Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ispit-andrushak.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
19.08.2019
Размер:
97.28 Кб
Скачать

32. Оцінка ефективності санаційних заходів

Аналіз результатів санації охоплює оцінку фінансового стану оздоровленого підприємства: визначення подальших перспектив його подальшого розвитку з врахуванням досвіду подолання кризових явищ і причин, які призвели до кризи.

Ефективність санаційних заходів обчислюється:

Д одатковий прибуток підприємства

Розмір вкладень на проведення санації

Додатковий прибуток =  прибутку після санації – прибуток (збиток) до її проведення

Критерії оцінювання ефективності санаційних заходів:

1) відновлення ринкової пропозиції і конкурентоспроможності продукції;

2) отримання додаткових конкурентних переваг;

3) забезпечення ліквідності і платоспроможності;

4) прибутковість;

5) погашена заборгованість;

6) додаткова вартість активів, створена в результаті санації.

Якщо ні – цикл зациклений.

33. Теоретичні основи банкрутства підприємств

З італійської мови «банкрутство» означає зламаний, перевернутий стіл і походження цього слова пояснюється звичаєм ламати чи перекидати стіл міняйла, який став неспроможним (епоха середньовіччя).

Перший крок до відродження інститу банкрутства в Україні було здійснено за часів Радянського Союзу наприкінці 80-х років ХХ століття в Законі СРСР «Про державне право». Згідно з цим законом підприємство, яке систематично порушувало платіжну дисципліну, могло бути оголошено банками неплатоспроможним з повідомленням про це постачальникам і вищим органам.

Наступним розвитком інституту банкрутства було прийняття у травні 1992 р. ЗУ «Про банкрутство». У червні 1999 р. через недосконалість попереднього законодавчого акту було прийнято ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (американська модель – про дебіторська, надає широкі можливості відновлення платоспроможності).

Даний закон розрізняє поняття неплатоспроможності і банкрутства і дає їм такі визначення:

- неплатоспроможність – це неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошового зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати податків і зборів не інакше як через відновлення платоспроможності

- банкрутство – це визнана господарським судом неплатоспроможності боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури

- з економічної точки зору банкрутство – це визнане судовими органами незадовільне господарське становище юридичних чи фізичних осіб на основі припинення нею розрахунків за зобов’язаннями через нестачу активів у ліквідній формі

34. Приховане, фіктивне та навмисне банкрутство

Розрізняють реальне, технічне, фіктивне, навмисне і приховане банкрутство.

Технічне (ланцюгова реакція неплатежів дебіторської заборгованості, взаємна заборгованість).

Фіктивне (навмисне і приховане банкрутство, а також незаконні дії у разі банкрутства)

Фіктивне банкрутство – це ситуація, коли підприємства фактично не є банкрутом, однак запевняє про свою фінансову неспроможність.

Приховане банкрутство – навмисне приховання факту стійкої фінансової неспроможності через подання недостовірних даних, якщо це завдало матеріальних збитків кредиторам.

Навмисне – створення (чи збільшення) нер-ком чи власником підприємства його неплатоспроможності нанесення ними економічного збитку підприємству в особистих інтересах чи інтересах третіх осіб, свідомо некомпетентне фінансове управління.

Доведення до банкрутства – об’єкт регулюв. Кримінальним кодексом України.

Згідно ККУ ст.. 218-221

Фіктивне банкрутство – 750-2000 НМДГ або обмеження волі до 3-х років.

Умисне (навмисне) банкрутство, доведення до банкрутства – 500-800 НМДГ або обмеження волі до 3-х років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3-х років.

Приховане банкрутство (приховування стійкої фінансової неспроможності) - 2000-3000 НМДГ або обмеження волі до 2-х років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3-х років.

Незаконні дії у разі банкрутства - 100-500 НМДГ або арешт до 3-х місяців з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3-х років.

35. Регулювання процедур банкрутства в Україні До 1992 р. у законод. полі У. факт. був відсутній юр. механізм рішення проблем неплатоспром. господ. суб‘єктів. Питання погашення заборг. виріш. на адмін. рівні або у порядку виконавч. в-ва за результ. арбітражн. чи громад. судового процесу.  Першим законод. актом, який устан. спец. процедуру розгляду справ фінансово неспром. підприємств в У. став З У від 14.05.1992 р. "Про банкр.". Банкр. як одна з юр. підстав ліквід. п-в. регул. ЗУ«Про п-ва в У.» (ст.ст.24,34). Порядок і умови визн будь-яких юр . осіб банкрутами з метою задовол. претензій кредиторів регул. спец. ЗУ від 14.05.1992 р. "Про банкр.». Цей З мав багато недоліків. Потім на основі накопиченого досвіду та відсутності повномасштабного З про банкр. Вищим арбітражн. судом У 18.11.1997р. було дане пояснення "Про деякі питання практики застос. З У про банкр.". Але розяснення було не достатньо для покращення недоліків діючог З. Відчувалася потреба у новому, сучасному З, який охоплював кращі досягнення іноземних та національної правових систем. Таким став З "Про встановлення платоспром. боржника чи визнання його банкр.". В порівнянні з попередньою редакцією З, змінені основи для відкриття справи про банкр.; встан. процесуальні строки розгляду справи; встан. нові судові процедури; введена нова судова фігура – арбітражн. керуючий та інші. В З є ще багато редакц. недоліків, але в цілому він відповідає потребам сучасної економіки. Особливість З є в тому, що він має пріорітет перед іншимими законами. Інститут банкр. має свої спеціфічні принципи: конфлікт інтересів, пріорітет загального інтересу ; заміна неефективного власника на ефективного; задоволення грошових потреб кредиторів тільки у рамках процедури банкр. та інше. У З особливо підкресл. участь у процедурах банкр. держави у ролі спеціал. державного органу. З екон. точки зору банкр. є неспромож. продовження суб'єктом своєї підпр. діял. внаслідок її екон. нерентабельності, безприбутковості. Юр. аспект банкр. полягає насамперед у тому, що в суб'єкта є кредитори, тобто особи, що мають документовані майнові вимоги до нього як до боржника. Це майнові правовідносини банкр., здійсн. яких у встановл. з порядку може призвести до ліквід. суб'єкта підпр.. Внаслідок порушення справи про банкр. виникає комплекс процесуальних правовідносин: провадж. у справі, визнання боржника банкр., оголошення про банкр., задоволення претензій кредиторів, припинення справи про банкр. тощо. Сукупність таких процесуальних правовідносин може розглядатися як ліквід. прав. процес щодо  суб'єкта  підпр.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]