27. М.М. Лаговського.

Микола Михайлович Лаговський у 1885 р. прийшов до Петербурзького училища практикантом. Пройшов шлях від вихователя до інспектора. Після відрядження за кордон, він опублікував праці, виходячи із «чистого усного методу».

У 1910р. він опублікував працю «Санкт-Петербурзьке училище глухонімих (1810-1910)», де висвітлювалася історія училища.

У 1910 р. Лаговський працював директором Олександрівського училища глухих, але після його розгрому він з 1913р. до революції 1917 р. працює директором Мурзинського училища глухих.

Після революції він включився в роботу з реорганізації школи на нових засадах.

У 1934 р., після смерті Лаговського, вийшла в світ «Методика навчання глухонімих», зокрема логічної мови на основі «чистого усного методу».

28. Німецька система навчання.

Німецька педагогічна система навчання і виховання глухих "чистий усний метод", проголошував своїм завданням формування у глухих усної мови як основного засобу спілкування. Основна увага акцентувалась на вивчені мови, ії складових (фонетики, морфології, синтаксису), ігноруючи особливо на початкових етапах комунікативну функцію мови. Німецькі філософи вважали, що глуха дитина не може розвиватись на основі мови жестів, її розвиток пов'язували лише із засвоєнням усної мови. Першим представником цієї системи був Самуїл Гейніке. Відомими представниками були Ф.Гілль та Й.Фаттер.

Дана система підтверджувала, що практично всі глухі можуть оволодівати усною мовою. Представники методу розробили методику постановки і корекції звуків.

В основі навчання лежали принципи формального навчання, увага до предметів залежала від значення для розвитку мови. Заборона використовувати жести та дактиль, є ігноруванням знань глухих дітей, набутих в дошкільний період. Педагогічний процес нім системи характеризувався жорсткістю та формалізмом.

29. Здійснення загального обов’язкового навчання дітей відбудови (1946-1960).

У «Законі про п’ятирічний план відбудови господарства на 1946-1950рр», передбачалося розширити мережу загальноосвітніх шкіл, «забезпечивши обов’язкове навчання дітей з семирічного віку у місті, та в селі».

Було прийнято постанову «Про заходи по розвитку господарства Закарпатської обл». Передбачалися конкретні заходи, що сприяли розгортанню мережі закладів для гл діт. В 1947р у постанові «Про стан заг обов’язкового навч» зауважувалось про недоліки.

Було видано наказ від 1950р., де встановлювалися такі типи закладів для ДПС: дошкіл заклади для ДПС (з групами для глнім, гл і туговухих), шк-і для гл.нім дітей, шк-і для гл.нім переростків, шк.-і для пізньооглухлих дітей, шк.-і для туговухих (різного ступеня), шк.-і для дітей з розладами мови.

Було підготовано план заходів по ліквідації неписьменності серед дорослих глнім.

У 1954 р. видано наказ «Про поліпшення вихов і навч глнім і туговухих дітей». У сер.50-х рр кількість шкіл для глухих дітей скорочується.

ХХ з'їзд партії (1956p.) поставив завдання здійснити загальну середню освіту навчання дітей і молоді в сер загосв школах (десятирічках) і середніх спец навч закл.