- •Передмова
- •Глава 1
- •1.1. Основні загальні поняття категорії «управління»
- •1.2. Соціальне управління та його види
- •1.3. Державне управління: загальні положення
- •1.4. Принципи державного управління
- •22 Глава 1
- •24 Глава 1
- •1.5. Співвідношення державного управління і виконавчої влади
- •28 Глава 1
- •Глава 2 Поняття адміністративного права
- •2.1. Соціальне призначення адміністративного права
- •32 Глава 2
- •2.2. Предмет адміністративного права
- •2.3. Метод адміністративного права
- •36 Глава 2
- •38 Глава 2
- •2.4. Структура адміністративного права
- •2.5. Понятійний апарат адміністративного права
- •2.6. Функції адміністративного права
- •2.7. Джерела адміністративного права
- •42 Глава 2
- •2.8. Взаємодія адміністративного права з іншими галузями права
- •44 Глава 2
- •3.1. Поняття адміністративно-правової норми
- •3.2. Структура адміністративно-правової норми
- •50 Глава з
- •3.3. Види адміністративно-правових норм
- •52 Глава з
- •3.4. Реалізація адміністративно-правових норм
- •Глава 4 Адміністративно-правові відносини
- •4.1. Сутність адміністративно-правових відносин
- •4.2. Адміністративно-правові та суспільні відносини
- •4.3. Адміністративно-правові відносини та адміністративно-правові норми
- •4.4. Адміністративно-правові відносини та юридичні факти
- •4.5. Особливості адміністративно-правових відносин
- •4.6. Види адміністративно-правових відносин
- •Глава 5 Суб'єкти адміністративного права
- •5.1. Поняття суб'єктів адміністративного права
- •74 Глава 5
- •5.2. Президент України
- •82 Глава 5
- •84 Глава 5
- •5.3. Органи виконавчої влади
- •96 Глава 5
- •102 Глава 5
- •104 Глава 5
- •106 Глава 5
- •112 Глава 5
- •116 Глава 5
- •128 Глава 5
- •132 Глава 5
- •134 Глава 5
- •142 Глава 5
- •5.4. Державні службовці
- •150 Глава 5
- •5.5. Громадяни України та іноземці
- •154 Глава 5
- •164 Глава 5
- •166 Глава 5
- •5.6. Об'єднання громадян
- •168 Глава 5
- •172 Глава 5
- •174 Глава 5
- •178 Глава 5
- •180 Глава 5
- •Глава 6 Методи і форми державного управління
- •6.1. Методи державного управління
- •188 Глава 6
- •6.2. Адміністративний примус
- •190 Глава 6
- •6.3. Форми державного управління
- •202 Глава 6
- •206 Глава 6
- •6.4. Правові акти державного управління
- •210 Глава 6
- •212 Глава 6
- •216 Глава 6
- •Глава 7 Адміністративно-деліктне право
- •7.1. Адміністративне правопорушення
- •224 Глава 7
- •226 Глава 7
- •7.2. Склад адміністративного правопорушення
- •230 Глава 7
- •242 Глава 7
- •246 Глава 7
- •4. Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення.
