- •Зародження і розвиток політичної економії (пе). Основні напрями, школи і течії в пе.
- •Економічна теорія і пе.
- •Розвиток економічної думки в Україні.
- •Виробничі можливості суспільства і потреби.
- •Виробництво і його основні фактори.
- •Корисність продукту.
- •Економічний інтерес. Інтереси і потреби.
- •Виробництво та проблема задоволення зростаючих потреб.
- •Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •Економічні відносини як форма і спосіб її організації економічної системи.
- •Структура економічних відносин.
- •Типи і еволюція економічних систем.
- •Власність як економічна категорія. Структура власності, її типи, види і форми.
- •Власність на засоби виробництва.
- •Тенденції розвитку відносин власності в Україні.
- •Об’єкти власності. Права власності.
- •Натуральна форма організації виробництва.
- •Товарна форма організації суспільного виробництва.
- •Товар та його властивості.
- •Проста і розвинена форми організації товарного виробництва.
- •Функціонування товарного виробництва та його закони.
- •Виникнення і розвиток грошових відносин.
- •Суть грошей. Функції грошей.
- •Функціональні форми грошей і грошовий агрегат.
- •Грошовий обіг та його закони.
- •Грошові реформи.
- •Гроші, ціна та інфляція.
- •Сучасна грошова система.
- •Альтернативні теорії грошей .
- •Інституціональні основи ринкової економіки. Визначення ринку.
- •Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- •Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- •Функції ринку. Умови формування і розвитку ринку.
- •Конкуренція і монополія. Антимонопольне законодавство.
- •Принципи класифікації ринків.
- •Поняття та основні риси інфраструктури ринку.
- •Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин.
- •Заробітна плата: сутність, форми, системи. Теорії заробітної плати
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки.
- •Банки їх роль та функції. Банківський прибуток
Економічна теорія і пе.
Політична економія — наука, яка вивчає виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання різноманітних товарів та послуг.. Економічна теорія (економікс) — наука, що досліджує дії людей у процесі вибору рідкісних ресурсів для виробництва, обміну, розподілу та споживання різних товарів. Меркантелізм – (Антуан де- Монкрентьєн, Манн, Юм) Вони важали що джерело багацтва – сфера обігу, торгівля, а саме багацтво ототожнювали з накопиченням грошей (золото, срібло). Фізіократи – (Француа Кене, Тюрго, Мірабо, Норе) акцент доследження перенесли на природу і виробництво, але джероло багацтва – тільки праця у СГ. Класична ПЕ –( Уільям Петі, Сміт, Рікардо) виникла з розвитком капіталізму, її представники зосереджують увагу на аналізі економічних явищах і закономірностях її розвитку всіх сфер виробництва.
Закони, принципи, категорії ПЕ.
Економічна категорія— це наукове поняття яке характеризує октемі сторони економічного явища. Наприклад: власність, товар, вартість, гроші, капітал, ринок, заробітна плата…
Економічний закон виявляє суттєві, стійкі і необхідні причинонаслідкові зв’язки і взаємозалежність даного економічного процесу. Класифікація економічних законів: 1. Усезагальні закони, 2. Особливі економічні закони, 3. Специфічні закони
Економічні принципи — теоретичні узагальнення, що містять певні допущення, усереднення, які відображають загальні тенденції розвитку економічної системи. Також вони віддзеркалюють взаємозв'язки економічних явищ, але менш стійкі і мають менш обов'язковий характер.
Економічна політика повинна базуватися на певних принципах:
-принцип науковості, який передбачає, що ця політика повинна враховувати вимоги об'єктивних економічних законів
-принцип комплексності, який передбачає здійснення заходів у взаємозв'язку між собою
-принцип збалансованості, який полягає в оптимізації співвідношення цілей та засобів їх досягнення
-принцип конкретно-історичного підходу, адже економічна політика не може бути єдиною як для всіх народів, так і для окремих етапів розвитку суспільства
- принцип альтернативності, який передбачає врахування різних варіантів розвитку.
5. Методи економічних досліджень.
Метод - це сукупність принципів побудови, форм і способів наукового пізнання. Усі методи економічного дослідження поділяються на загальнонаукові та конкретно-економічні. До загальнонаукових відносяться такі елементи, як наукові абстракції, аналіз і синтез, індукція та дедукція, історичне і логічне, математичні методи і моделі. До конкретно-економічних методів економічного дослідження відносяться: альтернативний аналіз, граничний аналіз, методи абсолютних та порівняльних переваг, аналіз еластичності, табличне, графічне, аналітичне моделювання, оптимізація та визначення рівноваги.
Функції ПЕ. Місце ПЕ в системі економічних наук.
Політекономія виконує насамперед пізнавальну функцію. Вона покликана вивчати і пояснювати процеси і явища економічного життя суспільства на основі наукового доказу. Практична функція політичної економії полягає в тому, щоб допомагати людям зрозуміти наше суспільство: описати, пояснити і спрогнозувати економічний прогрес, наприклад, необхідність переходу до соціально орієнтованої економіки. Політична економія виконує також ідеологічну функцію. Багато питань політичної економії мають прямий вихід на ідеологічну сферу, зачіпають ідеологічну боротьбу різних суспільних сил, волю яких виражають відповідні партії Ще одна функція політекономії — методологічна. Політична економія виступає як теоретичний фундамент цілого комплексу економічних наук — галузевих (економіка промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту та ін.) і функціональних (економіка праці, фінанси, грошовий обіг і кредит, економічна статистика) Політична економія, а відповідно і економічна теорія, є суспільною, провідною методологічною наукою в системі економічних наук . Об’єктом дослідження економічної теорії, а разом з тим і інших економічних дисциплін (історичних, міжгалузевих і спеціальних) є економіка – складна різнома-нітна структурована система Однак, якщо об’єкт вивчення для економіч-них наук є загальним, то предмет вивчення у них різний. Предметом вивчення економічної теорії є економічні відносини між людьми в про-цесі виробництва, розподілу, обміну і споживання благ, притаманні їм економічні закони і закономірності, що зумовлюють соціальне становище людини в суспільстві.