2. Роль амортизації у забезпеченні відтворення основних засобів.
Амортизація – це процес трансформації коштів у затрати на протязі строку корисного використання.
Концепція амортизації опирається на припущення про те, що основні виробничі засоби в процесі використання поступово втрачають свою корисність по одній з двох причин:
фізичного зносу;
морального зносу.
Знос – це вартісний показник втрати об’єктами основних засобів фізичних якостей або втрати техніко-економічних властивостей, а внаслідок цього вартості.
Фізичний знос проявляється у постійній втраті техніко-економічних властивостей і, відповідно, втрати споживчої вартості, яка при використанні основних засобів переноситься на готовий продукт.
Існує два методи визначення фізичного зносу основних засобів: за строками експлуатації і за технічним станом. Фізичний знос за строком експлуатації визначається за формулою:
де Зф – розмір фізичного зносу (%);
Тф, Тн – фактичний і нормативний терміни служби об’єктів;
Л – ліквідаційна вартість об’єкта у % до його балансової вартості.
При проведенні технічного обстеження оцінюють фізичний знос окремих конструктивних елементів, а потім призначають середньозважений відсоток зносу в цілому по об’єкту.
Моральний знос – це передчасне, до закінчення нормативного терміну фізичного зносу, відставання обладнання за своїми технічними характеристиками і економічною ефективністю від нового обладнання.
Розрізняють дві форми морального зносу:
1. Характеризує зменшення вартості основних засобів внаслідок скорочення суспільно-необхідних витрат праці на їх відтворення.
де Ов, Оп – первісна і відтворювальна вартість засобів праці.
2. Характеризує зменшення ефективності основних засобів у результаті впровадження нових, більш прогресивних і економічно ефективних основних засобів.
де Пб, Пн – продуктивність базисних і нових основних засобів або витрати на їх експлуатацію.
Перенесення певної частини зносу на готову продукцію здійснюється шляхом включення до витрат виробництва, а це означає включення до вартості продукції, сум відрахувань, які називаються амортизаційними. При цьому загальна сума зносу активів не може бути більшою за їх первісну вартість.
Нарахування амортизації здійснюється за такими методами: прямолінійним, зменшенням залишкової вартості, кумулятивним, виробничим і прискореної амортизації.
Норми амортизаційних відрахувань встановлюються у % до залишкової вартості кожної з груп основних засобів на кінець звітного періоду в таких розмірах:
група 1- 1.25 %
група 2- 6.25 %
група 3- 3.75 %
По основним засобам, що надаються в оренду, амортизаційні відрахування здійснюються орендодавцем або орендарем в залежності від форми оренди і умов укладання угоди.
При наданні в оренду діючим підприємствам окремих об’єктів амортизаційні відрахування на них здійснюються орендодавцями з віднесенням відрахувань у складі витрат від позареалізаційних операцій. Ці витрати відшкодовуються за рахунок орендної плати, яка зараховується орендарем до складу доходів від реалізаційних операцій.
Амортизаційні відрахування на надані в оперативний лізинг основні засоби (крім тих, що належать до державної форми власності), здійснюється орендарем і використовуються ним на повне відтворення наданих в оренду основних засобів.
На собівартість продукції орендаря відноситься сума нарахованої орендодавачем амортизації на основні фонди, надані в лізинг, а також сума сплачених відсотків за користування основними засобами.
Амортизаційні відрахування на надані в фінансовий лізинг основні засоби, які належать державним підприємствам, нараховуються орендарем і використовуються ним на повне відшкодування орендованої частини основних засобів. На собівартість продукції орендаря при фінансовому лізингу основних засобів відноситься сума сплачених відсотків за користування основними засобами. До складу орендної плати при фінансовому лізингу включається також вартість майна, яка рівномірно розподіляється по періодах на весь термін договору оренди і сума відсотків, яка нарахована виходячи з вартості придбаного майна, за виключенням раніше сплаченої вартості майна.
Прискорену амортизацію активної частини основних засобів згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (третя група основних засобів, які придбані після 1 липня 1997р.) мають право застосовувати підприємства усіх форм власності, крім підприємств, визнаних такими, що займають монопольне становище на ринку, а також підприємства, які випускають продукцію, ціни (тарифи) на яку регулюються державою.
Прискорена амортизація створює умови для прискореного розвитку високотехнологічних галузей економіки, випуску обчислювальної техніки, впровадження ефективних машин і обладнання.
За прискореної амортизації норми амортизації встановлюються на 7 років експлуатації машин, устаткування та інших об’єктів активної частини основних засобів:
перший рік - 15%
другий - 30%
третій - 20%
четвертий - 15%
п’ятий - 10%
шостий - 5%
сьомий - 5%
Норми амортизації встановлені не до залишкової вартості(як для основних засобів, що амортизуються на загальних підставах), а щодо первісної вартості об’єктів, збільшеної на суму витрат на їх поліпшення (капітальні та інші ремонти, реконструкція, модернізація – у сумах, що перевищують законодавчо встановлені ліміти таких витрат, які дозволено списувати на валові витрати і собівартість продукції).
Амортизаційні відрахування, що нараховані за прискореним методом використовують суворо за цільовим призначенням. Якщо ця вимога не використовується, то додаткова сума амортизації, яка відповідає розрахунку за прискореним методом, включається до оподаткованої бази і належить оподаткуванню у відповідності до діючого законодавства.
Ефект від застосування прискореної амортизації досягається за рахунок таких факторів:
Норми прискореної амортизації вже за перші три роки експлуатації машин і устаткування забезпечують перенесення 65% вартості на вартість продукції, в той час як за умови щоквартальної загальної норми амортизації 3,75% залишкової вартості за перші три роки амортизується лише третина вартості основних засобів. Прискорена амортизація особливо ефективна в умовах інфляції. Збільшення суми амортизаційних відрахувань за інших однакових умов збільшує грошовий потік (“чистий” прибуток плюс амортизація) за рахунок зменшення об’єкта оподаткування прибутку підприємства.
Прискорена амортизація – це податкова пільга, яку отримує підприємство, що інвестувало кошти в основні засоби. Фактична цінність прискореної амортизації для підприємства - це відстрочка погашення зобов’язань по податку на прибуток, тому що в перші роки експлуатації обладнання значна частина виручки направляється на формування амортизаційних відрахувань, а не прибутку. Відкладений податок в умовах ринкової економіки означає безвідсотковий займ на невизначений строк, який надається платнику податку.
За рахунок швидкого вкладання амортизаційних коштів у нове, прогресивніше і продуктивніше устаткування або на реконструкцію і модернізацію діючого устаткування підприємство має можливість досягти зростання обсягу виробництва і зменшення трудомісткості продукції, що забезпечує підприємству виграш на поточних витратах на виробництво як за рахунок скорочення трудових витрат, так і за рахунок зменшення відрахувань у загальнодержавні фонди.