- •2. Охарактеризуйте типи світогляду.
- •Емпіричне та теоретичне пізнання.
- •4. Філософія марксизму.
- •5.Чим відрізняється особистість від індивідуальності.
- •6.Розкрийте місце і роль економіки в системі суспільних відносин.
- •8.Історико-філософські концепції онтології.
- •Рух та розвиток.
- •10.Людина в класичних філософських концепціях
- •Проблема людини у філософії Нового часу
- •Німецька класична філософія про людину
- •11.Філософська антропологія про проблеми людини
- •Концепція екзистенціалізму
- •17.Сформулюйте основні рівні та форми свідомості
- •Базовим і найбільш давнім рівнем свідомості є чуттєво-афективний пласт, до якого належать:
- •Ціннісно-вольовий рівень, до якого належать:
- •4. Необхідним компонентом свідомості можна вважати самосвідомість і рефлексію:
- •18. Назвіть форми та характерні риси історичних форм діалектики .
- •21.Діалектичні закони.
- •23.Волюнтаризм.
- •26.Назвіть модуси буття і його основні форми.
- •27.Типи і види пізнання.
- •Типи пізнання
- •28.Структура світогляду.
- •30.Філософія нового часу та представники.
- •31.Поняття практика та розвиток
- •32. Основні методи теоретичного пізнання
- •33.Концепції культури.
- •Характерні риси екзистенціалізму
- •38.Неокласичні філософські школи.
- •39.Фактори, що впливають на розвиток суспільства
- •40. Об’єктивно- суб’єктивна істина
- •41. Сутність людини та характеристика людини в природі
- •43.Сформулюйте сутність історичного процесу.
- •46.Визначте сутність сенсуалізму
- •48.Основні категорії діалектики і роль їх у формуванні мислення
- •50.Основні концепції суспільства в історії філософії.
- •61. Матеріальне і духовне виробництво
- •63. Духовна та матеріальна культура.
- •66.Історико-філософські концепції свідомості.
- •67.Походження та сутність свідомості.
- •68. Самосвідомість і рефлексія.
- •69.Історико-філософський генезис предмету гносеології.
- •70.Загальні рівні пізнання.
- •72.Структура моралі: норми, принципи, ціннісні орієнтації.
- •80.Глобальні проблеми сучасної цивілізаці
- •83. Соціальне передбачення та прогнозування: типи, методи, функції.
- •84.Основні функції філософії
- •85.Свідомості, ії структура та функції.
- •88. Свідоме, підсвідоме, не свідоме
83. Соціальне передбачення та прогнозування: типи, методи, функції.
Ще в сиву давнину люди намагалися підняти завісу над майбутнім, передбачити власну долю і подальший хід подій у своєму житті; прагнули заздалегідь підготуватись до зустрічі з майбутнім, більше того, вплинути на нього.
У сучасну добу проблема прогнозування явищ і подій, передбачення соціальних наслідків прийнятих рішень набуває характеру нової глобальної проблеми "суспільство і катастрофа, руйнування, потрясіння", "суспільство і його дестабілізація", що безпосередньо зачіпає основи існування сучасного суспільства. І центральний вузол цієї нової глобальної проблеми "суспільство — катастрофа" в діалектиці непередбачуваного і непередбаченого. передбачення майбутнього — це результат пізнавальної діяльності людини. Інакше кажучи, передбачення являє собою рису розумової діяльності, яка свідомо досліджує у формі ідеальної моделі предмети, явища чи умови їхнього існування, яких немає, або вони чомусь недосяжні для досліджень і перевірки. Основою наукового передбачення є пізнання об'єктивних внутрішніх зв'язків предметів і явищ, законів, що розкривають цей внутрішній, істотний і сталий зв'язок явищ і конкретних умов їхнього існування. Майбутнє можна зрозуміти тільки в результаті аналізу минулого і сучасного, оскільки воно з'являється на основі їх діалектичної зміни.
Прогнозування є окремим видом передбачення. Однак соціальне прогнозування, поширюючись на окрему сферу суспільного розвитку, має відносну самостійність і автономність щодо інших видів, типів і методів наукового передбачення.
Важливим у прогнозуванні є врахування того соціального, економічного, організаційного і науково-технічного фону, на якому розвивається об'єкт прогнозування. Саме цей фон як сукупність умов (зовнішніх факторів) обмежує розвиток об'єкта прогнозу в майбутньому, активно взаємодіє з ним.
Наслідком прогнозування перспектив розвитку суспільних явищ і процесів є пошукові, нормативні та інші прогнози.
Пошуковий прогноз — це прогноз, який, виходячи з тенденцій розвитку і сучасного стану об'єкта прогнозування, визначає майбутній стан цього об'єкта на заданий проміжок часу, при заданих початкових умовах. Такий прогноз відповідає на запитання, у якому напрямі відбувається розвиток, який найвірогідніший стан об'єкта прогнозування у визначений період майбутнього.
Нормативний прогноз — це досягнення наперед заданих завдань і цілей суспільства. Метою такого прогнозу є виявлення оптимальних шляхів вирішення поставлених проблем, визначення можливих організаційно-технічних заходів, орієнтовної вартості програм тощо. Прогнозування виконує певні функції, зокрема соціально-гносеологічну, функцію розвідки, евристичну, інтегруючу, запобіжну, інтенсифікуючу, нормативну, комунікативну, орієнтовну. Його найважливішою функцією є те, що воно дає розуміння історичної перспективи, допомагає визначити напрям соціально-економічного та політичного розвитку на тривалий час, правильно орієнтуватись у міжнародних подіях і тим самим служити виробленню обґрунтованої стратегії й тактики. "Філософія майбутнього" — футурологія, що стрімко розвивалася за кордоном, відкидалась нашими вождями як шкідлива буржуазна лженаука.