- •2. Виникнення деонтології як науки
- •3. Функції юридичної практики
- •4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •5. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •6. Методи здійснення юридичної діяльності
- •7. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •8. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •9. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика ( зу Про вищу освіту)
- •10. Професійно- особистісні якості юриста
- •11. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •12.Cуб'єкти юридичної діяльності
- •13.Психологічна культура юриста
- •Поняття юридичної науки та її місце в системі суспільних наук.
- •15. Ітелектуальна культура юриста
- •16. Історичні аспекти виникнення професії юриста
- •17.Методи здійснення юридичної діяльності.
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •19. Предмет та об’єкт юридичної деонтології.
- •20. Структуа та види юридичної практики
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсультів
- •22. Система юридичної діяльності: загальна характеристика
- •23. Сутність правової функції юридичної практики
- •24. Кваліфікаційні вимоги до прокурорів та їх професіограма
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві і державі
- •26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •Порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації вищого закладу юридичної освіти
- •27.Кваліфікаційні вимоги до державних та приватних виконавців:
- •28. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності
- •1. Поняття і види юридичної діяльності
- •3.2. Система юридичної діяльності
- •29.Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.
- •31.Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни.
- •32. Правове регулювання статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •34. Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
- •35. Права та обов’язки студентів, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
- •37. Сутність правостабілізуючої функції юридичної практики
- •38. Рівні та ступені вищої освіти
- •39. Кваліфікаційні вимоги до слідчих та детективів та їх професіограма
- •40. Юридичні науки та її місце в системі суспільних наук
- •41. Форми організацій освітнього процесу у вищих навчальних закладах , загальна характеристика
- •42. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •43. Класифікація юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності:
- •45. Психологічна культура юриста
- •46. Професія, спеціальність та кваліфікація юриста
- •47. Структура юридичної освіти в Україні
- •48. Естетична культура юриста
- •49. Сутність оптимізуючої функції юридичної практики
- •50. Види юридичної діяльності.
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери.
- •52. Види професійної деформації працівників юридичної сфери.
- •54. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •55. Престиж юридичної професії в Україні та світі
- •56. Учасники навчально-виховного процесу вищих закладів юридичної освіти
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій
- •58. Становлення та розвиток юридичної деонтології
- •59. Принципи та функції юридичної практичної діяльності.
- •60.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань.
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63. Професіограма судді
- •64. Поняття юридичної деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66.Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формуванная професійної свідомості юриста
- •69.Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтологіі
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності.
- •72. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •73. Професіограма нотаріуса та кваліфікаційні вимоги
68. Фактори формуванная професійної свідомості юриста
В структурі професійної культури юристів виділяють правову культуру, етичну, психологічну, моральну, естетичну, політичну.
У визначенні моделі професійної свідомості юристів фундаментальною основою та складовим елементом є логіко-нормативний блок, до якого належать обсяг та глибина правових знань, рівень юридичного мислення. Знання права становлять конкретну вимірювальну категорію, мають свою структуру та поділяються на фундаментальні, галузеві, первинні та вторинні, знання про діюче право та знання про окремі закономірності його функціонування;
Іншою складовою професійної свідомості, яка має психологічне походження, слід назвати високу повагу до права та глибоку переконаність у необхідності свідомого виконання його вимог, сприйняття права як найвищої соціальної цінності:
Також невід'ємним складовими є готовність до виконання будь-якого професійного обов'язку, точне і неухильне застосування вимог правових норм, принциповість у боротьбі з правопорушеннями, прагнення до справедливості, визнання необхідності самовдосконалення.
Ці складові елементи слід вважати визначальними, тому що вони відображають структурні блоки людської свідомості, мають свій зміст та виступають в якості характерних рис загальної моделі професіональної свідомості юристів. Залежно від спеціалізації юридичної професії, ця модель може зазнавати певних змін з точки зору її змісту, але нам все ж таки уявляється можливим стверджувати про наявність системи загальних вимог щодо свідомості юристів, які і складають зміст запропонованої моделі.
Процес формування професійної свідомості юристів відбувається в певному соціальному середовищі, яке так чи інакше здійснює свій вплив на всі процеси, що відбуваються в ньому. Тому доцільним буде розглянути названі фактори з точки зору їх суб'єктивного та об'єктивного впливу.
Серед факторів суб'єктивного порядку слід назвати правове виховання, яке здійснюється у різноманітних формах та має на меті безпосереднє втручання в духовний світ особи, внесення корективів в її світоглядні позиції. Формами правового виховання можуть бути: правова агітація, пропаганда, правове навчання, юридична практика, самовиховання та самоосвіта. На практиці ці форми реалізуються у функціонуванні системи юридичної освіти, проведенні науково-практичних семінарів, конференцій, організації стажування, підвищенні кваліфікації До суб'єктивного фактору слід також віднести умови сімейних відносин та відносин, що склалися в робочому колективі та характеризують моральний мікроклімат колективу.
Серед факторів об'єктивного порядку знаходяться, економічний та політичний устрій, правова система суспільства, домінуючі в суспільстві політико-правові ідеали, результати роботи юридичних установ тощо. І об'єктивні, і суб'єктивні фактори по своїй природі суть невід'ємні речі, які тісно взаємодіють та доповнюють один одного.
Висока якість соціальної обстановки, ефективність правового регулювання, належний стан законності в суспільстві створюють надійну основу для здійснення ефективного впливу на свідомість представників юридичної професії. При цьому, високий рівень їх професійної свідомості і культури обумовлює ефективність функціонування права, стабільність правопорядку, стабільність у багатьох сферах соціального життя.