5.2. Президент України

Згідно зі ст. 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету і те­риторіальної цілісності, додержання Конституції, прав і свобод людини.

Необхідно зазначити, що за період існування в Україні поста Прези­дента (введено Законом «Про заснування поста Президента Української РСР» від 5 липня 1991 р.) його правовий статус зазнав значних змін. Спочатку він визначався як найвища посадова особа і глава виконавчої влади, потім — як глава держави і глава виконавчої влади і, нарешті, — тільки як глава держави.

Такий правовий статус Президента України зумовлений його повно­важеннями щодо кожної з гілок влади. Взаємовідносини Президента Ук­раїни і Верховної Ради України визначені статтями 77, 85, 90, 93, 94, 111 та іншими Конституції України. Зокрема, Президент призначає чергові вибори до Верховної Ради (ст. 77); Верховна Рада призначає вибори Президента (ст. 85); Президент може достроково припинити повнова­ження Верховної Ради (ст. 90); йому належить право законодавчої ініціа­тиви у Верховній Раді (ст. 93); процедура прийняття законів передбачає тісну взаємодію Президента і Верховної Ради (ст. 94); Президент може бути усунутий з поста Верховною Радою в порядку імпічменту (ст. 111).

Взаємовідносини з виконавчою гілкою визначаються статтями 106, 112, 113, 114, 115, 116, 118 та іншими Конституції України, Так, Прези­дент України призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій і припиняє їх повноваження на цих посадах (статті 106, 114, 118); у разі дострокового припинення повноважень Президента згідно зі статтями 108, 109, 110, 111 Конституції його обов'язки покладаються на Прем'єр-міністра Украї­ни (ст. 112); Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом і за­безпечує виконання його актів (статті 113, 116); Кабінет Міністрів скла­дає повноваження перед новообраним Президентом України (ст. 115). Конституція передбачає процедуру контрасигнації (від лат. сопіга — про­ти і зі§п — підписую) стосовно актів Президента, виданих у межах пов­новажень, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 17, 18, 21, 22, 23, 24 ст. 106. Такі акти скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Взаємовідносини' з гілкою судової влади визначаються статтями 106,

Суб'єкти адміністративного права 77

128, 131 та іншими Конституції України. Зокрема, Президент утворює суди у визначеному законом порядку (ст. 106); здійснює перше призна­чення особи на посаду професійного судді (ст. 128); призначає трьох чле­нів Вищої ради юстиції (ст. 131).

Таким чином, Конституція України визначає місце і роль Президен­та України в умовах здійснення державної влади за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову.

Найбільшим обсягом повноважень Президент України наділений у сфері виконавчої влади, їх можна поділити на три групи: а) формування струк­тур виконавчої влади; б) визначення змісту діяльності структур виконав­чої влади; в) забезпечення законності у сфері державного управління.

У межах повноважень щодо формування структур виконавчої влади Президент України відповідно до п. 16 ст. 106 Конституції України утво­рює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Найбільш рельєфними документами щодо реалізації Президентом України цієї групи повноважень є його укази «Про систему центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 р. № 1572 і «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» № 1573.

Саме цими нормативними актами Президент України, виходячи з не­обхідності впорядкування системи центральних органів виконавчої вла­ди та відсутності відповідного законодавчого регулювання, з метою по­етапного здійснення адміністративної реформи в Україні щодо вдоскона­лення структури органів виконавчої влади та підвищення ефективності державного управління, вніс значні зміни до структури центральних ор­ганів виконавчої влади.

Повноваження щодо визначення змісту діяльності структур виконав­чої влади реалізуються Президентом України шляхом:

а) звернення із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України щодо внутрішнього і зовнішнього становища України. Звернення Президента України із посланнями до Верховної Ради Украї­ ни передбачено п. 2 ст. 106 Конституції України;

б) проведення кадрової політики. Так, Президент України:

• призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі та відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

• призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра Ук­ раїни; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення щодо його відставки;

• призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

78 Глава 5

• призначає половину складу Національної ради України з питань те­ лебачення і радіомовлення;

• призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

• призначає на посади та звільняє з посад вище командування Зброй­ них Сил України, інших військових формувань;

в) безпосереднього керівництва Радою національної безпеки і оборо­ ни України відповідно до п. 18 ст. 106 Конституції України, яка є коор­ динаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Пре­ зидентові України і має право приймати рішення, обов'язкові для вико­ нання органами виконавчої влади;

г) укладання міжнародних договорів України, що згідно зі ст. 9 Кон­ ституції України є частиною національного законодавства України і обов'язкові до виконання органами виконавчої влади;

д) видання указів і розпоряджень, які є обов'язковими до виконання на території України.

