9.2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки

Основними суб'єктами адміністративно-правового регулювання у сфері економіки є: Президент України; Кабінет Міністрів України; про­фільні міністерства, комітети, спеціально створені центральні органи ви­конавчої влади; місцеві державні адміністрації; виконавчі органи сіль­ських, селищних, міських рад.

Кожний із зазначених суб'єктів здійснює адміністративно-правове ре­гулювання у сфері економіки у межах своєї компетенції, що встановлю­ється Конституцією України, законами, іншими нормативними актами.

Адміністративно-правове регулювання у сфері економіки 335

Найбільш значущим за юридичною силою обсягом повноважень що­до управління економічними процесами в державі володіє Президент Ук­раїни. Вони встановлені Конституцією України (ст. 106) і насамперед по­лягають у тому, що Президент визначає основні напрями зовнішньої і внутрішньої, у тому числі й економічної, політики, впливає на розстанов­ку кадрів і утворення управлінських структур у цій сфері. Відбувається це в результаті того, що Президент України:

• забезпечує державну незалежність, національну безпеку і право- наступництво держави;

• звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерго­ вими посланнями до Верховної Ради України щодо внутрішнього і зов­ нішнього становища України;

• представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керів­ ництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та ук­ ладає міжнародні договори України;

• призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;

• призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

• призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України;

• утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-мініст­ ра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

• скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

• підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

• має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України зако­ нів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України.

З метою найбільш ефективної реалізації своїх повноважень Прези­дент України згідно з п. 28 ст.106 Конституції України створює різні до­поміжні структури.

Насамперед до них належить Адміністрація Президента України, у складі якої функціонує Головне управління з питань економічної політи­ки. Вона утворена Указом Президента від 14 грудня 1996 р. як постійно діючий орган для забезпечення здійснення конституційних повноважень Президента.

Адміністрація Президента України аналізує економічні процеси; роз-

336 Глава 9

робляє пропозиції щодо забезпечення економічного розвитку та еконо­мічної безпеки держави; за дорученням Президента України організує контроль за виконанням його указів і розпоряджень, зокрема й у сфері економіки.

Крім Адміністрації, Президент України використовує для аналітич­ної роботи і підготовки пропозицій управлінського характеру можливості створюваних ним комісій і рад.

Так, Указом від 12 червня 2002 р. Президент утворив Державну ко­місію з питань стратегії економічного та соціального розвитку, яка є кон-сультативно-дорадчим органом при Президентові України, утвореним з метою забезпечення додержання принципу цілісності державного про­гнозування і розроблення програм економічного та соціального розвитку України.

Основними завданнями цієї Комісії є:

• аналіз стану нормативно-правової бази з питань державного про­ гнозування і розроблення програм економічного та соціального розвитку України;

• здійснення координації підготовки проекту Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002—2011 рр.;

• визначення актуальності та аналізу стану виконання програмних документів економічного та соціального розвитку України, які здійсню­ ються із залученням коштів Державного бюджету України, та внесення пропозицій щодо ефективного впровадження зазначених документів;

• внесення Президентові України пропозицій щодо: переліку необхід­ них прогнозних і програмних документів економічного та соціального роз­ витку України на коротко-, середньостроковий і більш тривалий періоди; методологічних засад розроблення та реалізації прогнозних і програмних документів економічного та соціального розвитку України з додержанням принципів їх цілісності та наукової обгрунтованості; організаційної струк­ тури управління процесом стратегічного планування в Україні.

Ради мають статус органу при Президентові України, наприклад, Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україні (Указ від 29 липня 1997 р.), яка створена з метою забезпечення розроблення та реалізації державної політики щодо залучення та ефективного викорис­тання іноземних інвестицій в економіку України, прискорення її інтегра­ції у світові економічні процеси.

Основними завданнями Консультативної ради є:

— сприяння визначенню основних засад державної політики щодо за­ лучення та ефективного використання іноземних інвестицій в Україні для забезпечення розвитку її економіки;

• аналіз та узагальнення проблем, що стримують іноземне інвесту­ вання в економіку України, визначення політичних, організаційних, юри­ дичних, економічних та інформаційних шляхів їх вирішення;

• розгляд ключових проблем інвестиційного процесу, регулювання

Адміністративно-правове регулювання у сфері економіки 337

іноземного інвестування на макроекономічному рівні, проектування дер­жавних програм і актів законодавства з цих питань;

• розроблення пропозицій щодо вдосконалення форм і методів регу­ лювання економіки та впровадження сучасних міжнародних стандартів управління на підприємствах України;

• внесення пропозицій щодо вжиття державою заходів для активно­ го залучення українських суб'єктів підприємницької діяльності до міжна­ родних ринків товарів, капіталів і послуг;

• сприяння формуванню привабливого іміджу України серед потен­ ційних іноземних інвесторів;

• розгляд на прохання іноземних інвесторів, органів виконавчої вла­ ди та органів місцевого самоврядування України заяви про виникнення спорів між ними та підготовка висновків щодо можливих шляхів їх по- засудового врегулювання.

У системі органів управління економікою найвищим є Кабінет Мі­ністрів України. Його правовий статус у системі органів виконавчої вла­ди визначається Конституцією України (статті 113—117). Згідно з нею Кабінет Міністрів України:

• забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність Ук­ раїни, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України;

• вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і грома­ дянина;

• забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та подат­ кової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціаль­ ного захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної без­ пеки і природокористування;

— розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України;

• забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності;

• здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до чинного законодавства;

• розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпе­ чує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

• здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності та націо­ нальної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинні­ стю;

• організує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;

• спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконав­ чої влади;

• здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України.