- •7.3. Адміністративна відповідальність
- •252 Глава 7
- •254 Глава 7
- •262 Глава 7
- •Глава 8 Адміністративно-процесуальне право
- •8.1. Поняття адміністративного процесу
- •268 Глава 8
- •274 Глава 8
- •8.2. Структура адміністративного процесу
- •282 Глава 8
- •8.3. Адміністративна юрисдикція
- •284 Глава 8
- •290 Глава 8
- •8.4. Провадження у справах про адміністративні правопорушення
- •294 Глава б
- •298 Глава б
- •300 Глава 8
- •306 Глава 8
- •8.5. Провадження за зверненнями громадян
- •316 Глава 8
- •324 Глава 8
- •328 Глава 8
- •330 Глава 8
- •Глава 9
- •9.1. Економіка як об'єкт адміністративно-правового регулювання
- •9.2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки
- •338 Глава 9
- •340 Глава 9
- •342 /Лава 9
- •9.3. Основні напрями державного регулювання економіки
- •348 Глава 9
- •356 Глава 9
- •362 Глава 9
- •Глава 10 Управління адміністративно-політичною сферою
- •10.1. Управління обороною
- •378 Глава 10
- •382 Глава 10
- •384 Глава 10
- •10.2. Управління безпекою
- •390 Глава 10
- •10.3. Управління закордонними справами
- •402 Глава 10
- •406 Глава 10
- •10.4. Управління юстицією
- •408 Глава 10
- •412 Глава 10
- •10.5. Управління внутрішніми справами
- •414 Глава 10
- •416 Глава 10
- •428 Глава 10
- •Глава 11 Управління соціально-культурною сферою
- •11.1. Управління охороною здоров'я
- •440 Глава 11
- •450 Глава 11
- •452 Глава 11
- •11.2. Управління освітою
- •454 Глава 11
- •464 Глава 11
- •468 Глава 11
- •11.3. Управління культурою
- •474 Глава 11
- •478 Глава 11
- •482 Глава 11
- •Глава 12
- •12.1. Поняття підприємницької діяльності та н суб'єкти
- •486 Глава 12
- •490 Глава 12
- •496 Глава 12
- •500 Глава 12
- •504 Глава 12
- •512 Глава 12
- •Глава 13 Міжгалузеве (функціональне) управління
- •13.1. Поняття міжгалузевого управління
- •13.2. Місце міжгалузевого управління в державному управлінському механізмі
- •520 Глава 13
- •522 Глава гз
- •Глава 14 Забезпечення законності у державному управлінні
- •14.1. Поняття та система способів забезпечення законності
- •14.2. Контроль та його види
- •528 Глава 14
- •14.3. Нагляд та його види
- •536 Глава 14
- •14.4. Звернення громадян
- •538 Глава 14
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 4
- •01054, М. Київ-54, вул. Воровського, 24.
11.3. Управління культурою
Під терміном «культура» (лат. сиііига) розуміють сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених суспільством, що характеризують певний рівень його розвитку.
Таким чином, до культурних цінностей належать об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення.
Питання збереження, примноження та інтенсивного використання культурних цінностей для морально-естетичного виховання населення посідають особливе місце серед державних інтересів.
Основними принципами культурної політики в Україні є:
визнання культури як одного з головних чинників самобутності української нації та національних меншин, які проживають на території України;
утвердження гуманістичних ідей, високих моральних засад у сус пільному житті, орієнтація як на національні, так і на загальнолюдські цінності, визнання їх пріоритетності над політичними і класовими інте ресами;
збереження і примноження культурних надбань;
розвиток культурних зв'язків з українцями, що проживають за кордоном, як основи збереження цілісності української культури;
гарантування свободи творчої діяльності, невтручання у творчий процес з боку держави, політичних партій та інших громадських об'єд нань;
рівність прав і можливостей громадян незалежно від соціального стану та національної належності у створенні, використанні та поширен ні культурних цінностей;
доступність культурних цінностей, усіх видів культурних послуг та культурної діяльності для кожного громадянина;
забезпечення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня та естетичного виховання громадян;
заохочення благодійної діяльності у сфері культури підприємств, організацій, громадських об'єднань, релігійних організацій, окремих гро мадян;
всебічне міжнародне культурне співробітництво;
474 Глава 11
визнання пріоритету міжнародно-правових актів у сфері культури;
поєднання державних і громадських засад у забезпеченні розвитку культури.
Гарантуючи свободу творчості, вільний вибір видів культурної діяльності (ст. 54 Конституції України), державою не допускається втручання у творчий процес, а також цензура у сфері творчої діяльності. Вона забезпечує створення умов для розвитку літературної та художньої критики, інших форм об'єктивної оцінки історико-культурних процесів.
З метою забезпечення означених гарантій чинне законодавство встановлює певні права та обов'язки громадян у сфері культури.
