- •2. Виникнення деонтології як науки
- •3. Функції юридичної практики
- •4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •5. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •6. Методи здійснення юридичної діяльності
- •7. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •8. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •9. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика ( зу Про вищу освіту)
- •10. Професійно- особистісні якості юриста
- •11. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •12.Cуб'єкти юридичної діяльності
- •13.Психологічна культура юриста
- •Поняття юридичної науки та її місце в системі суспільних наук.
- •15. Ітелектуальна культура юриста
- •16. Історичні аспекти виникнення професії юриста
- •17.Методи здійснення юридичної діяльності.
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •19. Предмет та об’єкт юридичної деонтології.
- •20. Структуа та види юридичної практики
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсультів
- •22. Система юридичної діяльності: загальна характеристика
- •23. Сутність правової функції юридичної практики
- •24. Кваліфікаційні вимоги до прокурорів та їх професіограма
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві і державі
- •26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •Порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації вищого закладу юридичної освіти
- •27.Кваліфікаційні вимоги до державних та приватних виконавців:
- •28. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності
- •1. Поняття і види юридичної діяльності
- •3.2. Система юридичної діяльності
- •29.Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.
- •31.Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни.
- •32. Правове регулювання статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •34. Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
- •35. Права та обов’язки студентів, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
- •37. Сутність правостабілізуючої функції юридичної практики
- •38. Рівні та ступені вищої освіти
- •39. Кваліфікаційні вимоги до слідчих та детективів та їх професіограма
- •40. Юридичні науки та її місце в системі суспільних наук
- •41. Форми організацій освітнього процесу у вищих навчальних закладах , загальна характеристика
- •42. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •43. Класифікація юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності:
- •45. Психологічна культура юриста
- •46. Професія, спеціальність та кваліфікація юриста
- •47. Структура юридичної освіти в Україні
- •48. Естетична культура юриста
- •49. Сутність оптимізуючої функції юридичної практики
- •50. Види юридичної діяльності.
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери.
- •52. Види професійної деформації працівників юридичної сфери.
- •54. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •55. Престиж юридичної професії в Україні та світі
- •56. Учасники навчально-виховного процесу вищих закладів юридичної освіти
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій
- •58. Становлення та розвиток юридичної деонтології
- •59. Принципи та функції юридичної практичної діяльності.
- •60.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань.
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63. Професіограма судді
- •64. Поняття юридичної деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66.Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формуванная професійної свідомості юриста
- •69.Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтологіі
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності.
- •72. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •73. Професіограма нотаріуса та кваліфікаційні вимоги
24. Кваліфікаційні вимоги до прокурорів та їх професіограма
Діяльність прокуратури багатогранна.
Прокурор:
1) підтримує державне обвинувачення в суді.
При цьому прокурор в рівній мірі може і звинувачувати, і відмовитися від звинувачення в разі його непідтвердження (відсутності переконливих доказів). У нього один критерій: виступати з позиції закону. Закон не повинен бути порушений ні щодо потерпілого, ні щодо підсудного, і повинна точно дотримуватися встановлена ??законом процедура розгляду справи.
2) представляє інтереси громадян і держави в суді у випадках, визначених законом;
Загальний суд, арбітражний суд - сфера застосування праці прокурора. Участь в арбітражному процесі - складова частина загальної діяльності прокуратури. Звернення прокурора з позовом до арбітражного суду найчастіше є завершальним етапом нагляду за виконанням законів, за загальнонаціональними міністерствами і відомствами, представницькими і виконавчими органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, органами контролю, їх посадовими особами, а також за відповідністю закону видаваних ними правових актів , вжиттям заходів для усунення порушень законності.
Участь прокурора в арбітражному процесі, в першу чергу у вигляді пред'явлення позову до суду, є специфічною формою державного впливу на дотримання законності в господарській діяльності. Ця форма відповідає принципам правової держави і ринкової економіки. Правильне, засноване на законі використання права на звернення з позовом до арбітражного суду і кваліфіковане підтримку позовних вимог в суді представляють собою виключно ефективний засіб припинення та усунення порушень законності в економічній сфері, в діяльності як органів державної влади, управління та контролю, так і суб'єктів підприємництва .
3) здійснює прокурорський нагляд за точним і однаковим виконанням законів усіма громадянами і посадовими особами.
Галузі прокурорського нагляду наступні:
1. за виконанням законів органами державного управління, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами (загальний нагляд);
2. за виконанням законів органами дізнання і попереднього слідства;
3. за виконанням законів при розгляді справ в суді (опротестовує незаконні і необгрунтовані вироки, ухвали і постанови судів);
4. за дотриманням законності в місцях тримання затриманих, в місцях попереднього ув'язнення, при виконанні покарань та інших заходів примусового характеру, що призначаються судом
Соціальний аспект діяльності прокурорських працівників виражається в тому, що, здійснюючи нагляд за виконанням законів на всіх рівнях їх реалізації, вони відповідальні перед суспільством за те, щоб:
1. жодне порушення закону не залишилося без уваги;
2. підвищувалася відповідальність посадових осіб за порушення законності.
Реконструктивний (конструкційний) аспект діяльності прокурорських працівників складається в умінні розкрити причини досліджуваних явищ, вивести слідство цих причин.
Для цього необхідно мати здатність:
1. проникнути в сутність фактів, зрозуміти сенс того, що відбувається, передбачати можливі найближчі і віддалені - прямі і побічні - результати (критичність);
2. охопити широке коло питань і фактів, спираючись на знання з різних галузей права і практики (грунтовність);
3. мобілізувати професійне мислення в складних умовах (цілеспрямованість);
4. оперативно вирішувати завдання, оцінювати обстановку і вживати необхідних заходів (гнучкість);
5. самостійно ставити цілі і завдання, знаходити їх рішення без сторонньої допомоги (відповідальність).
Комунікативний і достовірна аспект діяльності прокурорських працівниківпроявляється в умінні:
1. встановлювати контакти з аудиторією в суді за допомогою використання усній професійного мовлення. Мова прокурора повинна відрізнятися переконливістю аргументації, об'єктивністю, повнотою і всебічність, сприяти встановленню істини у справі;
2. слухати і чути, аналізувати і зважувати факти, повідомлення;
3. робити висновки в результаті скрупульозного аналізу доказів;
4. дохідливими словами висловити вимоги справедливого вироку в суді. Вся поведінка прокурора як представника держави має бути підпорядковане моральної самодисципліни: неприпустимо його зневажливе або глузливе ставлення до кого б то не було, сперечання з членами суду або адвокатами. Всім повинно бути очевидним, що його інтереси - це інтереси суспільства;
5. письмово, на професійному рівні, оформити документи.
На сьогоднішній день судовий захист не є найбільш ефективним способом відновлення порушеного права, тому роль прокурорського нагляду в захисті як громадських інтересів, так і прав особистості, набуває особливо важливого значення. Разом з тим прокурорський нагляд ні в якій мірі не повинен підміняти судовий захист. У цих відносинах прокурор покликаний бути ініціатором усунення порушення, а суд повинен дати правову оцінку порушення.