- •2. Виникнення деонтології як науки
- •3. Функції юридичної практики
- •4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •5. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •6. Методи здійснення юридичної діяльності
- •7. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •8. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •9. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика ( зу Про вищу освіту)
- •10. Професійно- особистісні якості юриста
- •11. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •12.Cуб'єкти юридичної діяльності
- •13.Психологічна культура юриста
- •Поняття юридичної науки та її місце в системі суспільних наук.
- •15. Ітелектуальна культура юриста
- •16. Історичні аспекти виникнення професії юриста
- •17.Методи здійснення юридичної діяльності.
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •19. Предмет та об’єкт юридичної деонтології.
- •20. Структуа та види юридичної практики
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсультів
- •22. Система юридичної діяльності: загальна характеристика
- •23. Сутність правової функції юридичної практики
- •24. Кваліфікаційні вимоги до прокурорів та їх професіограма
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві і державі
- •26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •Порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації вищого закладу юридичної освіти
- •27.Кваліфікаційні вимоги до державних та приватних виконавців:
- •28. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності
- •1. Поняття і види юридичної діяльності
- •3.2. Система юридичної діяльності
- •29.Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.
- •31.Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни.
- •32. Правове регулювання статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •34. Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
- •35. Права та обов’язки студентів, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
- •37. Сутність правостабілізуючої функції юридичної практики
- •38. Рівні та ступені вищої освіти
- •39. Кваліфікаційні вимоги до слідчих та детективів та їх професіограма
- •40. Юридичні науки та її місце в системі суспільних наук
- •41. Форми організацій освітнього процесу у вищих навчальних закладах , загальна характеристика
- •42. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •43. Класифікація юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності:
- •45. Психологічна культура юриста
- •46. Професія, спеціальність та кваліфікація юриста
- •47. Структура юридичної освіти в Україні
- •48. Естетична культура юриста
- •49. Сутність оптимізуючої функції юридичної практики
- •50. Види юридичної діяльності.
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери.
- •52. Види професійної деформації працівників юридичної сфери.
- •54. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •55. Престиж юридичної професії в Україні та світі
- •56. Учасники навчально-виховного процесу вищих закладів юридичної освіти
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій
- •58. Становлення та розвиток юридичної деонтології
- •59. Принципи та функції юридичної практичної діяльності.
- •60.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань.
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63. Професіограма судді
- •64. Поняття юридичної деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66.Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формуванная професійної свідомості юриста
- •69.Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтологіі
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності.
- •72. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •73. Професіограма нотаріуса та кваліфікаційні вимоги
49. Сутність оптимізуючої функції юридичної практики
Як і у правотворенні, дана функція властива юридичній практиці також у реалізації права. Під час реалізації фізичні особи, соціальні угрупування, правозастосовчі органи, інші суб'єкти права вчиняють дії згідно з вже сформованими у суспільстві оптимальними моделями, внаслідок чого вони витрачають значно менше зусиль і часу для отримання бажаного результату. Таким чином, юридична практика суттєво оптимізує діяльність ченів суспільства з реалізації норм права та підвищує ефективність цієї діяльності. До функційюридичної практики у такому видіправовоїдіяльності, як реалізація права, також можнавіднестиоптимізуючуфункцію. Як і у правотворенні, дана функція властива юридичній практиці також у реалізації права. Під час реалізаціїфізичні особи, соціальніугрупування, правозастосовчіоргани, іншісуб'єкти права вчиняютьдіїзгідно з вжесформованими у суспільствіоптимальними моделями, внаслідокчого вони витрачаютьзначноменшезусиль і часу для отриманнябажаного результату. Таким чином, юридична практика суттєвооптимізуєдіяльністьченівсуспільства з реалізації норм права та підвищуєефективністьцієїдіяльності.
50. Види юридичної діяльності.
Юридична діяльність – це один з різновидів соціальної діяльності, який здійснюється юристами-фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб'єктів у відповідності до вимог права.
Зазвичай визначають три види юридичної діяльності за основними формами її здійснення - практична, наукова, освітня, що дуже важливо для її загальної характеристики. Однак, є й інші критерії, використання яких надає змогу охарактеризувати юридичну діяльність в іншій площині, або іншому аспекті через призму науково-дослідницького інтересу. Найбільшого практичного значення має проведення класифікації видів юридичної діяльності за спеціальностями, які історично склалися в межах юридичної професії та значною мірою відбивають зміст окремих професійних напрямів юридичної роботи.
Види:
-
За змістом: консультування, тлумачення, виступи в юридичних установах, ведення юридичної справи тощо.
-
За професійною спеціалізацією або за суб'єктами здійснення: адвокатська, слідча, прокурорська, судова, нотаріальна, юридичне консультування.За цим же критерієм (тобто за суб’єктами діяльності) розрізняють ще такі види діяльності:
-
юридичну діяльність органів дізнання (міліція, митниця, пожежний нагляд та ін.);
-
криміналістично-судову експертизу;
-
діяльність оперативно-пошукових органів (МВС, СБУ);
-
діяльність органів виконання покарання.
-
За соціальними сферами: юридична діяльність в сфері економіки, політики, в духовній сфері.
-
За кількістю уповноважених осіб, що здійснюють розгляд юридичної справи: індивідуальна (одноособова), колегіальна (колективна).
-
За змістом інтелектуальної роботи:
-
пізнавально-пошукова — збирання повної інформації щодо юридичних явищ;
-
реконструктивна — аналіз інформації, розробка версій, напрямку розв’язання юридичної проблеми;
-
організаційна — упорядкування і координація дій суб’єктів при веденні юридичної справи;
-
реєстраційна — передавання отриманої інформації в письмовій правовій формі;
-
комунікативна — спілкування юриста з іншими учасниками і суб’єктами юридичної справи у процесі її вирішення.
-
Залежно від норм права, які реалізуються, розрізняють такі види юридичної діяльності:
-
регулятивну, пов’язану з правомірною поведінкою суб’єкта права, поділяється на:реєстраційно-засвідчувальну (видача посвідчення про право приватної власності на квартиру) таправонадільну (дозвіл органів нотаріату на право вступу у володіння спадщиною).
-
правоохоронну, пов’язану з неправомірною поведінкою суб’єкта права (із здійсненням правопорушення), поділяється на: попередження правопорушень (здійснення міліцією профілактики правопорушень);припинення правопорушення (здійснюється після початку правопорушення), наприклад затримання за дрібне хуліганство;розкриття правопорушень (знаходження правопорушників);розслідування правопорушень (встановлення точних деталей злочину);визначення судом чи іншими компетентними органами покарання правопорушника;виконання покарання.