Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
naochnist_IEU.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
366.08 Кб
Скачать

Тема 5. Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей

Класична політична економія а. Сміта

Критичний напрям політичної економії с. Сісмонді

Трактував політичну економію як науку про об’єктивні закони виробництва і нагромадження багатства на основі пріоритетного розвитку особистого інтересу та невтручання держави в економічне життя

Стверджував, що “матеріальний добробут людей, оскільки він залежить від держави, становить предмет політичної економії; ми називаємо політичною економією управління народним багатством”

Спонукальним мотивом економічної діяльності вважав особистий егоїстичний інтерес окремого індивіда, турботу про власну вигоду, природне прагнення до покращення власного становища

Зазначав, що “політична економія є моральною наукою, яка має справу з людською природою, а не з економічними відносинами, веде до мети, коли прийняті до уваги почуття, потреби і пристрасті людей”

Прагнув виявити глибинні закономірності економічних явищ та процесів, розкрити внутрішні зв’язки економічних категорій на основі абстрактного методу наукових досліджень

Був переконаний, що “важливо в деталях вивчати становище людей... Слід приглядатися до часу, країни і професії людини”, оскільки “грубі помилки допускалися тому, що прагнули завжди узагальнювати все те, що належать до соціальних наук”

Відстоював ідею ринкової рівноваги та гармонійного розвитку ринкової економіки на основі природного самочинного механізму, який постійно пристосовує виробництво товарів до дійсного попиту на них

Закликав утримуватися “від цієї небезпечної теорії рівноваги, яка відновлюється сама по собі”. Визнавав, що “з часом така рівновага відновлюється, але шляхом неймовірних страждань”

Рис. 5.1. Порівняльний аналіз економічних поглядів А. Сміта та С. Сісмонді

Тема 6. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів

Критерії класифікації

К.А.Сен-Сімон (1760-1825)

Ш. Фур’є (1772-1837)

Р. Оуен (1771-1858)

1

2

3

4

Періодизація історичного

розвитку суспільства

  • рабовласницька епоха;

  • феодальна епоха;

  • промислова епоха

  • періоди, що передують виробничій діяльності;

  • соцієтарне, привабливе виробництво

Рушійна сила історичного розвитку

Наука та індустрія

Людські пристрасті

Освічені люди

Ідеальне суспільство

Індустріалізм

Гармонія

Комунізм

Характерні ознаки

ідеального суспільства

  • панування великого машинного виробництва;

  • управління із єдиного центру, планомірний розвиток виробництва і розподілу в масштабах суспільства;

  • прихід на зміну конкуренції асоціації виробників, яка невпинно зростає;

  • обов’язковість праці для всіх;

  • збереження приватної власності, її законодавче регулювання;

  • поступове зникнення класів та соціальних відмінностей, крім тих, які засновані на праці та здібностях

  • ліквідація експлуататорського характеру відносин власності і поступове підпорядкування її інтересам суспільства шляхом створення асоціацій вільних виробників;

  • обов’язковість та привабливість праці для всіх;

  • виконання робіт за планом;

  • прихід на зміну конкуренції змагання між трудящими;

  • розподіл за капіталом працею і талантом

  • повна ліквідація приватної власності, організація праці на засадах суспільної власності;

  • ліквідація грошей, перетворення праці у єдине джерело цінності;

  • реалізація соціалістичного принципу розподілу: від кожного за здібностями, кожному за працею; поступовий перехід до комуністичного розподілу за потребами

Перехідна економічна модель

Асоціація кооперативів

Фаланга – виробничо-споживче товариство, що поєднує риси комуни і акціонерного товариства

Кооперована община

Створення партії промисловців, які разом з урядом поступових реформ усунуть спадкоємну знать і створять умови для знищення експлуатації та соціальної нерівності

Гармонізація відносин праці й капіталу на основі розвитку трудових асоціацій, агітацій, прикладу та поступового усвідомлення суспільством необхідності здійснення реформ

Виховання людей, “розумні” закони уряду, створення кооперативних общин, здатних з часом довести свою ефективність і охопити всю країну

Спосіб переходу

до нового суспільства

Радикальна зміна функцій держави, перехід від “керівництва людьми до керівництва речами”, перетворення держави на основного суб’єкта реформ

Відсутність політичних інститутів, зведення до мінімуму ролі держави

Активна роль держави у формуванні “сприятливого соціального середовища” для розвитку комуністичних відносин

Роль держави

Рис. 6.1. Економічні ідеї пізніх соціалістів-утопістів

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]