Лабораторна робота №8-10. Тема: Розробка інтерфейсу користувача

Теоретичні відомості

Інтерфейс

Головна мета будь-якої програми - забезпечити максимальну зручність і ефективність роботи з інформацією: документами, базами даних, графікою або зображеннями, тобто створити відповідний інтерфейс.

Залежно від складності завдань програми необхідно використовувати той чи інший тип інтерфейсу, оскільки кожен з них має певні недоліки і обмеження і кращий для конкретного кола завдань.

Розглянемо можливі типи інтерфейсів та їх характерні особливості для вибору інтерфейсного рішення додатку.

Загальні рекомендації по розробці інтерфейсу

При розробці інтерфейсу повинні бути враховані перераховані нижче принципи.

• Стандартизація. Рекомендується використовувати стандартні інтерфейсні рішення Microsoft. Як стандарт може служити будь-який з додатків - Word, Excel або інші додатки Microsoft. Під рішеннями маються на увазі дизайн форм, розподіл елементів управління у формах, їх взаємне розташування, значки на кнопках управління, назви команд меню.

• Зручність і простота роботи. Інтерфейс повинен бути інтуїтивно зрозумілим. Бажано, щоб всі дії легко запам'ятовувалися і не вимагали багатократних дрібних дій: виконання додаткових команд, зайвих натиснень кнопок, виклику проміжних діалогових вікон.

• Зовнішній дизайн. Інтерфейс повинен бути розрахований на тривалу роботу користувача з додатком, не стомлювати зір.

• Неперевантаженість форм. Форми повинні бути оптимально завантажені елементами управління. При необхідності потрібного використовувати вкладки або додаткові сторінки форм.

• Групування. Елементи- управління у формі слід групувати по суті використовуючи відповідні елементи: рамки, фрейми.

• Розрідженість об'єктів форм. Елементи управління необхідно розташовувати на адекватній відстані, не розміщувати їх один на одного, для виділення деяких можна організувати порожні простори у формі.

Типи інтерфейсів

В даний час для додатків, що розробляються в середовищі Windows за допомогою Visual Basic, використовується три типи інтерфейсу:

• однодокументний (Single-document Interface, SDI);

• багатодокументний (Multiple-document Interface, MDI);

• інтерфейс типу провідника (Explorer).

Під документом в даному випадку потрібно розуміти форму, призначену для роботи з даними, а не з конкретним документом.

SDI-інтерфейс

Зовнішній вигляд SDI-інтерфейсу показаний на малюнку нижче. Цей тип інтерфейсу надає можливість роботи тільки з одним документом в одному вікні. Прикладом такого інтерфейсу може слугувати редактор Microsoft WordPad.

Для роботи з декількома документами і різними даними в SDI-інтерфейсі необхідно багато разів запускати додаток. При завантаженні великої кількості SDI-додатків починає переповнюватися оперативна пам'ять комп'ютера і додатки працюють повільніше. Кожного разу, запускаючи SDI-додаток, в пам'ять завантажуються одні і ті ж дані (меню, панель і елементи управління), що виконують одні і ті ж дії, що приводить до неефективної і повільної роботи додатків, що запускаються. Тому SDI-інтерфейс використовують при роботі з невеликою кількістю форм документів.

Хоча SDI-інтерфейс дозволяє працювати лише з одним або двома документами, додатки даного типу інтерфейсу займають менше місця на диску і в оперативній пам'яті і на розробку таких додатків йде значно менше часу.

Інтерфейс складається з головного меню, панелі інструментів, вікна додатку (у даному випадку це вікно із заголовком Документ - WordPad), елементів управління для роботи з даними (на малюнку це одне велике поле для роботи з текстом) і рядка стану.

MDi-інтерфейс

Приклад MDI-інтерфейсу наведено на малюнку нижче. Головна і суттєва відмінність MDI в тому, що для цього типу інтерфейсу можна відкривати багаторазово форму одного виду документа для декількох різних за змістом документів. Прикладом MDI-інтерфейсу може бути програма Microsoft Excel.

Для такого інтерфейсу характерно те, що є головне вікно (MDI-вікно), зазвичай зване батьківським вікном (на малюнку це вікно з заголовком Microsoft Excel) і необхідна для роботи кількість підлеглих (вкладених) вікон, званих дочірніми (на малюнку це вікна із заголовками Книга1, Книга2, Книга3). Дочірніх вікон може бути відкрито будь-яку кількість, що обмежуються тільки можливостями комп'ютера.

До складу MDI-інтерфейсу входять головне меню, панель інструментів, головне вікно додатку (MDI-вікно), дочірні вікна, елементи керування для роботи з даними, розташовані в дочірніх вікнах, і рядок стану.

Батьківське вікно MDI-інтерфейсу

Батьківське вікно MDI-інтерфейсу є контейнером для всіх дочірніх вікон. При його мінімізації разом з ним мінімізуються і всі дочірні вікна. У випадку, коли хоча б одне дочірнє вікно не вміщається у видиму частину батьківського, у головному вікні відображається смуга прокручування. Для створення батьківського вікна MDI-інтерфейсу необхідно присвоїти значення True властивості IsMdiContainer стандартної форми Windows. При встановленні даного значення фон форми потемніє і прийме вигляд показаний на малюнку нижче.

Дочірнє вікно MDI-інтерфейсу

Дочірні вікна можуть знаходитися тільки всередині батьківського (див малюнок), тобто вони не можуть бути винесені або переміщені за його межі. При розгортанні дочірні вікна займають весь простір батьківського вікна, а до його заголовку додається заголовок активного дочірнього вікна в квадратних дужках. При згортанні дочірнього вікна його піктограма відображається внизу батьківського вікна.

Для створення дочірнього вікна MDI-інтерфейсу необхідно створити копію стандартної форми Windows під час виконання програми та перед її відображенням присвоїти ім'я батьківського вікна її властивості MdiParent. Після задання імені батьківського вікна властивість IsMdiChild дочірнього вікна автоматично приймає значення True.

Розташуванням дочірніх вікон у батьківському вікні можна керувати за допомогою методу LayoutMdi, параметр якого може приймати одне із значень перерахування MdiLayout (див. таблицю).

Значення	Опис
ArrangeІcons	Каскадне розташування дочірніх форм, при цьому кожна наступна зрушена вниз і вправо приблизно на ширину заголовка форми. Дочірні форми можуть не цілком розташовуватися всередині видимої області батьківської форми. Дане значення задається за замовчуванням.
Cascade	Каскадне розташування дочірніх форм, при цьому кожна наступна зрушена вниз і вправо приблизно на ширину заголовка форми. Усі дочірні форми цілком розташовуються у видимій області батьківської форми.
TileHorizontal	Розташування у вигляді горизонтальної мозаїки, при цьому дочірні форми мають ширину батьківської форми і таку висоту, щоб розміститися по всій висоті батьківського вікна
TileVertical	Розташування у вигляді вертикальної мозаїки, при цьому дочірні форми мають висоту батьківської форми і таку ширину, щоб розміститися по всій ширині батьківського вікна

Для каскадного розташування дочірніх вікон в коді батьківського вікна при створенні нової дочірньої форми необхідно додати наступний рядок: Me.LayoutMdi(MdiLayout.Cascade)