Тема 11. Фінансовий план підприємства

Тема 11.1. Теоретичні основи розробки фінансового плану підприємства

1. Фінансова стратегія підприємства

Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції та темпи розширеного відтворення. Перспективне фінансове є основною формою реалізації головних цілей підприємства.

За умови ринкової економіки розширення прав підприємства у вирішенні виробничих і соціальних питань, самостійності підприємств, їхньої відповідальності за результати діяльності виникає об’єктивна необхідність визначення тенденцій розвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. На вирішення таких питань і спрямовано фінансову стратегію підприємства.

Фінансова стратегія підприємства – це система довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства, які визначаються у фінансовій політиці і включають найбільш ефективні шляхи їх досягнення.

Розрізняють генеральну та оперативну фінансові стратегії, головну стратегічну ціль та стратегію виконання окремих стратегічних задач (Рис.11.1).

Генеральна фінансова стратегія - фінансова стратегія, що визначає діяльність підприємства, його взаємовідносини з бюджетами різних рівнів, утворення та використання доходу підприємства, розмір потреб та джерел їх фінансування на рік. Для поточного маневрування фінансовими ресурсами і контролю за використанням коштів розробляється фінансова стратегія на квартал, місяць, а при необхідності і на більш короткі строки.

Генеральна фінансова стратегія підприємства

Оперативна фінансова стратегія

Доходи та

надходження коштів

Витрати та

відрахування коштів

Взаємовідносини з бюджетом

Кредитні взаємовід-носини

Рис.11.1. Види фінансових стратегій підприємства

Оперативна фінансова стратегія на відміну від генеральної охоплює всі валові доходи та надходження коштів. Всі валові витрати та погашення зобов’язань. Така детальна проробка складу надходжень та витрат створює всі можливості щодо передбачення всіх майбутніх оборотів по грошовим надходженнях та витратах. Нормальним буде становище, при якому будуть рівними доходи та витрати коштів.

Розробка фінансової стратегії – це галузь фінансового планування. Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства та спрямуватися на максимізацію прибутку та ринкової вартості підприємства.

Невідповідність тенденцій розвитку товарного і фінансового ринку загрожує реалізації цілей загальної стратегії розвитку підприємства через фінансові обмеження. Тому зміна ситуації на макрорівні, на фінансовому ринку спричиняє коригування як фінансової, так і загальної стратегії розвитку підприємства.

Теорія фінансової стратегії досліджує об’єктивні закономірності ринкових умов господарювання, розробляє засоби та форми виживання, підготовки та проведення стратегічних фінансових операцій.

Фінансова стратегія охоплює всі форми фінансової діяльності підприємства, оптимізацію основних та оборотних засобів, формування та розподіл прибутку, грошові розрахунки, інвестиційну політику.

Всебічно враховуючи фінансові можливості підприємств, об’єктивно оцінюючи характер внутрішніх та зовнішніх факторів, фінансова стратегія забезпечує їх відповідність умовам, що склалися на ринку товарів та фінансовому ринку. За розробки фінансової стратегії слід урахувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливості диверсифікації діяльності підприємства.

Головною стратегічною метою фінансів є забезпечення підприємства грошовими ресурсами у необхідному обсязі і в певний час.

Фінансова стратегія підприємства включає в собі різні засоби та дії для дослідження стратегічної мети, тобто:

• формування фінансових ресурсів та централізоване стратегічне керівництво ними;

• ранжування та поетапне досягнення цілей;

• відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;

• об'єктивний облік фінансово-економічних обставин та реального фінан­сового стану підприємства на кожному відрізку часу;

• створення та підготовка стратегічних резервів;

• оцінка економічних та фінансових можливостей конкурентів;

• визначення головної загрози з боку конкурентів, мобілізація основних сил на її відхилення та вибір вірних напрямків фінансових операцій;

• маневрування та боротьба за ініціативу для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

Таким чином, успіх фінансової стратегії підприємства гарантується за умови врівноваження теорії та практики фінансової стратегії; при відповідності фінансових стратегічних цілей реальним економічним та фінансовим можливостям через жорстоку централізацію фінансового стратегічного керівництва та гнучкість його методів по мірі зміни фінансово-економічної ситуації.

Стратегія досягнення окремих стратегічних задач полягає в успішному проведенні конкретних фінансових операцій, які направлені на забезпечення реалізації головної стратегічної цілі.

