27.Типи і види пізнання.

Пізнання — вища форма відображення об'єктивної дійсності, процес вироблення дійсних знань. Спочатку пізнання було однією із сторін практичної діяльності людей, поступово в ході історичного розвитку людства пізнання стало особливою діяльністю. У пізнанні виділяють два рівні: чуттєве пізнання, здійснюється за допомогою відчуття, сприйняття, уявлення, і раціональне пізнання, що протікає в поняттях, думках, висновках і фіксується в теоріях. Розрізняють також буденне, художнє і наукове пізнання, а в рамках останнього — пізнання природи і пізнання суспільства.

Типи пізнання

Існує декілька типів пізнання:

• міфологічне

тип пізнання характерний для первісної культури (тип цілісного дотеоретичного пояснення дійсності за допомогою чуттєво — наочних образів надприродних істот, легендарних героїв, які для носія міфологічного пізнання предстають реальними учасниками його повсякденного життя). Міфологічне пізнання характеризується персонофікацією, уособленням складних понять в образах богів і антропоморфізмом.

• релігійне

об'єктом релігійного пізнання в монотеїстських релігіях, тобто в іудаїзмі,християнстві і ісламі, є Бог, який проявляє себе як Суб'єкт, Особа. Акт релігійного пізнання, або акт віри, має персонально-діалогічний характер. Ціль релігійного пізнання в монотеїзмі — не створення або уточнення системи уявлень про Бога, а порятунок людини, для якої відкриття буття Бога одночасно виявляється актом самовідкриття, самопізнання і формує в його свідомості вимогу етичного оновлення.У Новому Заповіті метод релігійного пізнання сформульований самим Ісусом Христом в «заповідях блаженства»:«Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.»

• філософське

філософське пізнання є особливий тип цілісного пізнання світу. Специфікою філософського пізнання є прагнення вийти за межі фрагментарної дійсності і знайти фундаментальні принципи і основи буття, визначити місце людини в нім. Філософське пізнання засноване на певних світоглядних передумовах. У його склад входять:гносеологія,онтологія.чуттєве

• наукове

Наукове пізнання - це дослідження, характерне своїми особливими цілями й завданнями, методами отримання і перевірки нових знань. Воно покликане прокладати шлях практиці, надавати теоретичні основи для вирішення практичних проблем. Рушійною силою пізнання є практика, вона дає науці фактичний матеріал, який потребує теоретичного осмислення та обґрунтування, що створює надійну основу розуміння сутності явищ об'єктивної дійсності.

Види:

Таким чином, до елементарних слід віднести чуттєво-образне, абстрактно-понятійне, емоційно-образне, інтуїтивне.Проте дослідники зазначають, що саме інтуїція, як процес внутрішнього очевидного бачення об’єкту пізнання, лежить в основі всіх інших видів пізнання, не має самостійних виявів поза ними і тому є фундаментальною щодо них   На основі елементарних видів пізнання та інтуїції формуються та актуалізуються комплексні види пізнання. Наукове пізнання Мистецьке пізнанняМистецтво є комплексним видом пізнання, в якому домінує афективний підхід до реальності. В залежності від засобів і прийомів вираження дійсності в мистецтві виокремлюються його базові види – література, живопис, архітектура, скульптура, музика, танець, які в свою чергу поділяються на різноманітні галузеві підвиди або навпаки синтезуються в різноманітні комплексні види мистецтва.

Містичне пізнанняМістика є комплексним видом пізнання, в якому домінує інтуїтивно-досвідний підхід до реальності, яка розглядається як втілення принципово прихованого та утаємниченого абсолютного.

Теологічне пізнанняСпробою подолати недоліки вищеописаних пізнавальних підходів і таки досягти адекватного знання є теологія, як принципово синтетичний, раціонально-афективно-містичний спосіб пізнання екзистенційних проблем особистості та соціуму, який керується абсолютним авторитетом певного релігійного Об’явлення. В залежності від видів Об’явлення розрізняють наступні основні види теології – природну та надприродну, які в свою чергу розподілються на різноманітні підвид.Отже, виходячи з усього вищевикладеного, теологічне пізнання слід розглядати як найбільш досконале в загальній ієрархії комплексних видів пізнання. У цілому для відсторонено-аналітичного розгляду за характером своїх підходів і результатів теологія видається найбільш універсальним, адекватним і верифікованим видом пізнання реальності.