- •Рецензенти:
- •Розділ 1. Загальна концепція планування
- •Сутність та необхідність планування
- •Особливості та принципи планування
- •Методи планування. Прогнозування в системі планування
- •Класифікація методів планування
- •1.4. Система планування та види планів підприємств
- •1.5. Організація планової роботи на сільськогосподарських підприємствах
- •Основними функціями планово-економічного відділу є:
- •Контрольні питання:
- •Розділ 2. Поточне та оперативне планування
- •2.1. Суть, завдання, зміст і показники поточних (річних) планів підприємств
- •2.2. Поточні плани підрозділів та організація їх внутрішньогосподарського розрахунку
- •2.3. Виробничі бюджети
- •2.4. Послідовність розрахунків поточних планів підприємств
- •2.5. Оперативне планування
- •Розділ 3. Розробка маркетингової програми
- •3.1. Суть і зміст маркетингової програми сільськогосподарського підприємства
- •3.2. Планування асортименту продукції та його оновлення
- •3.3. Планування якості продукції
- •3.4. Планування каналів та строків реалізації продукції
- •3.5. Методи планування галузевої структури підприємства
- •Розділ 4. Обгрунтування виробничої програми з тваринництва
- •Обґрунтування планової продукції у тваринництві
- •4.2. Планування відтворення стада, виробництва і використання продукції
- •4.3. Послідовність планування оптимальної кормової бази підприємства
- •4.4. Планування потреби в кормах
- •Обґрунтування страхових фондів кормів
- •4.6. Планування забезпечення потреби в кормах
- •Контрольні питання:
- •Розділ 5. Обгрунтування виробничої програми з рослинництва
- •5.1. Планування використання земельних угідь, підвищення їхньої родючості
- •5.2. Планування та програмування врожайності сільськогосподарських культур
- •Обґрунтування планових посівних площ, виробництва і використання продукції рослинництва
- •5.4. Планування насінництва
- •5.5. Планування нагромадження і внесення добрив
- •5.6. Планування захисту рослин
- •Розділ 6. Планування промислових виробництв
- •6.1. Обґрунтування вибору і розмірів промислових виробництв
- •6.2. Планування обсягів виробництва та асортименту продукції
- •Контрольні питання:
- •Розділ 7. Планування використання основних засобів виробництва
- •7.1. Планування техніко-технологічного розвитку підприємства
- •7.2. Планування обсягів механізованих робіт, використання техніки і витрат на її експлуатацію
- •7.3. Планування амортизаційних відрахувань та віднесення їх на об’єкти калькуляції
- •8.1. Обслуговуючі виробництва та особливості їх планування
- •Планування вантажоперевезень і використання автомобілів
- •8.3. Планування витрат і собівартості автотранспортних робіт
- •8.4. Планування роботи живого тягла
- •Планування потреби та використання електроенергії
- •Контрольні питання:
- •Розділ 9. План з праці та соціального розвитку колективу
- •9.1. Планування затрат праці й чисельності працюючих. Баланс трудових ресурсів
- •9.2. Планування фонду оплати праці
- •9.3. Планування продуктивності праці
- •Розділ 10. Планування витрат і собівартості продукції
- •Противитратний механізм та його роль у зниженні собівартості продукції
- •10.2. Методи планування витрат і собівартості продукції
- •Норми і нормативи у плануванні витрат
- •Планування витрат на виробництво продукції
- •10.5. Визначення планової собівартості продукції
- •Контрольні питання:
- •Розділ 11. Фінансовий план підприємства
- •11.1. Фінансовий план, його будова і зв’язок з іншими розділами плану
- •11.2. Оцінка фінансового стану підприємства
- •11.3. Планування реалізації продукції, цін, прибутку і рентабельності
- •11.4. Визначення точки беззбитковості виробництва
- •Контрольні питання:
- •12.1. Організація виконання планів
- •12.2. Предмет контролю
- •12.3. Методи контролю
- •Контрольні питання:
- •Розділ 13. Стратегічне і перспективне планування. Бізнес-планування
- •13.1. Стратегія підприємства та її елементи. Система стратегічних і перспективних планів підприємства
- •13.2. Бізнес-план та його функції
- •Зміст бізнес-плану:
