30. І.О. Васильєва.

Іван Олександрович Васильєв почав свою діяльність у Петербурзькому училищі глухих на початку 90-х років 19 ст. Опублікована в 1900 р. «Методика навчання глухонімих мові, письму і читанню» торкається питань дидактики в спец школі.

У методичній системі Васильєва велике місце відводилося використанню писемної мови. На початковому етапі він допускав випередження графічного вивчення слів.

У 1910р. він опублікував «Наочний словник найвживаніших дієслів. До кожного дієслова давався малюнок. Крім того, його смисл розкривався шляхом включення дієслова в словосполучення.

Коли Васильєв переїздить у Москву він керує училищем для глухих дітей, стає директором 2-го Московського інституту глухонімих. З 1921 р. він працював в Ленінградському отофонетичному інституті, брав участь у всерос з’їздах з сурдопед.

З 1928 р. він розробляв «метод навчання звукової мови» і кіношрифт (зафіксовані кінематографічним способом рухи губ і обличчя, що виникають під час розмови). Оскільки рухи губ і обличчя збільшені, глухий легко зчитує їх. На початку 30-х кіношрифт рекомендувався для широкого використання але не мав шир застосування.

В останні роки життя Васильєв дороблює словник дієслів. В роки блокади Ленінграда більшість підготовленого матеріалу загинула.

31. Американська система навчання глухих.

Практика виховання і навчання глухих дітей на американському континенті виникла пізніше, ніж в Європі. Перша школа для глухих дітей в США була заснована в 1817 р. під впливом Паризького інституту глухонімих. У 1816 р. плануючи відкриття першої спеціальної школи, пастор Томас Голлодет відправився в Париж для вивчення системи виховання і навчання. Через рік він повернувся випускником П і глнім Лораном Кларком і за його допомогою у 1817 р. в м. Гартфорд відкрив перше училище.

Для сучасної американської системи характерні особливості: Сутність виховання і навчання як процес задоволення потреб, інстинктів глухої дитини. Зміст і методи навч визначаються її практичними потребами. Основним завданням спец шкіл оголошена підготовка ремісничої праці з врахуванням фізичних даних дітей. Завдання розумового розвитку зведено до запитів трудової підготовки, обмежено виробленням практичних умінь і навичок. Система оволодіння словесною мовою для розумового розвитку і підготовка до суспільного життя в колективі чуючих не виходить за межі трудових операцій.

32. Перший Всеросійський з’їзд сурдопедагогів.

Перший Всеросійський з’їзд сурдопедагогів відбувся 1895р у Москві. Розглядалися питання навчання і виховання глухонімих, сліпих і розумово відсталих дітей. В роботі брали участь представники Московського училища глухих та Петерб училища глухих. З питань сурдопедагогіки було заслухано 5 доповідей.

Доповідь «Про глухонімоту та методи навчання глухонімих» зробив С.С.Преображенський. Були доповіді: «Про статистику глухонімих та їх навчання у нас і в Європі», «Про наукові програми і методи навчання глухонімих дітей» «Про підготовку вчителів для шкіл глухонімих та їх службові права». «Про історію навчання глухонімих, історію Петербурзького училища».

Перший Всеросійський з’їзд сурдопедагогів, був нечисельний. Відповідно до його рішень, було створене Всеросійське опікунство глухих, відкриті курси по підготовці сурдопедагогів при Петербурзькому училищі, були відкриті майстерні для дорослих глухих, почав виходити спеціальний журнал «Листок з навчання за звуковим способом глухонімих, виховання та опіки їх». Ф.А.Рау зазначав, що «розвиток навчання, виховання і опіки глухонімих, після з’їзду круто піднімається вгору».