Задачі фінансової стратегії полягають у:

• дослідженні характеру та закономірностей формування фінансів у ринкових умовах господарювання;

• розробці умов підготовки можливих варіантів формування фінансових ресурсів підприємства та дій фінансового керівництва у випадку нестійкого або кризового фінансового стану;

• визначенні фінансових взаємовідносин з постачальниками та покуп­цями, бюджетами всіх рівнів, банками та іншими фінансовими інститутами;

• виявленні резервів та мобілізації ресурсів підприємства для найбільш раціонального використання виробничих потужностей, основних фондів і обігових коштів;

• забезпеченні підприємства фінансовими ресурсами, необхідними для виробничо-господарської діяльності;

• забезпеченні ефективного вкладання тимчасово вільних грошових коштів підприємства з метою отримання максимального прибутку;

• визначенні засобів щодо успішної реалізації фінансової стратегії і стратегічного використання фінансових можливостей;

• розробці способів підготовки виходу підприємства із кризової ситуації, методів управління кадрами підприємства в умовах нестійкого або кризового стану і координація зусиль всього колективу на його подоланні.

Особливу увагу фінансова стратегія приділяє повноті виявлення гро­шових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, правильному розподілу та використанню при­бутку, визначенню потреби в обігових коштах, раціональному використан­ню капіталу підприємства.

Важливою частиною фінансової стратегії є розробка внутрішніх нормативів, які широко використовуються у зарубіжній практиці. Фінансова стратегія розробляється з урахуванням ризику неплатежів, стрибків інфляції та інших форс-мажорних обставин. Вона повинна відповідати виробничим задачам і при необхідності коректуватися та змінюватися.

Процес формування фінансової стратегії підприємства здійснюється у такій послідовності:

1 етап - Визначення загального періоду реалізації стратегії.

2 етап - Дослідження факторів зовнішнього середовища і кон'юнктури фінансового ринку.

3 етап - Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства.

По окремих аспектах фінансової діяльності можуть бути визначені такі стратегічні нормативи:

• середньорічний темп росту власних фінансових ресурсів, що формуються з внутрішніх джерел;

• мінімальна частина власного капіталу в загальному обсязі капіталу, що використовується підприємством;

• коефіцієнт рентабельності власного капіталу підприємства;

• співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства;

• мінімальний рівень грошових активів, які забезпечать поточну платоспроможність підприємства;

• мінімальний рівень самофінансування інвестицій;

• граничний рівень фінансових ризиків по окремих напрямках господарської діяльності.

4 етап - Розробка фінансової політики за окремими аспектами фінансової діяльності (податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна, інвестиційна).

5 етап - Розробка заходів щодо забезпечення реалізації фінансової стратегії.

6 етап - Оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії.

Ефективність розробленої фінансової стратегії залежить від методич-них заходів щодо прогнозних розрахунків фінансових показників, спормо-ваного ділового іміджу підприємства, досконалої системи управління фіна-нсовою діяльністю в цілому на підприємстві та по структурних підрозділах.

Оцінка ефективності фінансової стратегії базується на таких положеннях:

1. Взаємоузгодженість фінансової стратегії підприємства з загальною стратегією його розвитку;

2. Взаємоузгодженість фінансової стратегії підприємства і прогнозованих змін у зовнішньому середовищі;

3. Внутрішня збалансованість фінансової стратегії.

Важливе значення для формування фінансової стратегії має врахування факторів ризику. Фінансова стратегія розробляється з урахуванням таких ризиків: ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи та інших непередбачуваних обставин.

Фінансова стратегія підприємства забезпечує:

• формування та ефективне використання фінансових ресурсів;

• виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;

• відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;

• визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

2.Фінансовий план як складова частина плану економічного та соціального розвитку підприємства

Фінансовий план використовується для управління поточного та стратегічною фінансовою діяльністю.

Фінансовий план – це елемент бізнес-плану підприємства, який відображає прогнозний стан його фінансових ресурсів на перспективний період з метою забезпечення ними господарської та фінансової діяльності підприємства.

В господарській практиці застосовуються такі види фінансових планів:

• перспективні;

• поточні;

• оперативні.

Перспективний фінансовий план реалізується шляхом розробки бізнес-плану. Підприємство, яке успішно працює, прагне до розширення свого бізнесу. А для цього йому потрібно скласти бізнес-план.

В ринковій економіці бізнес-план складається за таких умов:

• при приватизації підприємства;

• при продажу контрольного пакета акцій на конкурсних умовах іноземним інвесторам;

• при створенні спільних підприємств за участю іноземного капіталу;

• при отриманні довготермінових кредитів;

• при обґрунтуванні виробництва нових видів продукції.