Повноваження щодо забезпечення законності у сфері державного управління релізуються Президентом України відповідно до Конституції України. У межах її приписів Президент України:

а) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генераль­ ного прокурора України та звільняє його з посади;

б) здійснює контрольні повноваження як особа, що очолює Раду на­ ціональної безпеки і оборони України;

в) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

г) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

д) утворює суди у визначеному законом порядку.

Згідно з п. 18 ст. 106 Конституції Президент очолює Раду національ­ної безпеки і оборони України, що є координаційним органом з питань на­ціональної безпеки і оборони при Президентові України. Безпосередньо її діяльність врегульована Законом України «Про Раду національної без­пеки і оборони України» від 5 березня 1998 р.

Персональний склад Ради формує Президент України, її членами можуть бути керівники центральних органів виконавчої влади, а також інші посадові особи, а за посадою, що передбачено ст. 107 Конституції, до неї входять: Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр за­кордонних справ України.

Забезпечення діяльності Ради здійснює Секретар Ради, якого при­значає Президент України. Він має заступників, яких також призначає

Суб'єкти адміністративного права 79

Президент. Секретар Ради безпосередньо підпорядковується Президен­тові України.

Головними завданнями Ради є:

• забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері національ­ ної безпеки і оборони України;

• аналіз стану і тенденцій розвитку зовнішньо- та внутрішньополітич­ ної ситуації, визначення на цій основі стратегії та пріоритетних на­ прямів забезпечення національної безпеки і оборони;

• комплексна оцінка та прогноз потенційних і реальних загроз держав­ ному, економічному, суспільному, оборонному, інформаційному, ядерному, екологічному та іншим видам і об'єктам безпеки України;

• планування, організація та контроль за вжиттям заходів політичного, економічного, воєнного, соціального, науково-технічного та іншого характеру, адекватних цим загрозам;

• розгляд питань фінансування витрат на національну безпеку і оборо­ ну, а також контроль за витрачанням відповідних коштів;

• розгляд проектів законів України та указів Президента України, ін­ ших нормативних актів, наказів і директив Верховного Головноко­ мандувача Збройних Сил України, концепцій, доктрин, державних програм у сфері національної безпеки і оборони України тощо;

• підготовка пропозицій щодо вдосконалення системи забезпечення на­ ціональної безпеки та організації оборони України, у тому числі що­ до утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у цій сфері;

• підготовка пропозицій щодо оголошення стану війни, загальної або часткової мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а також щодо оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологіч­ ної ситуації;

• координація наукових досліджень у галузі національної безпеки і оборони;

• розгляд і розв'язання інших актуальних проблем національної безпе­ ки і оборони України.

Відповідно до покладених на неї завдань Рада координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і обо­рони, а також Комісії з питань ядерної політики та екологічної безпеки при Президентові України, Генеральної військової інспекції при Прези­дентові України, Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України, інших органів у цій сфері, утворених при Президентові України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України. Рішення Ради національ­ної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента Ук­раїни.

80 Глава 5

З метою забезпечення необхідних умов для здійснення Президентом України своїх конституційних повноважень і відповідно до п. 28 ст. 106 Конституції України Президент України утворює постійно діючий ор­ган — Адміністрацію Президента України. Вона функціонує згідно із По­ложенням про Адміністрацію Президента України, що затверджено Ука­зом Президента України від 19 лютого 1997 р.

