- •Ковалик темний (Agriotes obscurus l)
- •Ковалик посівний (Agriotes sputator l)
- •Ковалик блискучий (Selatosomus aeneus l.)
- •Ковалик широкий (Selatosomus latus f.)
- •Ковалик червоно-бурий (Melanotus fusciceps Gyll.)
- •Ковалик чорний (Athous niger l.)
- •Ковалик опушений (Limonius pilosus Leske)
- •Блішка гречкова (Chaetocnema concinna Marsh.)
- •Блішка південна (Chaetocnema breviuscula Fald)
- •Довгоносик буряковий чорний (Psalidium maxillosum f.)
- •Довгоносик смугастий кореневий (Chromoderus fasciatus Mull.)
- •Довгоносик кореневий білуватий (Chromoderus declivis Oliv.)
- •Довгоносик буряковий сірий (Tanymecus palliatus f.)
- •Довгоносик буряковий звичайний (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •Довгоносик буряковий східний (Bothynoderes foveicollis Gebl.)
- •Цикадка шестикрапкова (Macrosteles laevis Rib.)
- •Цикадка строката (Eupteryx atropunctata Goeze)
- •Совка щавлева (Apatele rumicis l.)
- •Совка розсадна Scotia corticea Schiff.)
- •Совка оклична (Scotia exclamationis l.)
- •Совка-іпсилон (Scotia ipsilon Hfn.)
- •Совка озима (Scotia segetum Schiff.)
- •Совка капустяна (Barathra brassicae l.)
- •Совка с-чорне (Amathes c-nigrum l.)
- •Совка-гамма (Autographa gamma l.)
- •Муха бурякова мінуюча (Pegomyia hyosciami Panz.)
- •Попелиця бурякова листова (Aphis fabae Scop.)
- •Попелиця коренева бурякова (Pemphigus fuscicornis Koch)
- •Сліпняк буряковий жовтий (Polymerus vulneratus Panz.)
- •Сліпняк буряковий звичайний (Polymerus cognatus Fieb.)
- •Міль мінуюча бурякова (Gnorimoschema ocellatella Boyd.)
Совка озима (Scotia segetum Schiff.)
Метелик у розмаху крил 34—45 мм. Передні крила буро-сірі, інколи блідо- або майже чорно-бурі, з двома темними плямами посередині — меншою круглою і більшою ниркоподібною. На межі основної третини крила є тонка подвійна темна хвиляста лінія з маленькою невиразною клиноподібною плямою посередині. Тулуб такого самого кольору, як і крила. Задні крила самців білі, з темними жилками, у самок бурувато-сірі. Вусики самців до 2/з довжини гребінчасті, у самок щетинкоподібні. Гусениця довжиною до 50 мм, сіра, блискуча, з слабким зеленуватим відтінком, з дрібно-шагреньовою шкірою. Голова рудувата. Потиличний щиток бурий, з світлою смужкою посередині. Лялечка довжиною 16—20 мм, блідо-коричнева, блискуча, з двома шипами на кінці черевця. Яйце дископодібне, ребристе, довжиною 0,48—0,53 мм, спочатку біле, потім бурувате. Звичайно розвивається у двох поколіннях. Зимують гусениці останнього віку на глибині 20—25 см. Навесні вони піднімаються у верхній шар грунту і заляльковуються там у земляних комірках. Літ метеликів починається в другій декаді травня. Після додаткового живлення нектаром квіток самки відкладають на сухі рештки рослин, стебельця, корінці бур'янів і культурних рослин чи просто на землю яйця, по 2—5 у кладці. Одна самка відкладає 400—500, зрідка — до 2200 яєць. Через б—12 днів з них вилуплюються гусениці, які в І—II віці тримаються на рослинах, а починаючи з III віку, живуть приховано у верхньому шарі грунту та під грудочками землі. Найбільш небезпечні гусениці першого покоління, які пошкоджують сходи і молоді рослини цукрових буряків, соняшника, кукурудзи (рис. 16), проса та ін. Гусениці другого покоління живляться сходами і молодими рослинами озимої пшениці й жита, а також літніх посадок картоплі та посівів бобових трав. Велике значення в обмеженні чисельності шкідника мають численні комахоїдні птахи, хижаки та паразити, зокрема яйцеїд — трихограма, яку використовують для біологічного методу боротьби з совками. Один з найнебезпечніших шкідників сільськогосподарських культур, її гусениці живляться рослинами понад 50 ботанічних видів. На Україні найбільшої шкоди завдає в Лісостепу і південно-західних областях.
Совка капустяна (Barathra brassicae l.)
Метелик у розмаху крил 42—52 мм. Передні крила коричнево-сірі, з жовтувато-білою хвилястою лінією вздовж зовнішнього краю і ниркоподібною плямою за серединою передньої половини крил. Кругла пляма темна. На спині є подвійний бурувато-сірий чубчик. Забарвлення гусениць дуже мінливе — від блідо-зеленого до сірувато-коричневого і майже чорного. Довжина тіла до 42 мм. Голова блідо-жовта або блідо-бура чи зеленувата, з сітчастим рисунком. На спині є темні прямі штрихи. Вздовж боків тіла є світлі смуги. Лялечка червонувато-бура, блискуча, довжиною 19—24 мм. Яйце блідо-зелене, ребристе. Зимують лялечки у грунті. В кінці травня починається літ метеликів. Самки відкладають яйця рядками. В одній кладці буває від кількох десятків до сотні яєць, в середньому одна самка відкладає 1500, а найбільше 2700 яєць. Через 5—10 днів з'являються гусениці, які живляться і розвиваються протягом трьох-чотирьох тижнів. Гусениці дуже багатоїдні — пошкоджують капусту, цукрові буряки, соняшник, кукурудзу, горох, тютюн, коноплі та інші культури. Гусениці першого віку живуть групами і скелетують листки, а починаючи з другого віку, розповзаються по рослинах, вигризаючи в листках наскрізні дірки. В головках капусти прогризають звивисті ходи, заповнюючи їх екскрементами, внаслідок чого капуста загниває. В Україні є повсюдно, розвивається в двох поколіннях.