- •Ковалик темний (Agriotes obscurus l)
- •Ковалик посівний (Agriotes sputator l)
- •Ковалик блискучий (Selatosomus aeneus l.)
- •Ковалик широкий (Selatosomus latus f.)
- •Ковалик червоно-бурий (Melanotus fusciceps Gyll.)
- •Ковалик чорний (Athous niger l.)
- •Ковалик опушений (Limonius pilosus Leske)
- •Блішка гречкова (Chaetocnema concinna Marsh.)
- •Блішка південна (Chaetocnema breviuscula Fald)
- •Довгоносик буряковий чорний (Psalidium maxillosum f.)
- •Довгоносик смугастий кореневий (Chromoderus fasciatus Mull.)
- •Довгоносик кореневий білуватий (Chromoderus declivis Oliv.)
- •Довгоносик буряковий сірий (Tanymecus palliatus f.)
- •Довгоносик буряковий звичайний (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •Довгоносик буряковий східний (Bothynoderes foveicollis Gebl.)
- •Цикадка шестикрапкова (Macrosteles laevis Rib.)
- •Цикадка строката (Eupteryx atropunctata Goeze)
- •Совка щавлева (Apatele rumicis l.)
- •Совка розсадна Scotia corticea Schiff.)
- •Совка оклична (Scotia exclamationis l.)
- •Совка-іпсилон (Scotia ipsilon Hfn.)
- •Совка озима (Scotia segetum Schiff.)
- •Совка капустяна (Barathra brassicae l.)
- •Совка с-чорне (Amathes c-nigrum l.)
- •Совка-гамма (Autographa gamma l.)
- •Муха бурякова мінуюча (Pegomyia hyosciami Panz.)
- •Попелиця бурякова листова (Aphis fabae Scop.)
- •Попелиця коренева бурякова (Pemphigus fuscicornis Koch)
- •Сліпняк буряковий жовтий (Polymerus vulneratus Panz.)
- •Сліпняк буряковий звичайний (Polymerus cognatus Fieb.)
- •Міль мінуюча бурякова (Gnorimoschema ocellatella Boyd.)
Попелиця коренева бурякова (Pemphigus fuscicornis Koch)
Тіло довжиною близько 3 мм, жовтувате, вкрите білим восковим нальотом, ззаду з білим восковим опушенням у вигляді ниточок завдовжки 1 — 1,5 мм. Зимують личинки старших віків і статевозрілі самки на коренях буряків на глибині 10—40 см, рідше до 60 і навіть до 120 см. Весною, при температурі грунту 10°, самки, що перезимували, дають партеногенетичне покоління. Молоді личинки по щілинах грунту і ходах дощових черв'яків проникають до коріння молодих рослин буряків і оселяються на них. У разі відсутності кормових рослин личинки виповзають на поверхню грунту і мігрують або переносяться на великі відстані вітром, водою, ґрунтообробним знаряддям тощо. Найбільш активно розселюється шкідник під час сухої жаркої погоди. Розвиток першого покоління залежно від температури грунту триває від 9 до 60 днів. Плодючість живородних партеногенетичних самок становить від 28 до 132 личинок. В кінці травня— червні спостерігається швидке наростання чисельності попелиць і їх дальше розселення. На одному коренеплоді буряків може бути від З до 6 тисяч попелиць. Розвивається також на бур'янах з родини лободових. Протягом вегетаційного періоду розвивається 9—14 поколінь. Тривалість життя першого покоління при температурі 15—25 ° від 11 до 19 днів. Один з найбільш небезпечних шкідників цукрових буряків.
Сліпняк буряковий жовтий (Polymerus vulneratus Panz.)
Тіло жовтувато-зелене, часто з буро-чорними плямами, вкрите сріблястими лусочками; довжина тіла самців 4,2—5, самок 3,8—4,3 мм. Вусики жовтувато-червоні або коричневі; другий .їх членик до вершини часто затемнений, у самців потовщений. Стегна ніг коричневі. Яйце біле або жовтувате. Тіло личинки жовтувато-біле, у молодших віків темно-зелене. Сисний шкідник цукрових буряків, гірчиці, ярої пшениці, еспарцету, гороху, соняшника, льону, конопель, люцерни та багатьох інших рослин. За біологічними особливостями і будовою близький до сліпняка звичайного бурякового і є його видом-супутником.
Сліпняк буряковий звичайний (Polymerus cognatus Fieb.)
Тіло довжиною 3,5—5 мм, жовтувато-буре, з чорно-бурим і блідо-зеленим рисунком, слабко блискуче, з сріблясто-білими лусками. Передньо-спинка по боках з великими бурувато-чорними плямами. Вусики від коричневого до чорно-коричневого кольору. Щиток між основами крил темний, з жовтою вершиною. Яйце жовтувате або біле, матове, з часом стає оранжево-жовтим, довжиною до 0,95 і в поперечнику — 0,25 мм. В середній частині воно трохи вигнуте, передній кінець плоско-усічений, задній трохи звужений і заокруглений. Личинки менші за розміром, зелені, з червоними очима, без крил або з їхніми зачатками, з двома чорними крапками на щитку і круглою чорною плямою з спинного боку та посередині черевця. Довжина личинок першого віку — 0,9 мм, другого—1,7, третього — 2, четвертого — 2,5 і п'ятого — 3,3 мм. Зимують яйця в тканинах стебел і листків різних рослин. Восени самки відкладають яйця звичайно в стебла люцерни, полину, лободи та ін. Самки весняного покоління відкладають яйця в найрізноманітніші рослини. На посівах цукрових буряків, зокрема, самки відкладають яйця в черешки або жилки листків. Спочатку самка наколює хоботком шкірку рослини, а потім занурює яйцеклад у зроблений отвір і відкладає в нього яйця так, що вони повністю занурені в рослинних тканинах. Зовні лише ледве помітно яйцеву пробочну у вигляді сірої бородавки. Яйця у кладці розміщені в один ряд або купкою по 6—8 штук. Плодючість самок від 25 до 300 яєць. Ембріональний розвиток триває від 5 до 16 днів. Вихід личинок з яєць, що перезимували, спостерігається в квітні. Личинка розвивається близько 30 днів і за цей час линяє п'ять разів. Протягом року буває 2—3 покоління. На посіви цукрових буряків клопи перелітають в кінці травня — на початку червня. Масовий літ спостерігається звичайно в першій половині червня. Найбільше пошкоджуються пізні посіви й пересіви буряків, особливо у посушливі роки. Висисаючи соки з молодих листків цукрових буряків, клопи спричинюють їх знебарвлення, побуріння, закручування і засихання. В кінці липня у личинок з'являються крила і з посівів цукрових буряків вони перелітають на інші, більш соковиті рослини — люцерну, висадки буряків та ін., де незабаром самки відкладають зимуючі яйця. Клопи є також перенощиками збудників вірусних та інших хвороб рослин. Пошкоджує цукрові буряки, квасолю, вику, рапс, огірки, гарбузи, моркву та ін. Особливо небезпечні пошкодження сходів під час сухої і жаркої погоди.