Тема 11.2. Розділи фінансового плану підприємства: зміст та порядок розробки

1. План доходів та витрат підприємства як розділ фінансового плану

Розробка проекту фінансового плану починається з складання плану доходів та витрат підприємства. Метою його розробки є визначення суми чистого прибутку, яка залишиться в розпорядженні підприємства наприкінці планового періоду, а також узагальнення і координація в часі обсягів доходів та витрат підприємства.

Розробка плану доходів та витрат підприємства здійснюється за такою формою (табл. 11.1).

Для розрахунку окремих показників плану можуть використовуватись різні методичні прийоми, вибір яких залежить від таких факторів, як наявність інформаційного забезпечення, вірогідність та визначеність змін у зовнішньому середовищі підприємства, державній політиці з питань цінового та податкового регулювання та інше.

План доходів та витрат підприємства складається у такій послідовності. Обсяг виробництва визначається виходячи з розробленої виробничої програми, узгодженої з маркетинговою політикою щодо вивчення попиту на продукцію підприємства та виробничими потужностями підприємства, збільшення або зменшення запасів, а також величини зовнішніх закупок. Необхідний обсяг випуску продукції визначається як прогнозний запас готової продукції на кінець періоду плюс обсяг продажу за цей період і мінус запас готової продукції на початок періоду.

Найбільш доцільно здійснювати багатоваріантні розрахунки цього показника, спрямовані на визначення його мінімального, максимального та цільового обсягу.

Таблиця 11.1

План доходів та витрат підприємства

Показники	рік	У т.ч. за квартали
		1	2	3	4
Обсяг виробництва
Виручка від реалізації продукції
Податок на додану вартість
Акцизний збір
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (п2 – п3 – п4)
Витрати на виробництво
Валовий прибуток (збиток) (п5 – п6)
Інші операційні доходи
Витрати на управління та збут
Інші операційні витрати
Прибуток (збиток) від операційної діяльності (п7 + п8 – п9 –п10)
Доходи від фінансової діяльності
Витрати від фінансової діяльності
Доходи від інших видів діяльності
Витрати від інших видів діяльності
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (п11 + п12 – п13 + п14 – п15)
Податок на прибуток від звичайної діяльності
Чистий прибуток (збиток) від звичайної діяльності (п16 – п17)
Надзвичайний прибуток (збиток)
Податок з надзвичайного прибутку
Чистий прибуток (збиток) (п18 + [п19 – п20])

Мінімальний обсяг діяльності підприємства розраховується за методикою визначення “точки беззбитковості” на основі даних про ціну реалізації, змінні витрати на одиницю продукції та обсяг постійних витрат, які прогнозуються на майбутній період.

де: ОВбез – обсяг випуску продукції у точці беззбитковості;

Впост – постійні витрати підприємства;

Ц – ціна реалізації одиниці продукції (товарів, послуг);

- середні змінні витрати на одиницю продукції.

Максимальний обсяг діяльності підприємства визначається згідно з теорією рівноваги фірми і дорівнює обсягу діяльності, при якому досягається рівність між граничними доходами та граничними витратами підприємства.

Цільовий обсяг діяльності враховує необхідність формування обсягу чистого прибутку, який необхідний підприємству для фінансування завдань, його виробничого та соціального розвитку, виходячи з можливостей реалізації продукції при визначеній асортиментній та ціновій політиці підприємства.

Виручка від реалізації продукції розраховується на основі затвердженого плану виробництва (реалізації) продукції і середніх цін на продукцію:

Вр_пл. = Цр ^х Кn,

де Вр_пл – виручка від реалізації планова;

Цр – ціна реалізації продукції;

К – кількість реалізованої продукції;

n – кількість номенклатурних видів продукції, які реалізуються підприємством.

При цьому враховуються географія збуту, категорії покупців, сезонні фактори.

Податок на додану вартість визначається за такою методикою:

,

де ПДВ – податок на додану вартість;

Вр – виручка від реалізації;

Спдв – ставка податку на додану вартість.

