- •Зародження і розвиток політичної економії (пе). Основні напрями, школи і течії в пе.
- •Економічна теорія і пе.
- •Розвиток економічної думки в Україні.
- •Виробничі можливості суспільства і потреби.
- •Виробництво і його основні фактори.
- •Корисність продукту.
- •Економічний інтерес. Інтереси і потреби.
- •Виробництво та проблема задоволення зростаючих потреб.
- •Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •Економічні відносини як форма і спосіб її організації економічної системи.
- •Структура економічних відносин.
- •Типи і еволюція економічних систем.
- •Власність як економічна категорія. Структура власності, її типи, види і форми.
- •Власність на засоби виробництва.
- •Тенденції розвитку відносин власності в Україні.
- •Об’єкти власності. Права власності.
- •Натуральна форма організації виробництва.
- •Товарна форма організації суспільного виробництва.
- •Товар та його властивості.
- •Проста і розвинена форми організації товарного виробництва.
- •Функціонування товарного виробництва та його закони.
- •Виникнення і розвиток грошових відносин.
- •Суть грошей. Функції грошей.
- •Функціональні форми грошей і грошовий агрегат.
- •Грошовий обіг та його закони.
- •Грошові реформи.
- •Гроші, ціна та інфляція.
- •Сучасна грошова система.
- •Альтернативні теорії грошей .
- •Інституціональні основи ринкової економіки. Визначення ринку.
- •Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- •Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- •Функції ринку. Умови формування і розвитку ринку.
- •Конкуренція і монополія. Антимонопольне законодавство.
- •Принципи класифікації ринків.
- •Поняття та основні риси інфраструктури ринку.
- •Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин.
- •Заробітна плата: сутність, форми, системи. Теорії заробітної плати
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки.
- •Банки їх роль та функції. Банківський прибуток
Виробництво і його основні фактори.
Виробництво є процес суспільної праці. Виробництво – це не тільки процес створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людини. Це ще й відтворення самого життя людей, оскільки при цьому забезпечуються засоби їхнього фізичного існування, а також реалізація і розвиток їхніх здібностей.У процесі виробництва взаємодіють праця і природа. Праця – людська діяльність, спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людей. У спрощеному вигляді суспільне виробництво являє собою взаємодію трьох
основних факторів: робочої сили, або, як її часто називають, праці,
засобів виробництва і землі. У ринковій економіці сформувався ще один
фактор — підприємницький талант.
Робоча сила — це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, її здатність до праці. Праця представлена інтелектуальною або фізичною діяльністю, спрямованою на виготовлення благ і надання послуг.
Засоби виробництва — це створені у процесі виробництва всі види засобів
праці і предметів праці.
Засоби праці — це річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє
на предмети праці. Фізичні, хімічні, біологічні властивості таких речей
використовуються для створення необхідних людині продуктів.
Предмети праці — це матеріали, що підлягають обробці. Їх поділяють на
два види: 1) речовина, вперше відокремлена людиною від природи для
перетворення на продукт, наприклад, вугілля і руда, боксити і пісок
тощо; 2) предмети праці, що пройшли раніше певну обробку, тобто
сировина, наприклад, залізна руда та вугілля в доменному виробництві,
прядиво на ткацькій фабриці.
Економічні потреби суспільства, їх суть і класифікація. Потреба — це природний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає хибне відчуття і породжує прагнення змінити такий стан речей. Потреби — це спонукальні мотиви рушійних сил, що є об’єктивною основою «ідеальних спонукань» — інтересів, бажань, цілей і т. д. Загальна класифікація потреб характеризує їх як: базові — по-вітря, їжа, вода; породжені розвитком цивілізації — наприклад, розваги; першочергові — їжа, одяг, житло; другорядні — дорогоцінні прикраси; матеріальні — засоби виробництва, товари широкого вжитку; нематеріальні — послуги освіти, мистецтва і культури; суспільні — громадський порядок, безпека, охорона навколишнього середовища; колективні — транспорт, відпочинок; фізіологічні — продукти харчування, забезпечення житлом; духовні — розвиток науки і просвітництва, культурний відпочинок; соціальні — умови праці, задоволеність працею, охорона здоров’я, обслуговування. Потреби також поділяються на економічні і позаекономічні. У свою чергу, економічні потреби містять матеріальні потреби і потреби в цілеспрямованій трудовій діяльності. За характером задоволення потреби поділяються на особисті, що задовольняються за рахунок предметів особистого споживання і послуг споживчого призначення, і колективні, які складають єдину систему суспільних потреб — сукупність різноманітних видів потреб, зв’язок між ними і механізм їх задоволення.
У сучасних потребах можна виокремити:
• фізіологічні (в їжі, одязі, теплі, світлі тощо);
• соціальні (необхідність, потяг до спілкування і пов'язані з цим засоби);
• духовні (інтелектуальні), емоційні, етичні й естетичні;
• нерозумні потреби, які заважають відновленню життєвих сил індивіда (куріння, алкоголізм, вживання наркотичних речовин тощо).