- •Контрольні питання:
- •Розділ 14. Практична робота
- •14.1. Планування промислових виробництв
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Методичні вказівки
- •14.2. Планування використання основних засобів виробництва. (Обчислення потреби підприємства в тракторах, комбайнах)
- •Основні економічні категорії:
- •Завдання 1
- •Методика виконання
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Методика виконання
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Методика виконання
- •Завдання 6
- •Методика виконання
- •14.3. Планування використання основних засобів виробництва. (Планування вартості ремонтів, амортизаційних відрахувань, потреби в оборотних фондах)
- •4) Вміти розраховувати планову собівартість механізованих робіт. Завдання 1
- •Завдання 2
- •Методика виконання
- •Завдання 3
- •Методика виконання
- •Завдання 4
- •Методика виконання
- •Завдання 5
- •14.4. Планування обслуговуючих виробництв. (Обчислення потреби підприємства в транспортних засобах, електроенергії, воді)
- •Завдання 1
- •Методика виконання
- •Приклад розрахунку
- •Завдання 2
- •Методика виконання
- •Завдання 3
- •Методика виконання
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Методичні вказівки
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Методичні рекомендації
- •14.5. Планування з праці та соціального розвитку коллективу
- •Завдання 1
- •Методика виконання
- •Завдання 2
- •Методичні вказівки
- •14.6. Планування витрат і собівартості продукції. (Складання технологічної карти на вирощування озимої пшениці)
- •Завдання 1
- •Завдання 1.1
- •Методика виконання
- •Завдання 1.2
- •Методичні вказівки
- •Завдання 1.3
- •Методичні вказівки
- •Завдання 1.4
- •Методичні вказівки
- •Завдання 1.5
- •14.7. Планування витрат і собівартості продукції. (Визначення собівартості продукції тваринництва)
- •Завдання 1
- •Методичні вказівки
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •15.1. Загальна концепція планування
- •Питання для самостійного вивчення
- •1. Особливості планування за різних форм господарювання.
- •Питання для самоконтролю
- •15.2. Розробка маркетингової програми планування Зміст теми
- •Питання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •15.3. Планування промислових виробництв Зміст теми
- •Питання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •15.4. План з праці та соціального розвитку колективу Зміст теми
- •Питання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •15.5. Фінансовий план підприємства,
- •Питання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •15.6. Стратегічне і оперативне планування. Бізнес-план Зміст теми
- •Питання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •15.7. Планування в особистих господарствах населення (огн) Зміст теми
- •Питання для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •15.8. Тести для самоконтролю
- •1. Планування сільськогосподарського виробництва – це:
- •63. Норматив – це:
- •64. Норма – це:
- •65. Бізнес-план – це:
- •Список використаних джерел
Обґрунтування страхових фондів кормів
Відповідно до «Методичних рекомендацій по складанню бізнес-плану розвитку сільськогосподарського підприємства» [86] при складанні річних планів підприємства страховий фонд планують за концентрованими кормами в розмірі 8-10 %, а за грубими і соковитими - 15 % річної їх потреби. Покриваються ці фонди тими видами кормів, які добре зберігаються більше року (концентровані, солома, силос). Така практика планування страхових фондів має недоліки. По-перше, нормативи не диференційовані залежно від коливання врожайності за роками у конкретному регіоні. По-друге, існуюча методика не передбачає створення страхових фондів кормів для літнього періоду, хоча коливання врожайності сільськогосподарських культур, що їх вирощують на зелений корм, вищі, ніж інших. Тому страхові фонди кормів доцільно створювати з урахуванням потреби в них не тільки в стійловий період, а й у літній. По-третє, при створенні страхових фондів кормів не враховується спеціалізація господарства.
