Ковалик опушений (Limonius pilosus Leske)

        Бронзово-зелений, з фіолетовим блиском жук, вкритий довгими сірими волосками. Тіло довжиною 9—12,5 мм, плескате, спереду дещо розширене, надкрила до вершини звужуються. Голова густо пунктирована. Вусики самців, починаючи з четвертого членика, пилкоподібні. Личинка довгаста, плеската, широка, темно-жовта або червонувато-жовта, блискуча, довжиною близько 20, шириною 3 мм. Площадка на останньому сегменті черевця плоска, з округлими кутами, тонкими поперечними зморшками.         На Україні в масовій чисельності може спостерігатися в Карпатах, Закарпатті та західному Лісостепу, поодиноко трапляється на Лівобережжі, зокрема в Чернігівській області. Личинки, які закінчили розвиток, у серпні — на початку вересня заляльковуються у грунті в комірках на глибині 40—60 см. З лялечок незабаром виходять жуки, які залишаються зимувати у грунті. Крім них, у грунті можуть зимувати личинки різного віку попередніх поколінь. Вихід перших жуків з грунту починається на початку травня, а масовий літ і парування відбуваються у другій декаді цього місяця. В кінці травня — на початку червня спостерігається масове відкладання яєць, з яких наприкінці липня починають виходити личинки нового покоління; розвиток їх триває чотири роки. Ковалик опушений заселяє поля і луки. В західному Лісостепу шкідник трапляється окремими вогнищами з чисельністю до 5—6 особин на 1 м2. Личинки пошкоджують висіяне насіння різних польових культур, корене- й бульбоплоди.

Блішка гречкова (Chaetocnema concinna Marsh.)

        Стрибаючий жук довжиною 1,5—2,3 мм. Тіло чорне з зеленим або бронзовим блиском. Надкрила в поцяткованих борозенках. Яйце довгасто-овальне, блідо-жовте, довжиною 0,6—0,7 мм, у поперечнику 0,2—0,3 мм. Личинка близько 4,4 мм довжиною, біла, з буро-жовтою головою і ногами. Кінець черевця заокруглений, з двома загнутими догори короткими шипиками.         Зимують жуки під рослинними рештками і в поверхневому шарі грунту. Весною вони перелітають на посіви гречки, лободи, дикорослих гречкових, цукрових буряків, кропиви, конопель, капусти, редьки, соняшника. Найбільшої шкоди завдають у посушливі роки сходам зазначених культур, виїдаючи м'якоть сім'ядолей і молодих листочків. У першій декаді червня самки приступають до відкладання яєць, розміщуючи їх у грунт на глибину 3—5 см поблизу кормових рослин. Одна самка відкладає від 16 до 40 яєць. З них через 14—18 днів вилуплюються личинки, які живуть у землі і живляться корінням рослин з родини гречкових. У кінці серпня з'являються жуки нового покоління, які в середині вересня йдуть на зимівлю.

Блішка південна (Chaetocnema breviuscula Fald)

        Стрибаючий жук довжиною 1,7—2,3 мм. Тіло яйцеподібне, зверху темно-зелене з бронзовим блиском. Стегна задніх ніг дуже потовщені — стрибальні. Основні членики вусиків, гомілки і лапки жовто-коричневі. Надкрила з правильними рядами поцяткованих борозенок. Яйце довгасто-овальне, блідо-жовте, напівпрозоре, довжиною 0,45 мм і в поперечнику 0,15 мм. Личинка до 4,4 мм довжиною, біла, з буро-жовтою головою і ногами. Кінець черевця заокруглений, з двома короткими і загнутими вгору шипиками. Лялечка біла, до 1,8 мм довжиною, з двома шипиками на кінці.         Жуки пошкоджують сім'ядолі і листки сходів цукрових буряків, а личинки обгризають їх корінці. Жуки, що перезимували, весною спочатку живляться дикорослими лободовими, а потім переходять на сходи буряків, об'їдаючи в них верхівкові бруньки, внаслідок чого рослини гинуть. В липні жуки нового покоління паруються і самки відкладають яйця. Личинки живуть у грунті на глибині до 15 см. Личинкова фаза триває до ЗО днів. Жуки другого покоління з'являються в серпні. На Україні повсюдно в зоні бурякосіяння.