Тема 7 Фінансове забезпечення відтворення основних засобів підприємства

7.1. Відтворення основних засобів підприємства та способи його здійснення

1. Відтворення основних засобів підприємства та його види

Основні засоби – це частина майна підприємства, що переносить свою вартість на новостворений продукт частинами за декілька виробничих циклів.

До основних засобів згідно П(С)БО 7 відносяться матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання(експлуатації) яких більше 1 року.

Строк корисного використання – це очікуваний період часу протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або шляхом їх використання буде виготовлений очікуваний підприємством обсяг продукції (товарів, робіт, послуг).

До складу основних засобів входять:

• земельні ділянки;

• капітальні витрати на поліпшення земель;

• будинки, споруди та передавальні пристрої;

• машини і обладнання;

• транспортні засоби;

• інструменти, прилади, інвентар(меблі);

• робоча і продуктивна худоба;

• багаторічні насадження;

• інші основні засоби.

Співвідношення окремих груп виробничих засобів становить їх структуру. Поліпшення структури основних виробничих засобів, за рахунок підвищення питомої ваги активної їх частини сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції і зростанню грошових нагромаджень підприємства.

На структуру основних виробничих засобів впливають наступні фактори:

• рівень автоматизації і механізації;

• рівень спеціалізації і кооперування;

• кліматичні і географічні умови розміщення підприємства.

Поліпшення структури основних виробничих засобів здійснюється шляхом оновлення, модернізації устаткування, ефективного використання виробничих приміщень установленням додаткового устаткування на вільній площі, ліквідації зайвого і малоефективного устаткування.

Відтворення основних виробничих засобів – це процес безперервного їх поновлення в натуральному і вартісному вираженні.

Специфічними особливостями відтворення основних засобів є:

1. основні виробничі засоби приймають участь в процесі виробництва впродовж кількох циклів;

2. поступове перенесення їхньої вартості на новостворений товар у міру зношування;

3. інша частина вартості основних засобів залишається фіксованою у засобах праці, зберігаючи свою первісну натуральну форму;

4. поступове зношування основних засобів виражається в амортизаційних відрахуваннях, які зараховуються до витрат виробництва або обігу. Сфор-мовані кошти є джерелом відтворення основних виробничих засобів;

5. основні виробничі засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу, що дозволяє підприємству маневрувати накопиченими коштами амортизаційних відрахувань.

Відтворення основних виробничих засобів здійснюється у двох формах:

• просте відтворення;

• розширене відтворення.

Просте відтворення основних виробничих засобів здійснюється в тому самому обсязі шляхом заміни зношених частин основних засобів або заміни старого устаткування на нове, тобто виробничі потужності за рахунок даних заходів не змінюються.

Джерелом фінансування простого відтворення є нарахована амортизація, яка виконує дві основні функції: повне відновлення (реновація) основних засобів (капітальний ремонт) і підтримання (в робочому стані) діючих засобів праці.

Розширене (повне) відновлення основних засобів здійснюється через їх заміну новими екземплярами засобів праці, а робочий стан діючих засобів праці – через капітальний ремонт і модернізацію.

Основні фонди здійснюють кругообіг.

Рис. 7.1. Кругооборот основних виробничих засобів на підприємстві

І фаза кругообігу основних виробничих засобів завершується з перетворення зносу в товарні фонди, або в частину товарної вартості, що знаходиться у сфері виробництва та обігу. Сума амортизаційних відрахувань списується на витрати підприємства після реалізації продукції. При цьому втрачається споживча вартість засобів праці.

ІІ фаза кругообігу основних виробничих засобів – це перетворення зносу з товарних засобів в грошові фонди шляхом продажу готової продукції (товарів). В зв’язку з цим ця фаза починається в сфері виробництва (обігу), а завершується вона амортизаційними відрахуваннями, внаслідок чого знос у вигляді грошей краплями випадає з процесу обігу під назвою амортизація.

ІІІ фаза кругообігу основних виробничих засобів характеризується поновленням споживчої вартості частини основних виробничих засобів. Кількісна характеристика відтворення основних виробничих засобів підприємства визначається за такою принциповою формулою:

Фн + Фв – Фл = Фк,

де Фн – вартість основних засобів на початок року;

Фв – вартість основних засобів, введених у дію протягом року;

Фл – вартість ліквідованих протягом року основних засобів;

Фк – вартість основних засобів на кінець року.

Для забезпечення розвитку економіки важливе значення має розши-рене відтворення основних засобів. Джерелом його є частина фонду нагро-мадження, що формується за рахунок додаткового продукту. Розміри нагро-мадження на розширення основних засобів визначаються як потребами у додаткових засобах праці, так і фактичними можливостями формування фонду нагромадження для розширення основних засобів країни, галузі та окремого підприємства. Розширене відтворення передбачає кількісне і якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.

В соціально ринковій економіці масштаби та динаміка простого і розширеного відтворення основних засобів визначаються попитом і пропозицією, нормою прибутку, ставкою позичкового відсотка та іншими факторами. Проте й самі товаровиробники повинні створювати умови як для розширення ринку збуту, так і для розширеного відтворення матеріальних благ і послуг.

В ринкових умовах конкуренція товаровиробників сприяє прискореному списанню основних виробничих засобів з метою нагромадження коштів у придбання більш прогресивної техніки і обладнання та впровадження нових технологій.

Відтворення основних засобів виражається також в удосконаленні їх технологічної і галузевої структури, виробничого апарату, в підвищенні питомої ваги активних елементів основних засобів. Для процесу відтворення основних засобів характерні такі показники:

1. Темпи зростання основних виробничих засобів – динаміка відношення вартості основних засобів на кінець періоду (року) до вартості їх на початок періоду.

,

де Тз – темп зростання основних засобів;

Озк – вартість основних засобів на кінець періоду;

Озп - вартість основних засобів на початок періоду.

2. Коефіцієнт зношування, який визначається як відношення суми зношування основних засобів до повної їх вартості на початок року.

де Кзн – коефіцієнт зносу;

Зоз – зношення основних засобів;

3. Коефіцієнт збереження, що розраховується як відношення первісної вартості без величини зношування до повної первісної вартості на початок року

де Кзб – коефіцієнт збереження;

Воз_п – первісна вартість основних засобів.

4. Коефіцієнт оновлення, який визначають як відношення вартості введених в експлуатацію нових або повністю реконструйованих основних засобів до повної їх вартості на кінець року.

де Озвв – основні засоби введені в експлуатацію.

5. Коефіцієнт вибуття, що визначається зі ставленням вартості основних засобів, які вибули впродовж року внаслідок зношування до повної первісної вартості на початок року.

де Озв – основні засоби, які вибули впродовж року внаслідок зношування.

Порівняння двох останніх показників – оновлення основних засобів їх вибуття – дає уявлення про тип їх відтворення. Якщо показник оновлення вищий ніж показник вибуття, то відбувається розширене відтворення основних засобів. Рівність їх свідчить про просте відтворення, коли ж вищий показник вибуття основних засобів – відбувається звужене відтворення основних засобів.