87. Н.Ф. Засенко.

Засенко Наталія Федорівна – український сурдопедагог, кандидат педагогічних наук, професор. Засенко була одним з організаторів відновлення дефектологічного факультету та створення фахових кафедр. Майже 20 років очолювала кафедру сурдопедагогіки та логопедії. Упродовж тривалого часу була членом науково-методичної комісії з дефектології МО СРСР, членом науково-методичної комісії зі спеціальної педагогіки МО України. Автор близько 100 друкованих праць.

88. Суспільне становище осіб з вадами слуху в незалежній Україні.

Для осіб з вадами слуху у нашій країні створена державна система освіти, яка пройшла тривалий шлях у своєму становленні та розвитку. За останні десятиріччя значно зросла мережа спеціальних закладів та кількість дітей, які в них перебувають. Існують також дошкільні відділення (групи) при школах-інтернатах (спец школах), що дає можливість забезпечити наступність у навчанні дітей. Удосконалена система ранньої діагностики порушень слуху у дітей, розроблені заходи щодо забезпечення своєчасної профілактики втрати слуху внаслідок хронічних захворювань, забезпечені медико-генетичне консультування подружніх пар щодо запобігання вадам слуху у новонароджених; розроблено та затверджено порядок забезпечення інвалідів по слуху виробами медичного призначення; удосконалені порядок забезпечення інвалідів по слуху протезами, поліпшені якості цих виробів.

89. Проблема підвищення освітнього рівня спеціальних навчальних закладів для дітей з вадами слуху на сучасному етапі.

В Україні реалізоване диференційоване навчання типових категорій учнів з вадами слуху (глухих і слабочуючих). Впродовж тривалого часу зусилля відомих вчених були скеровані на теоретичне обгрунтування педагогічної класифікації дітей з вадами слуху (під керівництвом Р.Боскіс), згідно якої виділено 4 типових категорії. Відповідно даної класифікації і створена система спеціальних закладів, яка повністю виправдала себе. Суттєвим здобутком в Україні є зростання спеціальних шкіл для слабочуючих дітей. Структура спеціальної школи для дітей з вадами слуху не є стабільною. Вона неодноразово змінювалася із зміною термінів та змісту навчання. На момент сьогодення слабоч діти навч 12р, а глухі - 13р.

Неодноразово порушувалося питання про навчання дпс спільно з чуючими. На даному етапі відбувається спроба вводити інтегроване навчання. Проте непослідовність дій, та недослідженість (відсутність попередніх експериментів) з приводу інклюзії (включення дпс у масові класи) призводить до жахливих наслідків.

На різних етапах розвитку сурдопедагогічної теорії та практики існували різні погляди на роль МЖМ. На сьогоднішній день, роль МЖМ, як допоміжного засобу навчання, залишається значимою.

90. М.Д. Ярмаченк

Микола Дмитрович Ярмаченко, перший президент Академії педагогічних наук України, академік АПН України, доктор педагогічних наук. Він працював у Київському державному педагогічному інституті ім. О.М. Горького. Фахівець у галузі сурдопедагогіки, теорії та історії педагогіки. Є автором монографій, підручників, посібників з історії педагогіки, психології, соціології, дефектології, навчання і виховання дітей з поруш слуху, окремих методик викладання суспільних і природничих наук. До його доробку входять книги: Історія сурдопедагогіки, Виховання і навчання глухих дітей в Українській РСР, Проблема компенсации глухоты, Педагогическая деятельность и творческое наследие А.С. Макаренко