Свинарські й птахівничі господарства, у структурі раціонів худоби і птиці яких концентровані корми становлять відповідно 75-85 і 90-93 %, мають значно менші можливості маневрування кормовими ресурсами порівняно з молочними і скотовідгодівельними, де можливості взаємозаміни кормів більші.
Нині під час планування страхових фондів кормів застосовують кілька способів, що різняться передусім ступенем урахування факторів, які впливають на їхній розмір.
Найпоширенішим є спосіб, за якого розмір резерву (R, у %) визначають на основі зіставлення середньої багаторічної врожайності кормових культур (у) з мінімальним її рівнем за цей період (уmin):
.
Модифікацією цього способу є визначення розміру резерву кормів за допомогою тренду. У цьому разі динамічний ряд урожайності кормових культур вирівнюють методом найменших квадратів, визначають щорічні відхилення фактичної врожайності від розрахункової і за рівнем максимального відхилення вниз згідно з наведеною вище формулою розраховують потребу резервних фондів кормів. Порівняно з першим цей спосіб має ту перевагу, що враховує тенденцію зміни врожайності культур.
В основі теорії визначення резервів лежить принцип зіставлення витрат на їх створення і зберігання з можливими економічними вигодами, що забезпечуються використанням резервів. Ці вигоди можна розглядати і як можливі втрати, пов'язані з нестачею резервів. У цьому разі суть задачі визначення раціонального розміру резервів зводиться до мінімізації загальної суми витрат і втрат, пов'язаних зі створенням та зберіганням резервів, і можливими втратами від нестачі резервів. Втрати, зумовлені нестачею резервів, а також витрати на їх створення і зберігання можна виразити графічно. Методики їх розрахунку детально розглянуто в [94, с. 46—48]. Раціональний рівень резервів міститься в точці, яка відповідає мінімальній величині витрат обох видів Недоліком наведеного способу визначення раціонального рівня резервів є те, що враховуючи економічний критерій (мінімум суми витрат обох видів), не беруть до уваги імовірнісного характеру створення резервів. Створення резервів кормів тісно пов'язане з коливанням урожайності кормових культур. При цьому відхилення фактичної врожайності від вирівняного її рівня характеризується нормальним законом розподілу. Залежно від величини цього відхилення і витрат на зберігання резервів, а також втрат від їх дефіцитності доцільно визначати величину потреби в резерві. Очевидно, що закон розподілу величини цієї потреби визначається розподілом величини відхилення.
Середні витрати (математичне очікування витрат) при величині резерву R знаходимо за формулою [75, с. 227]:
,
де С1 - витрати, пов'язані зі створенням і зберіганням у резерві одиниці кормів протягом року; С2 — втрати через дефіцитність одиниці кормів у резерві за рік; х — потреба в резерві; f(х) — щільність розподілу ймовірності потреби в резерві.
Перший доданок у формулі означає, що в разі, якщо потреба в резерві дорівнює нулю (імовірність цього 0,5), підприємство зазнає втрат, які дорівнюють С1, помноженому на величину резерву. Якщо х не перевищить величини R, втрати визначають другим доданком. І нарешті, якщо потреба в резерві перевищить R, то втрати, що виникають при цьому, обчислюють третім доданком. Досліджуючи одержану функцію на екстремум, визначаємо оптимальне значення R, за якого величина середніх витрат досягне мінімуму.
При поточному плануванні у зв'язку з тим, що під час складання плану підприємства вже відома фактична величина резервів на початок планового року, у план слід включити виробництво необхідної для доведення до нормативу їх кількості (12,6 %). Визначивши оптимальну величину резерву з усієї сукупності кормів, можна розподілити його за групами кормів з урахуванням, по-перше, коливань урожайності окремих культур і їх груп, а по-друге, - структури споживаних кормів і раціональних меж їх взаємозамінності.
Слід підкреслити, що у зв'язку зі значними коливаннями врожайності, навіть у межах однієї зони, нормативи резервних фондів мають диференціюватись як мінімум за областями. Крім того, враховуючи різну структуру кормів для окремих видів тварин, доцільно встановлювати нормативи резервних фондів кормів за виробничими типами господарств.