Економічна думка Месопотамії

- Закони Ешнунни (ХХ ст. до н.е.);

- Закони Ліпіт-Іштара (ХХ – ХІХ ст. до н.е.);

- Закони вавилонського царя Хамму-рапі (XVIII ст. до н.е.);

- Хетські закони (ХІІІ ст. до н.е.);

- Старий заповіт (ІІІ – ІІ ст. до н.е.) та ін.

Економічна думка Стародавнього Риму

- періоду формування античного полісу та становлення рабовласництва (V – II ст. до н.е.): реформи Сервія Тулія, “Закони ХІІ таблиць”;

- періоду розквіту класичного рабства (ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.): аграрні проекти братів Тіберія і Гая Граків, трактати Катона Старшого, Варрона, праці Колумелли, економічні ідеї Цицерона, Сенеки;

- періоду кризи рабовласництва (ІІ – V ст. н.е.): ідеї раннього християнства.

Економічна думка Стародавньої Індії

- Закони Ману (ІІ ст. до н.е. – І ст. н.е.);

- “Артхашастра” (IV – ІІІ ст. до н.е.) та ін.

Економічна думка Стародавнього Китаю

- конфуціанство – збірка “Лунь юй” (Конфуцій, Мен-цзи, Сюнь-цзи);

- легізм (Лі Куй, Шан Ян, Хань Фей);

- Моїзм (Мо-цзи), даосизм (“Дао де цзинь” Лао-цзи);

- Трактат “Гуань-цзи” (IV – VI ст. до н.е.)

Р

Економічна думка Стародавньої Індії

- Закони Ману (ІІ ст. до н.е. – І ст. н.е.);

- “Артхашастра” (IV – ІІІ ст. до н.е.) та ін.

Економічна думка Стародавнього Китаю

- конфуціанство – збірка “Лунь юй” (Конфуцій, Мен-цзи, Сюнь-цзи);

- легізм (Лі Куй, Шан Ян, Хань Фей);

- Моїзм (Мо-цзи), даосизм (“Дао де цзинь” Лао-цзи);

- Трактат “Гуань-цзи” (IV – VI ст. до н.е.)

ис 2.1. Історичні пам’ятки економічної думки країн стародавнього світу

Ранній меркантилізм (кінець хv - XVI ст.)

Пізній меркантилізм (кінець XVI – хviii ст.)

Спільне

• визнання предметом дослідження сфери обігу;

• застосування як методу дослідження опису та класифікації господарських явищ;

• формування емпіричних закономірностей;

• ототожнення багатства нації із золотом та сріблом;

• визначення зовнішньої торгівлі єдиним джерелом багатства;

• обґрунтування необхідності активного державного регулювання господарського життя;

• захист політики протекціонізму

відмінне

• монетарна система, доктрина активного грошового балансу;

• завдання держави: залучити якомога більшу кількість грошей з-за кордону й утримати їх у країні;

• вирішення проблем шляхом максимального державного втручання, перевага надається прямим адміністративним методам;

• підтримка на максимально високому рівні цін на експортні товари, жорстке обмеження імпорту, заборона вивезення з країни золота та срібла;

• металічна теорія грошей, пояснення грошової сутності золота і срібла їх природними властивостями;

• визнання таких функцій грошей, як міра вартості та засіб утворення скарбів

• мануфактурна система, доктрина активного торговельного балансу;

• завдання держави: збільшення експорту за рахунок стимулювання вітчизняного виробництва та розвитку посередницької торгівлі;

• започаткування економічних методів державного регулювання, більша економічна самостійність купців та купецьких компаній;

• ліквідація жорстких обмежень на імпорт товарів, допускаються відносно низькі ціни на експорт за умови позитивного сальдо у зовнішній торгівлі;

• започаткування кількісної теорії грошей під впливом “революції цін”;

• визнання грошей як капіталу

Рис 2.2. Спільне та відмінне в економічних ідеях раннього та пізнього меркантилізму