- •Тема 1. Предмет і завдання дисципліни
- •Історія економічних учень
- •Історичний процес виникнення та розвитку системи економічних поглядів та ідей
- •Історія економічної науки
- •Рис __1.1._. Характеристика предмета історії економічних учень
- •Періодизація історії економічних учень
- •Формаційний
- •Рис __1.2_. Підходи до періодизації історії економічних учень
- •Тема 2. Економічна думка стародавнього світу та середньовіччя. Меркантилізм.
- •Економічна думка країн стародавнього світу
- •Економічна думка країн Стародавнього Сходу
- •Економічна думка античного світу
- •Економічна думка Стародавнього Єгипту
- •Економічна думка Стародавньої Греції
- •Економічна думка Месопотамії
- •Економічна думка Стародавнього Риму
- •Економічна думка Стародавньої Індії
- •Економічна думка Стародавнього Китаю
- •Ранній меркантилізм (кінець хv - XVI ст.)
- •Пізній меркантилізм (кінець XVI – хviii ст.)
- •Спільне
- •Тема 3. Класична школа політичної економії
- •Меркантилісти
- •Класики
- •Та класичної політичної економії економічні погляди в.Петті (1623-1687) економічні погляди п.Буагільбера (1646-1714)
- •Класичної політичної економії в Англії та Франції Річне відтворення: 5 мільярдів
- •Економічні погляди
- •Економічні погляди д. Рікардо
- •Тема 5. Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей
- •Класична політична економія а. Сміта
- •Критичний напрям політичної економії с. Сісмонді
- •Тема 6. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів
- •Критерії класифікації
- •Тема 7. Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії
- •Класична політична економія
- •Економічна теорія к. Маркса
- •Спільне:
- •Тема 8. Виникнення альтернативної школи політичної економії. Німецька національна політекономія
- •І етап – стара історична школа
- •Іі етап – нова історична школа
- •Перша хвиля (70-90-ті рр.. Хіх ст.)
- •Друга хвиля (90-ті рр.. Хіх ст. – перша третина хх ст.)
- •Спільне
- •Тема 9. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії
- •Маржинальна революція
- •Суб’єктивний напрям в політичній економії Характерні риси:
- •Неокласичний напрям в економічній теорії Характерні риси:
- •Класична політична економія
- •Неокласична економічна теорія
- •Спільне
- •Тема 13. Кейнсіанство та його особливості в різних країнах
- •Макроекономічна модель дж. М. Кейнса
- •Державне регулювання ринкової економіки
- •Стимулювання сукупного попиту (ad)
- •Розширення обсягу національного виробництва (δy)
- •Вихід економіки зі стану кризи
- •Основні завдання кейнсіансько-неокласичного синтезу
- •Тема 14. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм
- •Методологічні засади неокласичних моделей зростання
- •Неоконсерватизм (нова неокласика)
- •Економіка пропозиції
- •Теорія раціональних очікувань
- •Основні елементи економічної політики держави відповідно до концепції економіки пропозиції
- •Тема 15. Інституціоналізм
- •Предмет аналізу
- •Об’єкт дослідження
- •Тема 16. Економічні концепції соціал-демократії
- •Соціал-демократичні моделі побудови соціалізму
- •Характерні риси:
- •Характерні риси:
Тема 3. Класична школа політичної економії
Меркантилісти
Класики
Аналізували
перехідну від простого товарного
виробництва до підприємницького
ринкового господарства доіндустріальну
економіку
Започаткували
наукове вивчення сфери виробництва
Досліджували
проблеми сфери обігу
Аналізували
індустріальну економіку, підприємницьке
ринкове господарство епохи промислових
революцій
Здійснювали
дослідження на основі емпіричного
методу, опису зовнішніх проявів
економічних процесів; стояли на позиціях
нормативізму
Започаткували
причинно-наслідковий (казуальний),
абстрактно-дедуктивний аналіз, системний
погляд на економіку, позитивне знання
Ототожнювали
багатство з золотом та сріблом, вбачаючи
його джерело в обміні, насамперед у
зовнішній торгівлі
Трактували
багатство як сукупність мінових
цінностей, визнавали пріоритетність
сфери виробництва у його створенні;
джерелом багатства вважали продуктивну
працю
Трактували цінність
товарів та коливання цін на ринку в
зв’язку з природними властивостями
золота та срібла, кількістю грошей,
виплачених за певний товар
Започаткували
трудову теорію вартості, вважали
джерелом та мірилом вартості кількість
затраченої на виробництво товарів
праці або витрати виробництва; розрізняли
“природні” ціни, які відображають
об’єктивні умови виробництва і фактичні
ціни, залежні від співвідношення попиту
та пропозиції
Захищали політику
протекціонізму; виходили з пріоритетності
суспільних (державних) інтересів над
особистими, ставили за мету обґрунтування
принципів економічної політики держави
Висунули концепцію
економічного лібералізму, захищали
політику вільної торгівлі, виходили з
першості особистих інтересів над
суспільними; змінили напрям дослідження
від обґрунтування системи регламентованих
правил до аналізу об’єктивних законів
виробництва і розподілу товарів та
послуг у ринковому господарстві
Вважали можливим
досягнення макроекономічної рівноваги
шляхом вжиття координуючих і регулюючих
заходів держави
Вважали можливим
автоматичне само врівноваження сукупного
попиту та сукупної пропозиції за умов
вільної ринкової економіки
Висунули концепцію
економічного зростання та підвищення
національного добробуту шляхом
примноження грошового багатства країни
за рахунок досягнення активного
торговельного балансу
Висунули концепцію
економічного зростання та підвищення
національного добробуту шляхом
нагромадження капіталу, збільшення
кількості зайнятих у сфері матеріального
виробництва та підвищення продуктивності
їх праці
Рис. 3.1. Порівняльний аналіз ідейно-теоретичних та методологічних засад меркантилізму
Та класичної політичної економії економічні погляди в.Петті (1623-1687) економічні погляди п.Буагільбера (1646-1714)
об’єднує
визначення завданням економічної
науки пізнання об’єктивних економічних
законів, подібних до законів природи;
перехід від емпіричного, описового
методу дослідження до виявлення
причинно-наслідкових залежностей;
трактування праці як джерела вартості
та багатства;
розуміння багатства як сукупності
товарів, створених людською працею
відрізняє
вплив меркантилізму, поступове подолання
меркантилістських уявлень та ідей;
обґрунтування пріоритетності розвитку
промисловості як основи високої
конкурентоспроможності країни у
зовнішній торгівлі;
дослідження мінової вартості, мінового
співвідношення між грошима та усіма
іншими товарами;
зведення вартості до грошової форми;
розуміння грошей як важливого стимулу
економічного розвитку
різка критика меркантилізму, доведення
безпідставності й шкідливості
протекціонізму;
захист інтересів селянства, обґрунтування
пріоритетності сільськогосподарського
виробництва як основи економічного
піднесення країни;
дослідження споживчої вартості,
речового змісту багатства як суми
споживчих вартостей;
ігнорування грошової вартості,
дослідження прямого товарообміну;
розуміння грошей (золота, срібла) як
чинника порушення природної рівноваги
товарного обігу
Рис. 3.2. Порівняльний аналіз економічних ідей засновників