите акціонерне товариство перетворюється у відкрите.
Важливим є те, що розмір частки (у процентах) кожного засновника (учасника, акціонера) в статутному капіталі підприємства, що реорганізується, повинен дорівнювати розміру його частки в статутному капіталі товариства, створеного в результаті перетворення. При перетворенні закритого акціонерного товариства у відкрите, і навпаки, номінальна вартість та кількість акцій акціонерного товариства, створеного в результаті перетворення, повинна дорівнювати номінальній вартості та кількості акцій акціонерного товариства на момент прийняття рішення про реорганізацію, якщо рішенням про перетворення не передбачено збільшення статутного капіталу підприємства.
Порядок реорганізації підприємств шляхом перетворення
31. Організація контролю за реалізацією плану санації на підприємстві
Контроль за реалізацією санаційних заходів проводиться з метою своєчасного їх коригування, виявлення нових санаційних резервів, а також подолання можливих перешкод які виникають під час реалізації плану. Для виконання такого контролю на підприємстві може створюватись спеціальний відділ, який буде проводити оперативний аналіз і пропонувати шляхи підвищення ефективності санаційних заходів.
У практиці антикризового менеджменту і управління підприємством загалом на сучасному етапі важлива роль відводиться процедурі контролінгу – це системи методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства і охоплює такі елементи: інформаційне забезпечення, планування, координація, контроль, внутрішній консалтинг.
Мета контролінгу – це орієнтація управління процесу на максимізацію прибутку, зростання вартостісті активів, забезпечення ліквідності і платоспроможності за умов мінливого рівня ризику.
У рамках цієї мети, завдання контролінгу є:
1) збір та аналіз внутрішньої і зовнішньої інформації;
2) виявлення і ліквідація проблемних ділянок;
3) своєчасне реагування на появу нових умов функціонування;
4) виявлення резервів зниження собівартості;
5) оцінювання повноти і надійності ведення обліку;
6) розробка стратегії розвитку підприємства;
7) координація планування бізнес-процесів;
8) аналіз відхилень фактичних показників від запланованих;
9) контроль за додержанням встановленого документообігу;
10) проведення внутрішнього консалтингу, розробка методів рекомендацій для діяльності окремих структурних підрозділів;
11) проведення внутрішнього аудиту.
Контролінг на підприємстві що перебуває у кризовому стані має зосереджуватися на трьох напрямках:
1) запровадження системи раннього реагування і попередження кризових явищ;
2) розробка ефективності санаційних концепцій і плану санаційних заходів;
3) контроль за реалізацією плану, своєчасне виявлення відхилень і перешкод, коригування плану відповідно до появи нових шансів і ризиків зовнішнього середовища.