- •2. Виникнення деонтології як науки
- •3. Функції юридичної практики
- •4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •5. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •6. Методи здійснення юридичної діяльності
- •7. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •8. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •9. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика ( зу Про вищу освіту)
- •10. Професійно- особистісні якості юриста
- •11. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •12.Cуб'єкти юридичної діяльності
- •13.Психологічна культура юриста
- •Поняття юридичної науки та її місце в системі суспільних наук.
- •15. Ітелектуальна культура юриста
- •16. Історичні аспекти виникнення професії юриста
- •17.Методи здійснення юридичної діяльності.
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •19. Предмет та об’єкт юридичної деонтології.
- •20. Структуа та види юридичної практики
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсультів
- •22. Система юридичної діяльності: загальна характеристика
- •23. Сутність правової функції юридичної практики
- •24. Кваліфікаційні вимоги до прокурорів та їх професіограма
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві і державі
- •26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •Порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації вищого закладу юридичної освіти
- •27.Кваліфікаційні вимоги до державних та приватних виконавців:
- •28. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності
- •1. Поняття і види юридичної діяльності
- •3.2. Система юридичної діяльності
- •29.Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.
- •31.Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни.
- •32. Правове регулювання статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •34. Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
- •35. Права та обов’язки студентів, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
- •37. Сутність правостабілізуючої функції юридичної практики
- •38. Рівні та ступені вищої освіти
- •39. Кваліфікаційні вимоги до слідчих та детективів та їх професіограма
- •40. Юридичні науки та її місце в системі суспільних наук
- •41. Форми організацій освітнього процесу у вищих навчальних закладах , загальна характеристика
- •42. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •43. Класифікація юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності:
- •45. Психологічна культура юриста
- •46. Професія, спеціальність та кваліфікація юриста
- •47. Структура юридичної освіти в Україні
- •48. Естетична культура юриста
- •49. Сутність оптимізуючої функції юридичної практики
- •50. Види юридичної діяльності.
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери.
- •52. Види професійної деформації працівників юридичної сфери.
- •54. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •55. Престиж юридичної професії в Україні та світі
- •56. Учасники навчально-виховного процесу вищих закладів юридичної освіти
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій
- •58. Становлення та розвиток юридичної деонтології
- •59. Принципи та функції юридичної практичної діяльності.
- •60.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань.
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63. Професіограма судді
- •64. Поняття юридичної деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66.Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формуванная професійної свідомості юриста
- •69.Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтологіі
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності.
- •72. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •73. Професіограма нотаріуса та кваліфікаційні вимоги
69.Професіограма юрисконсульта
Юрисконсульт- Працівник юридичної служби, яка є в міністерстві, іншому центральному органі державної виконавчої влади, на державному підприємстві, в установі, організації, покликаний консультувати з правових питань.
На посаду юрисконсульта - керівника, його заступника, головного юрисконсульта - юридичної служби міністерства (підприємства) призначаються особи з вищою юридичною освітою і стажем роботи не більше трьох років, а на посаду інших юрисконсультів, що входять до складу юридичної служби, - особи, які мають вищу юридичну освіту або навчаються на останніх курсах вищих юридичних навчальних закладів.
Юрисконсульт виконує такі найважливіші функції правового забезпечення роботи юридичної служби:
1. бере участь в складанні договорів;
2. візує тексти договорів, а також тексти протоколів розбіжностей;
3. організовує, а іноді безпосередньо бере участь в доарбитражном врегулюванні;
4. готує матеріали і виступає в арбітражному суді з переддоговірних спорів і спорів про виконання господарських договорів та ін.
5. організовує і забезпечує правильне виконання актів законодавства, інших нормативних актів і документів;
6. перевіряють відповідність законодавству проектів наказів, інших актів, що подаються на підпис керівнику підприємства;
7. організовують претензійну і ведуть позовну роботу; представляють в установленому законодавством порядку інтереси підприємства в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів.
У процесі цієї діяльності проявляються її комунікативний, конструктивний, організаційний, Засвідчувальний, соціальний аспекти.
Комунікативний аспект діяльності юрисконсульта побудований на авторитеті, службових контактах, ділових відносинах в організації.
Комунікативний аспект діяльностіюрисконсульта полягає в умінні:
1) вступати в службові контакти на підприємстві або організації, де він працює (з керівництвом — при підготовці довідкових матеріалів із законодавства або внесенні пропозицій про удосконалювання правового забезпечення діяльності; зі співробітниками — при наданні консультацій з правових питань);
2) установлювати ділові стосунки з партнерами, клієнтами, замовниками свого підприємства або установи.
Для комунікативного аспекту діяльності юрисконсульта важливі такі якості:авторитет; комунікабельність; доброзичливість; об'єктивність;принциповість
Конструктивний аспект діяльності юрисконсульта полягає в:
1. попередженні можливості виникнення конфліктних справ, можливого правопорушення в організації. Так, в міністерствах він бере участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у відповідній галузі, захисту законних інтересів міністерства. На підприємстві юрисконсульт забезпечує правильне виконання актів законодавства, інших нормативних актів і документів, представляє керівництву пропозиції щодо вирішення правових питань виробничої, економічної та соціальної діяльності підприємства;
2. розробці заходів по використанню правових засобів з метою забезпечення збереження власності
Організаційний аспект діяльності юрисконсульта полягає в проведенні активної організаційно-консультаційної роботи з правових питань на підприємстві, в установі, - надання правової допомоги:
1) фінансової та бухгалтерської служб в роботі з відшкодування матеріального збитку, заподіяного підприємству;
2) по стягненню дебіторської заборгованості;
3) в застосуванні чинного законодавства при списанні матеріальних цінностей і грошових коштів.
Засвідчувальний аспект діяльності юрисконсульта складається в умінні юридично документувати (складати документи) весь процес внутрішнього господарського регулювання і зовнішніх відносин підприємства з партнерами та державними органами.
Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в економічному ефекті, який приносить юридична служба підприємства (скорочення або ліквідація дебіторської заборгованості; стабілізований роботи транспортних підприємств, постачальників і одержувачів), а також у наданні правової допомоги працівникам підприємства, які потребують соціального захисту; у відновленні їх порушених прав у випадках незаконних звільнень, перекладів на іншу роботу, залучень до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.