Розмір податку на додану вартість встановлюється на кожному етапі товароруху (виробник, посередник, торгівля).

Акцизний збір залежить від виду продукції, що реалізує підприємство, та ставки акцизного збору по даному виду продукції. Акцизний збір сплачується одноразово (на митниці, виробником або торговельною організацією).

Чистий дохід характеризує виручку від реалізації, очищену на суму податків і зборів, що знаходяться в ціні товару.

Витрати на виробництво продукції відображають обсяг всіх витрат, пов’язаних з виробництвом продукції.

До складу таких витрат відносяться наступні матеріальні витрати:

• вартість сировини, основних і допоміжних матеріалів, купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

• витрати на оплату праці: зарплата та інші вплати працівникам, зайнятим на виробництві;

• інші витрати: відрахування на соціальні заходи, амортизація виробничого обладнання;

• витрати, пов’язані з поточним ремонтом обладнання;

• плата за оренду земельних і майнових паїв.

Витрати на виробництво продукції визначаються:

• методом прямого рахунку (по кожному виду витрат з врахуванням факторів, що впливають на їх розмір);

• економіко-статистичним методом тобто фактично досягнутий обсяг витрат збільшується у відповідності з темпом росту обсягу виробництва.

Валовий прибуток – це фінансовий результат від реалізації продукції:

ВПпл = Вр_ПЛ – ПДВ – Аз – ВВпл,

де: ВПпл – валовий прибуток плановий;

Вр_ПЛ – виручка від реалізації планова;

ПДВ – податок на додану вартість;

Аз – акцизний збір;

ВВпл – заплановані витрати на виробництво.

Інші операційні доходи формуються з таких джерел:

• реалізація, здача майна в оренду;

• продаж іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі;

• операційна курсова різниця (при перерахунку дебіторської або креди-торської заборгованості, що виникає у процесі операційної діяльності в іноземній валюті, валютних коштів у касі, на валютному рахунку);

• відшкодування раніше списаних активів;

• реалізація оборотних активів (крім фінансових інвестицій);

• одержання штрафів, пені, неустойки;

• списання кредиторської заборгованості;

• одержання грантів, субсидій.

Витрати на управління включають:

• загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати);

• витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

• витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів;

• винагорода за професійні послуги;

• витрати на зв’язок;

• амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

• витрати на врегулювання спорів;

• податки, збори та інші обов’язкові платежі, які включаються у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг);

• плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

• інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати на збут - це витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку продукції споживачам.

До складу інших операційних витрат відносяться:

• витрати на дослідження і розробки;

• собівартість реалізованої іноземної валюти;

• собівартість реалізованих виробничих засобів;

• суми безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування у резерв сумнівних боргів;

• втрати від операційної курсової різниці;

• втрати від знецінювання запасів;

• нестачі і втрати від псування цінностей;

• визнані штрафи, пені, неустойки;

• витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення;

• інші витрати операційної діяльності.

Прибуток від операційної діяльності показує фінансовий результат від здійснення операційної діяльності:

Под_ПЛ = ВПпл – Вуз_ПЛ + ІОДпл + ІОВпл,

де: Под_ПЛ – запланований прибуток від операційної діяльності;

ВПпл – запланований валовий прибуток;

Вуз_ПЛ – заплановані витрати на управління і збут продукції;

ІОДпл – заплановані інші операційні доходи;

ІОВпл – заплановані інші операційні витрати.

Доходи від фінансової діяльності підприємства формуються за рахунок таких джерел:

• доход від участі у капіталі;

• доходи від інвестицій в асоційовані підприємства;

• дивіденди від інших підприємств;

• відсотки за облігаціями або іншими цінними паперами.

До витрат від фінансової діяльності підприємства входять:

• сплати відсотків за кредит;

• витрати, пов’язані з залученням позикового капіталу (випуск, утримання і обіг власних цінних паперів, нарахування відсотків за договорами кредитування (небанківськими), фінансового лізингу;

• втрати від участі в капіталі.

