3

0.Види джерел права, їх характеристика.

Види основних джерел (форм) права:а) нормативно-правовий акт- це вихідний, як правило, від компетентного органа держави акт-документ, що містить норми права. У сучасних державах нормативно-правовий акт являє собою найпоширеніше джерело права. Він установлює, змінює, скасовує норми права, уводить їх у дію. Основними суб'єктами права, які приймають і видають нормативно-правові акти, є відповідні правотворческие органи держави. Вони приймають і видають нормативно-правові акти на основі й у межах своєї компетенції.б) нормативно-правовий договір- це добровільна угода двох і більше сторін, що містить норми права. Нормативно-правовий договір - це, як правило, спільний акт-документ, що містить норми права, що є результатом добровільного, взаємопогоджуваного волевиявлення правотворческих органів ( суб'єктів правотворчества).в) правовий звичай- це санкціонований державою звичай, що здобуває в чинність цього загальнообов'язкове значення. Санкціонування того або іншого звичаю державою означає визнання їм певного звичаю як загальнообов'язкове правило поводження, адресованого відповідним суб'єктам права. Підставою санкціонування державою звичаїв є відповідність спрямованості їхнього регулятивного впливу на суспільні відносини цілям, завданням, інтересам держави. Санкціонування державою звичаю обумовлює придбання їм таких ознак як загальобов'язковість, охорона державою від порушень. Ці ознаки правових звичаїв властиві й нормам права безпосередньо встановлених державоюг) правовий прецедент- е рішення державного органа (судового, адміністративного) по конкретній юридичній справі, що являє загальнообов'язковий приклад рішення наступних аналогічних справ. Види правових прецедентів:а) судовий;б) адміністративний.

31.Поняття нормативного акту, види та характеристика.

Нормативно-правовий акт - офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб'єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Або інакше: акт правотворчості, який містить юридичні норми.

Види нормативно-правових актів за юридичною чинністю:-закони; -підзаконні нормативні акти.

Види нормативно-правових актів за сферою дії: -загальні; -спеціальні; -локальні.

Види нормативно-правових актів за характером волевиявлення:-акти встановлення норм права; -акти заміни норм права; акти скасування норм права.

Види нормативно-правових актів за галузями законодавства:-цивільні;-кримінальні;-адміністративні; -кримінально-процесуальні;-адміністративно-процесуальні та ін.

32. Нормативний акт як джерело права.

В єдиній ієрархічно побудованій системі джерела писаного права головне місце посідає нормативно-правовий акт (закон). Він має пріоритет щодо звичаю, узагальнення судової практики, внутрішньодержавних договорів. Закони регулюють приватну і публічну сфери суспільних відносин: найбільш важливі питання суспільного устрою, права і свободи громадян, структуру і організацію державної влади, закріплюють правове становище фізичних і юридичних осіб, відносини між ними.

Види законів:— конституційні. Писані конституції мають вищу юридичну силу і складають основу правової системи - Конституція ФРН 1949 p., Конституція Італії 1947 p., Конституція Франції 1958 р. та ін.;

— звичайні (поточні) - кодекси, спеціальні закони, зведені тексти норм.

33.Процес створення нормативно-правових актів, характеристика стадій.

На нашу думку, під стадією правотворчого процесу слід розуміти самостійний етап процедур, організаційно відокремлений комплекс тісно пов'язаних між собою дій, які спрямовані на створення певного нормативного акту. Завершення відповідної стадії правотворчого процесу свідчить про те, що робота над створенням нормативного акту переходить на новий самостійний етап. На кожній новій стадії виникає нова якість майбутнього акту. Стадія правотворчого процесу завжди виступає етапом діяльності з підготовки і наданню офіційного значення нормативному акту.

В правотворчому процесі, як уявляється, можна виділити дві основні стадії.

1. Попереднє формування проекту нормативного акту. Тут розробляється своєрідна його модель, формулюються пропозиції щодо того, як її доцільно побудувати. Ця стадія складається з дій, які безпосередньо не породжують правових норм. Вони утворюють основу для наступних стадій, що мають вирішальне правотворче значення, виступають підготовчими передумовами для прийняття акту.

2. Офіційне надання юридичної сили правовим нормам. На даній стадії проект нормативного акту перетворюється у правовий акт, що має загальнообов'язковий характер. Таку якість йому може надати тільки діяльність суб'єкта, уповноваженого на створення правових норм.

34.Межи дії нормативних актів: у часі, у просторі, за колом осіб.

Закон, як і будь-який нормативно-правовий акт, має межі своєї дії в трьох «вимірах»:

1) у часі, тобто обмежений періодом дії, коли закон має юри­дичну чинність;

2) у просторі, на який поширюється дія закону;

3) за колом осіб, які підпадають під вплив закону: на основі закону у них виникають юридичні права і обов'язки.

Початковим і кінцевим моментами дії закону в часі є вступ закону в дію і припинення дії закону. Слід відрізняти момент (день) вступу закону в дію від моменту (дня) набуття ним юри­дичної сили. Закон набуває юридичної сили у день його ухва­лення, тобто підписання закону.

35.Поняття колізій у праві та способи їх розв'язання.

Термін «колізія» (лат. — соllisiо) походить від латинського «соllіdо» —стикаюсь і означає сутичку, збіг протилежних обставин, сил та інтересів. Класичним виразом колізії є протиріччя між «існуючим» і «необхідним», а якщо взяти до уваги, що закон закріплює «існуюче», а в праві міститься «належне» чи «необхідне», то юридичні колізії в найбільш глобальному масштабі полягають у протиріччях між позитивним законом і природним правом

У цілому способами розв'язання колізій є: 1) тлумачення; 2) прийняття нового акту; 3) скасування старого; 4)внесення змін або уточнень у діючі; 5) судовий, адміністративний, арбітражний розгляд; 6) систематизація законодавства, гармонізація юридичних норм; 7) переговорний процес, створення погоджувальних комісій; 8) конституційне правосуддя. Деякі з цих способіввикористовуються одночасно. Існують також міжнародні процедури усунення конфліктів.