В бізнес-плані:

• узгоджуються фінансові, трудові і матеріальні ресурси;

• обгрунтовується реалізація економічної стратегії і тактики підприємства (заходи, направленні на вдосконалення технології виробництва, зміну організації збуту, виробничої програми і номенклатури, зміну цінової політики та витрат на виробництво та реалізацію продукції);

• обґрунтовується фінансове забезпечення реалізацій економічної стратегії (визначення кошторису витрат та джерел їх фінансування).

На такій стадії життєвого циклу, як зростання і зрілість, перспективне фінансове планування реалізується шляхом прогнозування. Фінансовий прогноз базується на вивченні можливого фінансового стану підприємства на перспективу. Прогноз передбачає розробку альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку, дає змогу визначити один із варіантів розвитку фінансового стану підприємства.

Основою фінансового прогнозу є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступним моделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуації та фінансових показників. Методи та способи прогнозування мають бути достатньо динамічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.

Поточний фінансовий план є складовою перспективного планування. У ньому узгоджуються доходи і витрати на плановий період, деталізуються методи розрахунків доходів, конкретизуються взаємовідносини підприємства з бюджетом, кредитними установами, учасниками спільної діяльності, власниками (акціонерами).

При розробці фінансового плану вирішуються такі завдання:

• визначення наявності та необхідного обсягу фінансових ресурсів для забезпечення здійснення виробничої та інвестиційної діяльності;

• обов’язкове виконання зобов’язань перед бюджетом, кредитними установами, страховими компаніями і партнерами в бізнесі;

• виявлення можливих внутрішніх фінансових ресурсів зростання власних фінансових ресурсів;

• контроль за цільовим використанням коштів та за фінансовим станом.

На державних підприємствах фінансовий план складається на рік з поквартальною розбивкою за встановленою формою.

На недержавних підприємствах мають право застосовувати складання бюджету, який складається з:

• головного бюджету, в основі якого лежить прогнозування і планування прибутку;

• операційного бюджету (бюджет продажу, виробництва, прямих матеріальних витрат, прямих затрат на працю, виробничих накладних витрат, збутових і адміністративних витрат, прогноз формування прибутків);

• фінансовий бюджет (прогноз руху грошових коштів, балансовий план, бюджет капіталовкладень).

Розрахунки, що виконуються в процесі формування бюджету дозволяють своєчасно і у повному обсязі встановлювати необхідний розмір ресурсів для забезпечення діяльності підприємства, джерел їх надходження, а також контроль за їх виконанням.

Оперативний фінансовий план – це складання і виконання платіжного календаря, касового плану, визначення потреби у короткострокових кредитах.

Формування платіжного календаря дає можливість підприємству:

• визначити черговість і терміни проведення розрахунків для забезпечення безперервного фінансування виробничо-господарської діяльності;

• контролювати виконання фінансових зобов’язань та фіксувати зміни у платоспроможності і ліквідності активів підприємства.

Касовий план – це план обігу готівки, надходження готівки та напрямки її використання (виплата заробітної плати працівникам, дивідендів та інших виплат готівкою).

В ринкових умовах суттєво зростає роль фінансового плану як основного інструмента фінансово-кредитного механізму, який сприяє дотриманню економічно обґрунтованих пропорцій розподілу чистого доходу на споживання і накопичення на рівні підприємства. Можливість такого впливу фінансового плану на економіку підприємства обумовлюється органічним зв’язком фінансових показників з усіма показниками його роботи.

Тому окремі показники фінансового плану пов’язані з усіма основними розділами плану економічного і соціального розвитку підприємства:

• планом виробництва продукції і послуг;

• планом науково-технічного розвитку;

• планом вдосконалення виробництва і управління;

• планом капітального будівництва;

• планом матеріально-технічного забезпечення;

• планом по оплаті праці і кадровому забезпеченні;

• планом економічного стимулювання;

• планом соціального розвитку колективу;

• планом по охороні навколишнього середовища і раціональному використанню природних ресурсів.

Фінансовий план активно впливає на всі сторони роботи підприємства шляхом вибору об’єктів фінансування, вибіркове спрямування грошових коштів в залежності від віддачі тих чи інших заходів економічного і соціального розвитку, сприяє раціональному використанню трудових, матеріальних і грошових ресурсів. Саме через фінансове планування і фінансовий план суспільство висуває кожному підприємству вимоги щодо ефективності роботи і матеріально-фінансової збалансованості.