Совка с-чорне (Amathes c-nigrum l.)

        Метелик у розмаху крил до 45 мм. Передні крила бурувато-сірі, облямовані чорною смугою у вигляді с-подібної плями, задні білуваті, з затемненим зовнішнім краєм. Гусениця довжиною до 35 мм, сірувато-або бурувато-зелена, з темною спиною. Дихальця містяться на жовтій або брудно-жовтій бічній смузі. На спині є чорні навскісні рисочки. Голова брудно-жовта.         Широкий поліфаг, що пошкоджує різноманітні польові культури — капусту, цукрові буряки, горох, еспарцет, бавовник, рапс та ін. Гусениці обгризають листки, пагони, черешки, бутони та квітки. В Лісостепу зимує у фазі гусениці, звичайно під приземними листками кормових рослин. Живляться навесні, після чого заляльковуються. В Лісостепу дає два покоління. Метелики першого покоління літають в кінці травня — на початку червня, другого — в другій половині серпня.

Совка-гамма (Autographa gamma l.)

        Метелик у розмаху крил 40—48 мм. Передні крила рудувато-коричневі з сірим відтінком або темно-бурі з характерною плямою у вигляді грецької літери «гамма». Задні крила жовтувато-сірі, з широкою бурою облямівкою вздовж зовнішнього краю. На спині метелика є пухнасті чубчики.         Гусениця має лише три пари черевних ніг, чим різко відрізняється від гусениць інших метеликів, що мають їх по п'ять пар. Довжина гусениці до 32 мм. Забарвлення тіла найчастіше зелене або зеленувато-жовте. Голова бурувато-зелена, з бурими цятками. Вздовж спини є вісім не завжди добре помітних світлих поздовжніх смуг, а з обох боків тіла — по одній поздовжній блідо-жовтій смузі. Тіло гусениці в середній частині потовщене, до кінців звужене, вкрите шипиками і волосками. Лялечка темно-коричнева, довжиною 15— 20 мм. Кокон напівпрозорий, овальний, виготовлений з павутиння і вплетених зовні часточок рослин. Яйце каламутно-жовтувате, кулясто-ребристе, 0,5—0,6 мм у діаметрі і 0,4 мм висотою. Зимують гусениці різних віків у верхньому шарі грунту. Навесні вони виходять із місць зимівлі й пошкоджують листки багатьох польових культур — цукрових буряків, конопель, льону, соняшника, бобових, хрестоцвітих та інших. Метелики перед відкладанням яєць живляться нектаром квітів. Одна самка в середньому відкладає до 500 яєць (щонайбільше до 1500), розміщуючи їх поодинці або купками (до 6) на листки переважно кормових рослин. Гусениці живляться листям, бутонами, квітками, зав'язями. Після 16—25 днів живлення вони заляльковуються в коконах на листках рослин.         На більшій частині території України розвивається в трьох і лише на півночі Полісся — у двох поколіннях.

Муха бурякова мінуюча (Pegomyia hyosciami Panz.)

        Муха довжиною 5—6 мм, груди сірі, зверху з буруватими поздовжніми смужками. Черевце з темною поздовжньою смужкою, з боків червонувате. Голова півкуляста, в профіль майже трикутна, з великими коричневими або червонуватими очима. Стегна і гомілки ніг жовті, лапки червоні. Самки від самців відрізняються більш широким черевцем і лобом.         Личинка брудно-біла, довжиною 9 мм, безнога і без хітинізованої голови, із затупленим заднім краєм, що має ряд трикутних зубців. Пупарій барильцеподібний, темно-коричневий, довжиною 3,5—5 мм. Яйце біле, з сітчастою поверхнею, довжиною 0,8 мм. У південній смузі Полісся і в Лісостепу виліт мух з лялечок відбувається в квітні. Незабаром самки приступають до відкладання яєць, розміщуючи їх знизу листків цукрових буряків та інших лободових як по одному, так і купками, по 5—6 штук. На один листок відкладає до 20 яєць, а всього самка протягом 1—2 місяців може відкласти їх до 100. Фаза яйця триває 2—4 доби, а за несприятливих умов близько двох тижнів. Личинки, які виходять з яєць, вгризаються в м'якоть листка і роблять у ній ходи (міни). Після двох линянь (через 7—21 день після виходу з яйця) личинки залишають міни і заглиблюються на 2—8 см у грунт, де й заляльковуються у пу-паріях. У середньому через три тижні з пупаріїв виходять мухи нового, літнього, покоління, повний цикл розвитку якого триває 3—5 тижнів, а за прохолодної погоди — понад два місяці. На Україні розвивається 2—4 покоління. Масове розмноження спостерігається в роки з сухою і теплою весною. Крім буряків, личинки мінують листки лободи, шпинату, а також деяких пасльонових бур'янів (блекоти, дурману).В м'якоті листків личинки молодшого віку прокладають спочатку вузькі, а пізніше більш широкі ходи,що мають вигляд плям неправильної форми з відстаючою верхньою шкірочкою,через яку просвічується вміст міни — екскременти і сама личинка. Міни кількох личинок на одному листку часто зливаються, охоплюючи велику частину листкової пластинки. Дуже пошкоджені листки жовтіють, в'януть і всихають, що призводить до значного зниження цукристості коренеплодів і врожаю насіння.         Близькоспоріднена з даним видом муха бурякова (Pegomyia betae Curt.), яка поширена в Україні скрізь, проте більш численна в Західному Лісостепу. Самки цього виду не відрізняються від самок P. hyosciami, самці мають сірі гомілки й лапки ніг.