Основними завданнями Адміністрації Президента України є:

• організаційне, правове, консультативне, інформаційне й аналітичне забезпечення діяльності Президента України щодо реалізації ним повноважень гаранта державного суверенітету, територіальної ціліс­ ності України, додержання Конституції України, прав і свобод люди­ ни і громадянина, здійснення інших конституційних повноважень як глави держави;

• сприяння Президентові України у забезпеченні узгодженого функці­ онування і взаємодії Кабінету Міністрів України, центральних та міс­ цевих органів виконавчої влади, а також у вирішенні кадрових та ін­ ших питань, віднесених до повноважень Президента України;

• забезпечення взаємодії Президента України з Верховною Радою Ук­ раїни, іншими органами державної влади, органами місцевого само­ врядування та об'єднаннями громадян;

• організація підготовки та опрацювання проектів указів і розпоря­ джень Президента України, а також проектів законів, що вносяться Президентом України на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи;

• аналіз соціально-економічних, політичних і правових процесів у дер­ жаві та внесення відповідних пропозицій Президентові України;

• здійснення за дорученням Президента України та на виконання його повноважень як гаранта додержання Конституції України, прав і сво­ бод людини і громадянина контролю за додержанням актів законо­ давства України;

• організація протокольних заходів, а також здійснення матеріально- технічного та іншого забезпечення діяльності Президента України. Доручення Глави Адміністрації Президента України, Першого поміч­ ника Президента України, першого заступника та заступників Глави Ад­ міністрації Президента України у визначених Президентом України ме­ жах та з питань, що належать до їхніх повноважень, є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади та їх посадовими особами.

У складі Адміністрації Президента України функціонує інститут Уповноваженого Президента України з питань адміністративної рефор­ми. Він створений Указом Президента України від 21 липня 2001 р. № 538/2001 з метою забезпечення більш динамічного здійснення заходів, пов'язаних із проведенням адміністративної реформи, своєчасного вирі­шення конкретних питань, що виникають у цій сфері.

Суб'єкти адміністративного права

Відповідно до Положення про нього Уповноважений є посадовою особою, на яку покладаються організація та координація здійснення за­ходів щодо проведення в Україні адміністративної реформи. Він призна­чається на посаду і звільняється з посади Президентом України за по­данням Глави Адміністрації Президента України. Уповноважений при­значається на строк повноважень Президента України.

Уповноважений за посадою є першим заступником Голови Держав­ної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи.

Уповноважений :

2. забезпечує організацію та координацію здійснення заходів щодо проведення в Україні адміністративної реформи, які реалізуються відпо­ відними державними органами, забезпечує узгодженість та послідовність вжиття цих заходів;

3. організовує підготовку та внесення пропозицій щодо уточнення концептуальних засад адміністративної реформи та шляхів її реалізації, розроблення концепцій, цільових програм та проектів нормативно-право­ вих актів, а також здійснення наукових досліджень комплексного харак­ теру з цих питань;

4. вносить Президентові України пропозиції щодо підготовки проек­ тів законів, а також актів та доручень Президента України з питань про­ ведення адміністративної реформи, попередньо розглядає проекти нор­ мативно-правових актів з питань проведення адміністративної реформи;

5. забезпечує вивчення та аналіз діяльності Кабінету Міністрів Ук­ раїни, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місце­ вого самоврядування, пов'язаної з проведенням адміністративної рефор­ ми, здійснює моніторинг з цих питань, вносить пропозиції щодо вдоско­ налення діяльності з проведення адміністративної реформи;

6. організовує вивчення та впровадження в Україні кращого інозем­ ного досвіду з питань підготовки та проведення адміністративної рефор­ ми й організації державного управління;

7. забезпечує відкритість процесу проведення адміністративної ре­ форми, інформування широкої громадськості щодо мети, ходу та резуль­ татів проведення реформи;

8. інформує Президента України про проведення в Україні адмініст­ ративної реформи та її результати;

9. виконує за дорученням Президента України інші повноваження з питань проведення в Україні адміністративної реформи.

Для забезпечення діяльності Державної комісії з проведення в Украї­ні адміністративної реформи та діяльності Уповноваженого Президента України з питань адміністративної реформи у складі Адміністрації Пре­зидента України утворено Управління з питань адміністративної реформи.

Керівник Управління з питань адміністративної реформи за посадою є секретарем Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи.