Інформаційно-аналітичнА діяльнІсть в міжнародних відносинах

Методологічні засади та зміст інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах. Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти: мета, сутність, причина та наслідок, тенденція, основний результат. Основні завдання інформаційно-аналітичної роботи в міжнародних відносинах. Функції інформаційно-аналітичної діяльності: пізнавальна, перетворююча.

Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання. Методи емпіричного пізнання: спостереження, опис, експеримент. Форми теоретичного пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Форми абстрактного мислення: поняття, судження, умовивід (висновок). Аналіз і синтез в інформаційно-аналітичній діяльності.

Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності. Інформаційний та аналітичний рівні. Моніторинг, аналіз міжнародних відносин, дослідження актуальних проблем.

Критерії оцінки аналітичної інформації: корисність, повнота, точність, своєчасність, достовірність, ясність викладу, переконливість.

Суб’єкт, об’єкт, предмет, процес і засоби інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.

Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності. Стандартні та проблемні ситуації в міжнародних відносинах. Характеристики проблемних ситуацій: об’єктні, суб’єктні, причинні, цільові, вибору, часового розвитку. Компоненти проблемних ситуацій: факт, подія, явище.

Процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти. Стадії (етапи) інформаційно-аналітичної діяльності.

Інтелектуальні засоби інформаційно-аналітичної діяльності: відомості, дані, повідомлення. Автоматизовані інформаційні системи, експертні системи, автоматизовані робочі місця аналітиків.

Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені. Територія, природні умови. Демографічні характеристики. Показники економічного розвитку. Державний та приватний сектори економіки. Промисловість. Сільське господарство. Рівень розвитку матеріальної інфраструктури. Внутрішній ринок. Виробництво послуг. Зовнішньоекономічні зв’язки. Ринок праці. Розвиток науки та техніки. Соціальні потреби населення. Екологічний стан.

Політична організація суспільства. Характеристики політичних лідерів. Характеристики політичних та державних органів, що приймають рішення. Збройні сили. Військово-промисловий потенціал. Внутрішня та зовнішня політика держави.

Джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук. Загальна характеристика комунікації. Міжнародні комунікації. Класифікація комунікацій. Компоненти, моделі, функції комунікації.

Інформаційні потреби особи, фірми, держави. Методи вивчення інформаційних потреб. Інформаційні запити.

Документальні та фактографічні джерела інформації. Класифікація документів. Основні вимоги до джерел інформації: оперативність, повнота, доступність, надійність. Характеристики джерел документальної та фактографічної інформації. Канали отримання міжнародної інформації.

Регламент інформаційного пошуку: іменний, посилковий, семантичний, ситуаційний методи. Методи пошуку документальної та фактографічної інформації: 4К+1, «гроза», «моросячий дощ», «стежина інформації», «джокер».

Способи перевірки надійності та достовірності інформації.

Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації. Моделі взаємозв’язку текстів і реальності. Типи та методи аналізу текстів. Класичні методи аналізу змісту документів: журналістський, біографічний, історичний.

Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів. Основні характеристики та принципи контент-аналізу: строгість, обгрунтованість, об’єктивність, повне охоплення джерел, відтворюваність результатів. Види контент-аналізу: пошуковий, контрольний, структурний. Предмет, категорії, одиниці дослідження при контент-аналізі документів. Інтерпретація результатів контент-аналізу.

Основні види аналітико-синтетичної обробки документів: індексування, анотування, реферування, складання оглядів. Вимоги, правила складання та оформлення аналітичних документів. Аналітичний огляд, доповідь, довідка.

Припущення, передбачення та прогнозування у міжнародних відносинах. Припущення: визначення, мета. Форми припущення: думка, версія, гіпотеза. Особливості гіпотези в міжнародних відносинах. Види гіпотез: описові, пояснювальні, про тенденції розвитку. Вимоги до гіпотез. Шляхи побудови гіпотез: узагальнення, асоціативні ланцюжки, прогальний аналіз, морфологічний аналіз, дерево рішень, “мозкова атака”.

Передбачення. Форми передбачення: передрікання та прогнозування. Види прогнозів: пошуковий, нормативний та застереження. Класифікація прогнозів. Принципи прогнозування. Особливості прогнозування в міжнародних відносинах.

Методи оцінки фактичного стану міжнародних відносин і прогнозування. Моделювання і прогноз. Класифікація методів прогнозування.

Чинники, що визначають вибір методу прогнозування. Джерела помилок прогнозів. Джерела відхилення прогнозу від дійсності. Способи верифікації прогнозу в міжнародних відносинах.