30. Скульптура італії 18 ст.

Сад бароко (регулярні сади) майже неможливо уявити без садово-паркових скульптур. Ще на початку виникнення подібних садів їх насичували архітектурою і статуями. Декоративний характер мали і вази, і скульптури. Майже всі скульптори бароко віддали данину садово-парковій скульптурі — Куазевокс, Жирардон, Пюже, Матьяш Бернард Браун, Ян Брокоф.

Лоренцо Берніні починав карьєру садовим майстром. Пройде час і його скульптурами прикрашатимуть тільки палаци. А одна з скульптур майстерні Берніні навіть перетне кордони Італії і прикрасить Літній сад в Петербурзі (Амур і Психея, майстерня Берніні).

Оскільки одразу сади бароко почали слугувати можновладцям, змінився і їх характер. Тепер сади слугують репрезентативним цілям, стають частиною палацового побуту, всмоктують етикет, моди, створюють середовище для свят. Поступово скульптура підкоряється особливим програмам. Так, в парку Версаля прямо чи завуальовано прославлялася особа короля Луї 14-го(кінний монумент Курцій, фонтан зі скульптурами "Алоллон на колісниці ").

Пропаганду війни зі Швецією носив вибір скульптур для Літнього саду царя Петра Першого. Звідси скульптури Беллони — римської богині війни, скульптура «Слава вояків», аллегорична група «Ніштатський мир» 1722 року італійця П'єтро Баратта.

Коли перемога над армією Швеції стала передбачуваною, барокові скульптури Літнього саду слугували просвітництву, залученню царського оточення до надбань прогресивної західноєвропейської освіти і культури (скульптури «Мир», «Справедливість», «Архітектура», «Морська навігація»).Здивування викликає скульптура з написом на книзі «Милосердя краще за закон», бо відомо, що Петро Перший до цього гасла не прислухався.

31. Архітектура українського бароко кінця 18 ст.

Прихід Ренесансу мав також велике значення для подальшого розвитку українського зодчества, особливо українського бароко. Барокове мистецтво й архітектура, що були вершиною мистецьких досягнень у західній та східній Європі, отримали високу оцінку в Україні XVII ст. і, поєднавшись тут з місцевим мистецтвом, особливо цегляною кладкою, створили новий неповторний стиль українського бароко. Завдяки активній будівельній діяльності гетьмана Мазепи, стиль бароко в Україні ще називається «Мазепинським стилем». На жаль, більшість шедеврів українського бароко не збереглися — частково через більшовицьку політику руйнації храмів, частково через те, що специфічне відгалуження цього стилю — так зване «козацьке бароко» — було представлене дерев'яними церквами.

У 18 столітті в українському бароко відбувалися зміни — фасади штукатурили та прикрашали ліпниною, прикладом чого є Покровська церква збудована за проектом українського архітектора Григоровича-Барського.

Бароко — стиль архітектурних ансамблів. Більшість ансамблів українських монастирів складалося в різні часи, часто — ще в давньоруський період, але їх остаточне формування відбулося в епоху бароко, коли всім будівлям надавалося єдине стильове обличчя (монастирі Придніпров'я та Лівобережжя України, Софійський ансамбль, Видубицький монастир у Києві).

У цей же час за проектом італійського архітектора Растреллі було збудовано Маріїнський палац, що є сьогодні державною резиденцією Президента України.