15. Скульптура франції 18 ст.

Французская скульптура XVIII столетия развивается иначе, чем в предыдущем веке. Собственно изменяются не задачи её, а темы и ещё решительнее – формы. В самом развитии скульптура проходит те же этапы, что и живопись. Если говорить схематично, то это преимущественно локайльные формы в первой половине века и нарастание черт – во второй.

Монументальность форм, дух барокко предшествующей поры ещё живёт в двух группах укротителей коней, исполненных Гийомом Кусту (1677-1746) для увеселительного замка в Марли (теперь на Елисейских полях). Но уже изображение им королевы Марии Лещинской в образе Юноны говорит о новом эстетическом идеале эпохи: быстрое движение, резкий поворот, исключающие медленный торжественный ритм, свойственный скульптуре XVIIв., нога, обнажённая почти до бедра, - такое изображение никогда не могло появиться в век Людовика XIV

16. Творчість жана антуана гудона

Гудон , повне ім'я Жан Антуан Гудон ( фр. Jean-Antoine Houdon ; 20 березня, 1741, Версаль — 15 липня, 1828, Париж )- французький скульптор доби просвітництва і класицизму. Народився в містечку Версаль. Походить з простої родини, його батько був швейцаром в місцевій Школі обраних учнів. Хлопця вдало пристроїли для отримання фаху в скульптурну майстерню. В період навчання користувався порадами скульптора Пігаля.

У 1761 р. вдало дебютував на академічному конкурсі, де показав барельєф на біблійну тему « Цариця Савська приносить дари царю Соломону ». Отримав право на продовження трирічного навчання в Школі обраних учнів, а потім - право на удосконалення майстерності в Італії.

1764 - 1768 Рр. - працював в Римі. Серед створених робіт - дві релігійні скульптури для церкви Санта Марія дельї Анжелі, Рим.

У 1767 р. створив екорше - скульптурний посібник для вивчення анатомії людського тіла учнями художніх шкіл. Свого значення скульптура-посібник не втратила і понині.

Повернувся в Париж. Розрахунки мати замови на монументальну скульптру, що добре оплачувалась, не виправдались. І скульптор створить обмаль монументів впродовж свого життя. Він звернувся до створення скульптурних портретів, почав виставляти роботи в Паризькому Салоні. Але реалістичне мистецтво Гудона, не схильного робити компліменти, не мало попиту через спротив вельмож. Особливо негативно ставилися до скульптора королівські посадовці, Гудон не став модним скульптором. Розпочалися роки активних пошуків замов самим скульптором у самій Франції та за її межами. Серед його іноземних замовників - володар маленького Кобург-Готського герцогства у Німеччині, а згодом російська імператриця Катерина ІІ, що дала декілька замов через своїх паризьких агентів.

Серед найбільш цікавих завдань - замова на створення монументу Джорджу Вашингтону від мешканців штату Вірджинія. Скульптор перетнув Атлантичний океан, аби деякий час попрацювати в садибі генерала Джорджа Вашингтона, якого ліпив з натури. Був серед замовників скульптора - і відомий американець, дипломат і науковець Бенджамін Франклін.

За власною ініціативою скульптор створив декілька портретів енциклопедистів, тогочасних володарів думок( Портрет Дені Дідро, погруддя, теракота, 1771, Лувр та ін. ). По смерті Жан-Жака Руссо саме Гудон зняв посмертну маску письменника, на основі якої створив декілька погрудь популярної особи. Він застав живим важко хворого Вольтера і умовив того дати йому декілька сеансів.

Продовжив працювати над портретами - погруддями і в передреволюційні, і в революційні роки. В творчому доробку скульптора - близько ста п'ятидесяти скульптурних портретів. Серед портретованих - королівські особи, письменники, французькі вельможі, композитор Глюк, акторка Софі Арну, чужі діти, власна дружина, деякі з діячів французької революції 1789-1793 рр.( граф де Мірабо, погруддя, теракота, 1791, Лувр).