- •2.2.4. Тематика контрольних робіт
- •3. Завдання для поточного і підсумкового контролю
- •3.1. Тести для проміжного контролю рівня знань студентів
- •Тема 1. Предмет і завдання курсу «Етика ділового спілкування»
- •Тема 2. Діловий етикет
- •Тема 3. Засоби ділового спілкування
- •Тема 4. Способи ділового спілкування
- •Тема 5. Форми ділового спілкування
- •Тема 6. Етика управління
- •Тема 7. Ділові свята і ділові зустрічі
- •Тема 8. Етика та етикет у діловому спілкуванні з іноземцями
- •3.2. Тести для підсумкового контролю рівня знань студентів
- •Спілкування:
- •Індивідуальні науково-дослідні завдання
- •5. Форми контролю та засоби діагностики успішності навчання
- •5.1. Система оцінювання знань студента
- •5.2. Критерії оцінювання знань студентів
- •8. Список рекомендованої літератури
- •9. Питання гарантованого рівня знань
- •Правила ділового спілкування з клієнтами.
- •Ділова нарада.
- •10. Інформаційні ресурси
- •11. Зміни та доповнення до робочої навчальної програми
- •2.2. Зміст навчальної дисципліни за організаційними формами занять
- •2.2.1. Теми та перелік питань лекцій
- •Тема № 1. Діловий етикет Перелік питань, винесених на семінарське заняття
- •Тема № 2. Засоби ділового спілкування Перелік питань, винесених на семінарське заняття
- •Тема 3. Форми ділового спілкування
Тема 3. Засоби ділового спілкування
Комунікативна сторона спілкування:
а) обмін інформацією між партнерами за допомогою словесних і несловесних засобів спілкування;
б) надання інформації партнерові за допомогою мови;
в) отримання інформації від партнера за допомогою мови.
Офіційні способи вербального зв’язку:
а) встановлюються офіційною структурою організації;
б) встановлюються офіційною та неофіційною структурами організації;
в) визначаються відповідно до наказів, розпоряджень організації.
Предметна інформація:
а) включає раціональні відомості про предмет обговорення;
б) включає раціональні та емоційні повідомлення про предмет діяльності;
в) включає емоційні повідомлення про предмет діяльності.
Модальність висловлення:
а) форма мовного спілкування конкретної групи, яка дає змогу виявити ставлення одного партнера зі спілкування до іншого;
б) форма мовного спілкування конкретної групи, яка дає змогу виявити негативне ставлення до співрозмовника;
в) форма мовного спілкування конкретної групи, яка дає змогу виявити позитивне ставлення до співрозмовника.
Культура слухання:
а) діяльність слухача, спрямована на сприйняття і запам’ятовування інформації від співрозмовника;
б) діяльність слухача, побудована на прагненні слухати співрозмовника, не перебиваючи його;
в) активна діяльність слухача, яка супроводжується аналізом отриманої інформації і побудована на бажанні почути і зрозуміти співрозмовника.
Нерефлексивне слухання:
а) уважне слухання, яке супроводжується активним мовним втручання;
б) слухання, яке визначається використанням зворотного зв’язку;
в) уважне слухання, яке визначається мінімальним мовним втручанням.
Діалог:
а) побудова спілкування на основі дотримання рівноправних позицій співрозмовників; б) побудова спілкування, яка дає змогу кожному висловитися;
в) побудова спілкування, в якому один зі співрозмовників є основним джерелом інформації, виконує функції організатора і є еталоном для наслідування.
Культура мовлення визначається: рівнем оволодіння механізмами мовлення, грамотністю мовлення… (продовжити перелік).
Денотація:
а) значення слова, зрозумілого обмеженому колу фахівців;
б) значення слова, прийнятого більшістю представників певної лінгвістичної спільноти;
в) наявність у слова більше одного загальноприйнятого у певній лінгвістичній спільноті значення.
Мовленнєва поведінка:
а) використання мови у певних життєвих обставинах, сукупність мовленнєвих вчинків; в) процес встановлення контакту однієї людини з іншою за допомогою мови;
г) елементарна одиниця мовленнєвого спілкування, висловлена у конкретних обставинах.
Невербальна комунікація:
а) комунікативна система, яка включає в себе жести, міміку і пантоміміку того, хто спілкується;
б) взаємодія між людьми, що реалізується з допомогою немовних засобів;
в) взаємодія між людьми, що реалізується з допомогою немовних засобів і забезпечує обмін інформацією та її інтерпретацію;
Кінесика:
а) рухи, які відображаються за допомогою оптичної системи суб’єкта сприйняття інформації;
б) система жестів і поз, за допомогою яких співрозмовники передають повідомлення; в) інформативні мімічні рухи.
Такесика:
а) невербальна комунікація, що здійснюється з допомогою візуального контакту;
б) невербальна комунікація, пов’язана з тактильною системою сприйняття і реалізується за допомогою дотиків;
в) невербальна комунікація, пов’язана з системою жестикуляції.
Проксеміка:
а) невербальна комунікація, побудована на дотриманні певної відстані між співрозмовниками;
б) невербальна комунікація, побудована на використанні інтонації;
в) невербальна комунікація, побудована на просторовій організації спілкування.
Паралінгвістична система знаків: а) система вокалізації, яку використовують під час спілкування; в) включення в мову немовних звуків; в) поєднання засобів вокалізації з немовними звуками, що використовують під час спілкування.
Ольфакторна невербальна поведінка:
а) поведінка, побудована на використанні виразних рухів;
б) поведінка, побудована на використанні тактильних рухів;
в)поведінка, побудована на використанні запахів.
Невербальна комунікація включає повідомлення про: темперамент людини, емоційний стан людини, соціальний статус людини… (продовжити перелік).
Функції невербальної комунікації: доповнення, заміщення, заперечення… (продовжити перелік).
Стиль обладнання офісу, для якого характерні пропорційність деталей, витриманість кольорів:
а) хай-тек;
б) нова хвиля;
в) бруталізм.
Принципи добору одягу ділової людини: акуратність, актуальність, доречність, стриманість, відповідність моді… (продовжити перелік).