- •2. Виникнення деонтології як науки
- •3. Функції юридичної практики
- •4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •5. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •6. Методи здійснення юридичної діяльності
- •7. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •8. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •9. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика ( зу Про вищу освіту)
- •10. Професійно- особистісні якості юриста
- •11. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •12.Cуб'єкти юридичної діяльності
- •13.Психологічна культура юриста
- •Поняття юридичної науки та її місце в системі суспільних наук.
- •15. Ітелектуальна культура юриста
- •16. Історичні аспекти виникнення професії юриста
- •17.Методи здійснення юридичної діяльності.
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •19. Предмет та об’єкт юридичної деонтології.
- •20. Структуа та види юридичної практики
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсультів
- •22. Система юридичної діяльності: загальна характеристика
- •23. Сутність правової функції юридичної практики
- •24. Кваліфікаційні вимоги до прокурорів та їх професіограма
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві і державі
- •26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •Порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації вищого закладу юридичної освіти
- •27.Кваліфікаційні вимоги до державних та приватних виконавців:
- •28. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності
- •1. Поняття і види юридичної діяльності
- •3.2. Система юридичної діяльності
- •29.Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.
- •31.Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни.
- •32. Правове регулювання статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •34. Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
- •35. Права та обов’язки студентів, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
- •37. Сутність правостабілізуючої функції юридичної практики
- •38. Рівні та ступені вищої освіти
- •39. Кваліфікаційні вимоги до слідчих та детективів та їх професіограма
- •40. Юридичні науки та її місце в системі суспільних наук
- •41. Форми організацій освітнього процесу у вищих навчальних закладах , загальна характеристика
- •42. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •43. Класифікація юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності:
- •45. Психологічна культура юриста
- •46. Професія, спеціальність та кваліфікація юриста
- •47. Структура юридичної освіти в Україні
- •48. Естетична культура юриста
- •49. Сутність оптимізуючої функції юридичної практики
- •50. Види юридичної діяльності.
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери.
- •52. Види професійної деформації працівників юридичної сфери.
- •54. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •55. Престиж юридичної професії в Україні та світі
- •56. Учасники навчально-виховного процесу вищих закладів юридичної освіти
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій
- •58. Становлення та розвиток юридичної деонтології
- •59. Принципи та функції юридичної практичної діяльності.
- •60.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань.
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63. Професіограма судді
- •64. Поняття юридичної деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66.Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формуванная професійної свідомості юриста
- •69.Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтологіі
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності.
- •72. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •73. Професіограма нотаріуса та кваліфікаційні вимоги
56. Учасники навчально-виховного процесу вищих закладів юридичної освіти
Права та обов'язки учасників навчально-виховного процесу визначаються Законом України "Про освіту", Положенням про державний вищий заклад освіти, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. МЬ 1074, Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти, іншими нормативно-правовими актами.
Права професорсько-викладацького складу та інших працівників вищого закладу освіти забезпечуються шляхом виконання власником або уповноваженим ним органом та керівником закладу положень колективного договору, умов трудового договору (контракту).
До учасників навчально-виховного процесу вищих закладів юридичної освіти відносяться:
¨ студенти, курсанти, слухачі, стажисти, магістри, аспіранти, докторанти;
¨ керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти;
¨ представники юридичних установ та об'єднань, правоохоронних органів, громадських організацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.
57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій
Міжнародні стандарти профессиональнойдеятельности юриста - це загальні деонтологічні вимоги (норми і принципи), які пред'являються до юриста - судді, адвокату та іншим фахівцям вобласти права незалежно від державних кордонів їх профессиональнойдеятельности в цілях гуманізації суспільних відносин, утвердження законності правопорядку в кожній країні світу.
Зрозуміло, кожна країна має свої традиції та специфіку вобласти діяльності працівників юридичної праці, зумовлені национальнымсудоустройством, структурою державної влади і управління, законодавства. Однак є загальні вихідні положення, які обладаютлібо повинні володіти однаковою силою в державах з гуманістичної, демократичної спрямованістю розвитку. Ці вихідні положення, ставшіеобщімі правилами міжнаціональної діяльності (а не тільки національниміправіламі), і є міжнародні стандарти професійної деятельностіюріста. Багато з них були прийняті в Європейському співтоваристві і обязаниучітиваться усіма країнами-учасницями при перегляді национальных деонтологических норм з метою їх гармонізації та подальшого розвитку. Так, Деонтологічний кодекс / Кодекс правил здійснення адвокатської деятельностіадвокатов Європейського співтовариства / "(1988), прийнятий делегацією двенадцатістран-учасниць, був визнаний моделлю для інтерпретації та застосування национальныхдеонтологических норм. Застосування норм" Деонтологічні кодексу "вмежнаціональной діяльності зобов'язує адвокатів підкорятися нормам своейколлегіі тільки в тому випадку, якщо норми останньої не суперечать нормамданного Кодексу.
Під міжнаціональної діяльністю розуміється:
а) усі професійні відносини садвокатом іншої країни-учасниці;
б) діяльність адвоката в другойстране-учасниці.
Одним з найважливіших деонтологічних вимог (норм, принципів) діяльності юриста, став міжнародним стандартом, являетсянезавісімость юридичної професії як гарантія для здійснення захисту правчеловека та надання правової допомоги.