13.Україна як держава (характеристика за формою правління, формою державного устрою та політичного режиму).

За формою державного правління Україна є президентсько-парламентською республікою. Ознаками цього є наступне: — Президент України обирається всезагальним голосуванням (у цьому її відмінність від парламентської форми правління, де Президент обирається парламентом); — він має досить вагомі власні прерогативи. які дозволяють йому діяти незалежно від парламенту і уряду; він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод громадин, має право розпустити парламент, призначати і звільняти деяких посадових осіб); — В Україні поряд з Президентом діє Прем'єр-міністр, уряд, відповідальний перед Президентом та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді (в президентській республіці немає посади прем'єр-міністра і уряд відповідний перед президентом). За державним устроєм Україна є унітарною державою. Унітарна форма державного устрою для України є найбільш виправданою, оскільки вона відповідає її етнічному складу, історичному минулому, економічним і культурним реаліям, За формою державного (політичного) режиму Україна є демократичною державою. Конституційний лад України ґрунтується на принципі пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Отже, державна влада в Україні здійснюється на демократичних засадах, що є конституційною гарантією демократичного режиму.

14. Роль теорії держави і права у підготовці фахівця-юриста.

Наука являється однією із форм суспільної свідомості, яка включає в себе різні погляди, ідеї, теорії людей і суспільства, в тому числі економічні, політичні, філософські, правові, релігійні, моральні й інші. Всі вони в кінцевому результаті визначаються суспільним буттям, умовами і потребами матеріального і духовного розвитку суспільства. Загальна теорія держави і права є наука суспільна (гуманітарна), прикладна (стосовно соціології), політична, а також юридична або правова. Теорія держави і права являється також методологічною наукою по відношенню до галузевих юридичних наук. Теорія держави і права, будучи юридичною наукою, в той же час являється політичною наукою, як певна частина політичної науки. Теорія держави і права являється прикладною суспільною наукою, порівняно з соціологією. Соціологія або історичний матеріалізм також вивчає державу і право, але в загальному вигляді. Разом із тим, між теорією держави і права і соціологією існує тісний взаємозв'язок. Соціологія дає теорії загальний метод пізнання держави і права, а теорія держави і права дає конкретний матеріал для широких філософських і соціологічних узагальнень, необхідних для розкриття найбільш загальних закономірностей розвитку суспільства. В зв'язку з великою дезінтеграцією цих та інших наук ми маємо тут небагато успіхів, тому що юристи недостатньо використовували філософію, а філософи минулих десятиліть (на відміну від Канта і Гегеля) майже не знали юриспруденцію. Крім того, політики держави і суспільства дуже мало прислухались до висновків представників науки. Дослідження системи юридичних наук і місця в ній теорії держави і права глибоко опрацьована багатьма вітчизняними та зарубіжними авторами