Кожний громадянин у сфері культури має право на свободу творчості; вільний вибір будь-якого виду культурної діяльності, засобів і сфер застосування творчих здібностей та самостійне визначення долі своїх творів; здійснення професійної та аматорської діяльності на індивідуальній чи колективній основі, самостійно чи з допомогою будь-яких форм посередництва; створення закладів, підприємств і організацій культури; об'єднання у творчі спілки, національно-культурні товариства, фонди, асоціації, інші громадські об'єднання, які діють у сфері культури; збереження і розвиток національно-культурної самобутності, народних традицій та звичаїв; доступ до культурних цінностей; захист інтелектуальної власності; здобуття спеціальної освіти.
Відповідно до прав громадяни у сфері культури зобов'язані додержуватися вимог чинного законодавства щодо діяльності у сфері культури; дбати про збереження культурної спадщини, традицій народної культури, сприяти охороні пам'яток історії та культури; поважати культуру, мову, традиції, звичаї та обряди національних меншин, які проживають на території України; піклуватися про естетичне виховання і культурний розвиток дітей, прилучення їх до цінностей вітчизняної та світової культури.
Головним (провідним) органом державної виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі культури і мистецтв, шляхом здійснення керівництва цією сферою управління, а також несе відповідальність за її розвиток є Міністерство культури і мистецтв України (Мінкульту-ри України).
Основними завданнями Мінкультури України є:
— реалізація державної політики у сфері культури і мистецтв вихо дячи з принципів та пріоритетів, визначених Основами законодавства України про культуру та законодавством України;
— збереження культурно-мистецького надбання, розвиток україн ської культури і мистецтв, створення сприятливих умов для збереження етнічної мовної та культурної самобутності, рівноправного розвитку на ціональних культур в Україні;
— розробка пропозицій щодо основних напрямів розвитку національ ної культури і мистецтв, стимулювання культурно-мистецького процесу;
Управління соціально-культурною сферою 475
розвиток соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури і мистецтв, забезпечення ефективного управління галуззю та зміцнення її матеріально-технічної бази;
державний контроль за вивезенням з України та ввезенням в Ук раїну культурних цінностей;
розширення міжнародного культурного співробітництва та розви ток культурних зв'язків.
Мінкультури України відповідно до покладених на нього завдань:
розробляє проекти цільових державних програм розвитку культу ри і мистецтв, пропозиції щодо правового регулювання та податкової по літики у цій сфері;
прогнозує розвиток культури і мистецтв, готує та вносить у вста новленому порядку пропозиції щодо надання закладам культури і мис тецтв статусу національних, академічних, а також щодо присвоєння мит цям і працівникам культури почесних звань, відзначення їх державними преміями та нагородами;
сприяє відкритості національної культури, заохочує і підтримує розповсюдження творів літератури і мистецтва;
створює умови для розвитку всіх видів мистецтв, самодіяльної творчості, заохочує новаторські пошуки в мистецтві, забезпечує свободу творчості, створює умови для вільного виявлення індивідуальності мит ця;
сприяє роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, молодіжних і дитячих організацій, фондів, асоціацій, інших громадських організацій, що діють у сфері культури і мистецтв;
визначає пріоритети, встановлює порядок і здійснює придбання творів літератури та мистецтв за рахунок і в межах бюджетних коштів;
інформує органи законодавчої та виконавчої влади, громадськість, засоби масової інформації про стан здійснення політики у сфері культу ри і мистецтв, проводить інформаційно-пропагандистську та видавничу діяльність;
забезпечує охорону пам'яток історії та культури, захист історико- культурного середовища, визначає порядок і організує роботу з обліку, охорони, реставрації, використання і популяризації пам'яток історії та культури;
9) забезпечує збереження і розвиток культурних традицій україн ського народу, сприяє відродженню осередків традиційної народної твор чості, промислів та ремесел, дбає про захист інтелектуальної власності та реалізацію авторських прав;
сприяє соціальному та правовому захисту працівників культури і мистецтв, надає працівникам культури і мистецтв підтримку в реаліза ції художніх задумів та проектів, пов'язаних з виконанням державного контракту;
визначає перспективи та напрями розвитку спеціальної освіти у
476 Глава 11
галузі культури і мистецтв, організує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації творчих працівників та інших фахівців галузі;