Доходи від інших видів діяльності підприємства формуються за рахунок таких джерел:

• доходи від реалізації фінансових інвестицій;

• доходи від реалізації необоротних активів;

• доходи від реалізації майнових комплексів;

• доходи від курсових різниць за активами і зобов’язаннями в іноземній валюті, пов’язаними з фінансовою і інвестиційною діяльністю підприємства.

Витрати від іншої діяльності підприємства відображають витрати, які виникли у процесі звичайної діяльності підприємства (крім фінансових витрат), не пов’язані з операційною діяльністю, а також витрат страхової діяльності.

До складу інших операційних витрат включаються:

• балансова вартість реалізованих фінансових інвестицій та витрати, пов’язані з їх реалізацією;

• балансова (залишкова) вартість реалізованих необоротних активів та витрати, пов’язані з їх реалізацією;

• балансова (залишкова) вартість реалізованих майнових комплексів та витрати, пов’язані з їх реалізацією;

• витрати від неопераційних курсових різниць;

• уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій;

• списання необоротних активів і витрати, пов’язані з їх ліквідацією;

• інші витрати.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності формується від здійснення будь-якої діяльності підприємства і визначається таким чином:

Пзв_ПЛ = Под_ПЛ + Дф_ПЛ + Дін._ПЛ – Вф_ПЛ – Він._ПЛ,

де: Пзв_ПЛ – загальний розмір прибутку (збитку) від звичайної діяльності підприємства;

Под_ПЛ – загальний розмір прибутку (збитку) від операційної діяльності підприємства;

Дф_ПЛ, Вф_ПЛ – заплановані доходи і витрати від фінансової діяльності;

Дін._ПЛ, Він._ПЛ – заплановані доходи і витрати від іншої діяльності.

Планування розміру податку на прибуток від звичайної діяльності характеризує заплановану суму нарахованого податку за ставкою 25% від оподаткованого прибутку. Плановий розмір податку на прибуток залежить від обсягу запланованого прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, діючих ставок оподаткування та переліку пільг, якими користується підприємство.

Плановий чистий прибуток – це прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток у плановому періоді:

ЧПпл = Пзв_ПЛ - Пп_ПЛ,

де: ЧП_ПЛ – чистий прибуток від звичайної діяльності у плановому періоді;

Пзв_ПЛ – прибуток від звичайної діяльності до оподаткування у планово-му періоді.

В процесі господарської діяльності іноді має місце надзвичайна діяльність – це операції або події, що виникають внаслідок стихійних лих, пожеж, техногенних аварій.

До складу доходів від надзвичайних подій відносяться відшкодування втрат страховими компаніями.

До складу витрат від надзвичайних подій відносяться прямі втрати за результатами цих подій: витрати на здійснення заходів, пов’язаних з попередженням, ліквідацією наслідків таких подій.

Чистий прибуток від надзвичайної діяльності визначається за такою методикою:

ЧПнвз_ПЛ = (Днзв_ПЛ  Спп_ПЛ) – Внзв_ПЛ.

Чистий прибуток підприємства у плановому періоді за усіма видами діяльності складе:

ЧПпл = ЧПзв_ПЛ + ЧПнзв_ПЛ,

де: ЧПпл – чистий прибуток підприємства у плановому періоді;

ЧПзв_ПЛ – чистий прибуток підприємства від звичайної діяльності у плановому періоді;

ЧПнзв_ПЛ – чистий прибуток підприємства від надзвичайної діяльності у плановому періоді.

Визначення чистого прибутку у плановому періоді дозволяє спрогнозувати напрямки його використання.

Згідно з МСБО з 2000 р. чистий прибуток розподіляється за такими напрямками:

• поповнення статутного капіталу;

• поповнення резервного капіталу;

• виплата дивідендів.

У зв’язку з тим, що розмір доходів та витрат підприємства значною мірою залежить від зовнішніх факторів, які носять вірогідний характер, при розробці плану рекомендується проводити багатоваріантні розрахунки. Різні варіанти проекту плану узгоджують між собою з врахуванням вірогідності здійснення такого розвитку діяльності підприємства.