- •Опорні лекції Статична біохімія
- •Лекція №1. Біохімія як наука. Хімічний склад організму. Хімічний склад харчових продуктів
- •З авдання біохімії:
- •Хімічний склад живих організмів
- •Знаходження води
- •Вміст води в харчових продуктах
- •Вода в продуктах
- •3 Основні групи компонентів, що формують хімічний склад харчового продукту:
- •Всі речовини, які входять до складу харчового продукту поділяють на:
- •Вміст білка в тканинах тварин і в рослинах
- •Функції білків в організмі
- •В торинна структура
- •К ласифікація білків:
- •Ф ізико-хімічні властивості білків:
- •У харчових продуктах білки знаходяться в колоїдному стані:
- •Утворення пластівців
- •Глобулярні
- •Денатурація
- •Коагуляція
- •Утворення гелів
- •Ущільнення гелю, виділення рідини
- •Фібрилярні
- •Зварювання
- •Дезагрегація
- •Методи виділення і очищення білків
- •Методи визначення білків
- •Якісне і кількісне визначення білків
- •Визначення вмісту загального та білкового азоту за методом Кьєльдаля
- •Визначення загального білка за біуретовою реакцією
- •Функціональні властивості білків
- •Лекція № 3. Ліпіди. Жири
- •Вміст жирів у харчових продуктах
- •Хімічні властивості жирів
- •Гідроліз в харчових виробництвах:
- •Фактори, які випливають на процес окислення ліпідів:
- •Методи виділення ліпідів із сировини та харчових продуктів і їх аналіз
- •Метод Сокслета для визначення вмісту сирого жиру
- •Лекція №4. Вуглеводи
- •Найважливіші представники моносахаридів і дисахаридів
- •Властивості моносахаридів Фізичні властивості моносахаридів і дисахаридів:
- •Властивості дисахаридів
- •Найважливіші представники полісахаридів
- •Гомополісахариди
- •Роль харчових волокон (25г на добу):
- •Гетерополісахариди
- •Методи визначення вуглеводів у харчових продуктах
- •Зв’язування ароматичних речовин
- •Утворення продуктів неферментативного потемніння та харчового аромату
- •Структурно-функціональні властивості полісахаридів
- •Речовини полісахаридної природи, які змінюють структуру і фізико-хімічні властивості харчових продуктів
- •Модифіковані целюлози та їх технологічні функції:
Методи визначення білків
Вміст білка в харчових продуктах визначають за кількістю азоту з використанням методу Кьєльдаля (уніфікований метод, включений в ДОСТи на багато харчових продуктів). Широке поширення отримав метод інфрачервоної спектроскопії (поглинання білками світла з певною довжиною хвилі та вимірювання інтенсивності його відбиття в приладах-аналізаторах). Прилади калібрують за зразками зерна (еталонам) з відомим вмістом білка, що був визначений за методом Кьєльдалю.
Відомі методи кількісного визначення білка, що базуються на різному ступені помутніння (нефелометричний метод), здатності білків адсорбувати барвники та заломлювати промені світла (за показником заломлення). Вони характеризуються високою точністю й простотою визначення, хоча мають ряд обмежень.
Якісне і кількісне визначення білків
Присутність білків у харчових об’єктах встановлюється за допомогою якісних реакцій:
Кольорові реакції.
універсальні (біуретова на пептидні зв’язки, нінгидринова на α-амінокислоти)
специфічні, що обумовлені наявністю в білках залишків певних амінокислот (ксантопротеїнова реакція – наявність залишків ароматичних амінокислот, реакція Паулі – гістидину та тирозину, Адамкевича - Вуазене – триптофану, нітропруссидна – цистеину, реакція Сакагучи – аргінину). За результатами специфічних реакцій можна судити про харчову цінність білків.
Реакції осадження (білки осаджують дією солей, органічних розчинників, концентрованих кислот, лугів, іонів важких металів, температури в ізоелектричній точці). Білкові речовини сировини (борошно, крупи, молоко, м’ясо), включаючи ферменти, часто є визначальними у забезпеченні якості харчових виробів, тому для вивчення фізико-хімічних, біохімічних і фізіологічних властивостей цих сполук обов’язкової умовою є одержання білків в індивідуальному неденатурованому стані. Денатуруючу дію різних факторів можна знизити, якщо проводити операції виділення білів при температурі не вище +40С.
Визначення вмісту загального та білкового азоту за методом Кьєльдаля
У зерні, що використовується для продовольчих, кормових і технічних цілей, вміст білка визначають за ГОСТ 10846-91 «Метод определения белка».
Сутність методу полягає у перетворенні азоту білкових речовин у солі амонію в результаті мінералізації зерна у киплячій сульфатній кислоті з подальшим додаванням лугу до продуктів реакції, і відгонкою утвореного аміаку в титрований розчин сульфатної кислоти.
Реакцію з білковими речовинами, до складу яких входять амінокислоти, можна представити у вигляді:
СН3СНNH2 – COOH + 3H2SO4 → NH3 + 3CO2 + 4SO2 + 4H2O
При нагріванні сульфат амонію розкладається з виділенням вільного аміаку:
(NH4)2SO4 + 2NaOH → 2NH3 + 2H2O + Na2SO4
Аміак, що виділяється, переганяється з водяною парою.
Аміак, що виділився, реагує з надлишком сульфатної кислоти згідно з рівнянням:
2NH3 + H2SO4 → (NH4)2SO4
Залишок сульфатної кислоти, не зв’язаний з аміаком титрують 0,1Н розчином лугу до нейтральної реакції. Потім проводять обчислення вмісту азоту в досліджуваній сухій речовині.