сприяє підвищенню ефективності наукових досліджень з акту альних проблем культури і мистецтв, розробці та впровадженню в галузі нової техніки та сучасних технологій;
визначає пріоритетні напрями розвитку галузевої науки, залучає науковий потенціал галузі до реалізації міжнародних і державних про грам та проектів у сфері культури та мистецтв;
вживає відповідно до законодавства заходів для вдосконалення роботи підприємств галузі;
розробляє вимоги до проектів будівель і споруд підприємств культури і мистецтв, організує проектування пам'ятників і монументів, здійснює контроль за їх спорудженням;
вносить пропозиції щодо обсягів фінансування з державного бюджету розвитку культури і мистецтв, бере участь у розробці нормати вів матеріального та фінансового забезпечення підприємств;
проводить науково-технічну політику з питань розвитку матері ально-технічної бази культури, її технічного переоснащення, забезпечує ефективність використання капітальних вкладень, що виділяються Мі ністерству;
забезпечує реалізацію антимонопольної політики у галузі культу ри і мистецтв, сприяє розвиткові конкуренції;
здійснює в межах повноважень, визначених законодавством Ук раїни, функції з управління майном підприємств, що перебувають у за гальнодержавній власності та належать до сфери управління Міністер ства;
укладає і розриває контракти з керівниками підприємств, органі зує контроль за експлуатацією та технічним станом споруд підприємств, віднесених до сфери управління Міністерства;
впроваджує прогресивні форми господарювання в галузі, у межах своїх повноважень розробляє та вносить пропозиції щодо формування державного контракту;
22 ) координує гастрольно-концертну, виставкову, фестивальну, конкурсну діяльність тощо;
23) заохочує благодійницьку діяльність, спрямовану на розвиток культури і мистецтв в Україні та за її межами;
контролює додержання правил охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки на підприємствах культури і мистецтв, проводить нау ково обгрунтовану кадрову політику;
організує бухгалтерський облік, бухгалтерську і статистичну звіт ність, а також контрольно-ревізійну роботу в галузі;
здійснює за участю відповідних органів державної виконавчої влади контроль за переміщенням творів мистецтва, предметів та інстру ментів, що становлять історико-культурну цінність;
Управління соціально-культурною сферою 477
стимулює розвиток художнього ринку та експорт національної культурної продукції згідно із законодавством, сприяє інтеграції України у світовий культурний процес, налагоджує співробітництво між підпри ємствами культури і мистецтв України та зарубіжних країн, міжнародни ми організаціями;
організує популяризацію надбань культури українського народу за межами України та світової культури в Україні, сприяє задоволенню культурних потреб українців і прихильників української культури за ме жами України, залучає кращих представників української діаспори до культурно-мистецьких процесів в Україні;
забезпечує реалізацію міжнародних договорів України у сфері культури і мистецтв.
Мінкультури України має право:
представляти Уряд України за його дорученням у міжнародних організаціях і під час підписання міжнародних договорів України;
залучати фахівців центральних органів державної виконавчої вла ди, установ, організацій (за погодженням з керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
аналізувати роботу підприємств культури і мистецтв незалежно від відомчого підпорядкування з питань, що належать до компетенції Мі ністерства;
засновувати у встановленому порядку друковані та інші засоби масової інформації, створювати видавництва, культурно-освітні програ ми для радіо і телебачення, організовувати записи і тиражування на різ них типах носіїв аудіовізуальної інформації творів національного мис тецтва і літератури з метою їх популяризації в Україні та за її межами;
засновувати фонди, організовувати і проводити аукціони, вистав- ки-продажі в порядку, визначеному законодавством України;
одержувати у встановленому законодавством порядку від цен тральних та місцевих органів державної виконавчої влади інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
залучати на договірній основі висококваліфікованих фахівців для проведення консультацій, експертизи проектів і пропозицій щодо роз витку культури і мистецтв;
скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.
Мінкультури України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними органами державної влади, органами Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади і самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
Мінкультури України у межах своїх повноважень та на виконання законодавства України видає накази, організовує та контролює їх виконання.