Тема 7. Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії
Класична політична економія
Економічна теорія к. Маркса
ідея закономірності
економічного розвитку;
метод
абстрактно-теоретичного аналізу;
трудова теорія
вартості (у рікардіанському розумінні);
пріоритетність
дослідження проблем сфери виробництва;
смітівська
концепція продуктивної і непродуктивної
праці;
виділення
економічної основи поділу капіталістичного
суспільства на класи;
визнання закону
тенденції норми прибутку до зниження;
теорія ренти;
аналіз процесу
нагромадження капіталу як автономного,
незалежного від зовнішніх умов;
рікардіанське
положення про антагонізм прибутку і
заробітної платиСпільне:
Відмінне
трактування
політичної економії як суспільної
науки;
визнання предметом
політичної економії багатства нації,
законів його нагромадження (А.Сміт) та
розподілу (Д.Рікардо);
абстрактно-теоретичний
аналіз універсальних законів ринкового
устрою, незалежно від просторових та
часових змін;
ідея гармонійного
розвитку капіталістичного суспільства,
підпорядкованого дії “невидимої
руки”, яка спрямовує приватні інтереси
до суспільного блага;
аналіз “людини
економічної”, егоїстичні устремління
якої спрямовані на реалізацію власних
інтересів;
виділення трьох
основних класів суспільства (капіталістів,
робітників, землевласників) та аналіз
розподілу доходів між ними у формі
прибутку, заробітної плати та ренти;
трактування
заробітної плати як плати за працю;
ототожнення
капіталу із засобами виробництва;
заперечення
загальних криз надвиробництва,
дослідження економіки в стані
довгострокової рівноваги
трактування
політичної економії як класової науки;
визнання предметом
політичної економії виробничих відносин
та законів їх розвитку;
поєднання
абстрактно-теоретичного аналізу з
історичним підходом, трактування
ринкових економічних законів як
історично минущих;
аналіз людини як
основної продуктивної сили суспільства,
соціально-класової істоти, здатної
свідомо впливати на суспільне життя;
спрощення та
поляризація суспільних груп навколо
головних антагоністичних класів:
буржуазії та пролетаріату. Аналіз
розподілу доходів між ними на основі
теорії експлуатації;
трактування
заробітної плати як перетвореної форми
вартості робочої сили;
трактування
капіталу як самозростаючої вартості,
відносин експлуатації;
визнання неминучості
криз надвиробництва в силу внутрішньо
притаманних капіталізму факторів та
механізмів
Рис. 7.1. Спільне і відмінне у класичній політичній економії та економічній теорії К.Маркса
Том |
Рік видання |
Підзаголовок |
Ключова проблема |
Структура |
Основні категорії та поняття |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
І |
1867. Вийшов з друку за життя К.Маркса за прямого сприяння і матеріальної підтримки Ф.Енгельса |
Процес виробництва капіталу |
Теорія додаткової вартості як основа розвитку і вираження відносин найманої праці і капіталу |
7 відділів, 25 розділів. Відділ 1. “Товар і гроші”. Відділ 2. “Перетворення грошей в капітал”. Відділ 3. “Виробництво абсолютної додаткової вартості”. Відділ 4. “Виробництво відносної додаткової вартості”. Відділ 5. “Виробництво абсолютної і відносної додаткової вартості”. Відділ 6. “Заробітна плата”. Відділ 7. “Процес нагромадження капіталу”. |
Споживча вартість; мінова вартість; вартість; конкретна і абстрактна праця, гроші; функції грошей; товар “робоча сила”; додаткова вартість; абсолютна і відносна додаткова вартість; постійний і змінний капітал; норма експлуатації; заробітна плата; органічна будова капіталу; загальний закон капіталістичного нагромадження; закон нагромадження. |
ІІ |
1885. Був підготовлений до друку Ф.Енгельсом, який виконав заповіт К.Маркса, доопрацювавши його рукописи |
Процес обігу капіталу |
Теорія відтворення як єдність виробництва та обігу індивідуального і суспільного капіталу |
3 відділи, 21 розділ. Відділ 1. “Метаморфози капіталу та їх кругооборот”. Відділ 2. “Оборот капіталу”. Відділ 3. “Відтворення і обіг усього суспільного капіталу” |
Капітал; грошова, продуктивна і товарна форми капіталу; оборот капіталу; стадії обороту капіталу; кругооборот капіталу; час обороту капіталу; швидкість обороту капіталу; основний і оборотний капітал; два підрозділи суспільного виробництва; схеми простого і розширеного відворення; економічні кризи |
ІІІ |
1894. Був підготовлений до видання Ф. Енгельсом. |
Процес капіталістичного виробництва, взятий в цілому |
Теорія “перетворених форм” додаткової вартості: прибутку, процента, торговельного прибутку і земельної ренти |
7 відділів, 52 розділи. Відділ 1. “Перетворення додаткової вартості в прибуток і норми додаткової вартості в норму прибутку”. Відділ 2. “Перетворення прибутку в середній прибуток”. Відділ 3. “Закон тенденції норми прибутку до зниження”. Відділ 4. “Перетворення товарного капіталу і грошового капіталу у товарно-торговий капітал і грошово-торговий капітал “(купецький капітал)”. Відділ 5. “Поділ прибутку на процент і підприємницький дохід. Капітал, що дає процент”. Відділ 6. “Перетворення додаткового прибутку у земельну ренту”. Відділ 7. “Доходи та їх джерела”. |
Прибуток; норма прибутку; внутрішньогалузева і міжгалузева конкуренція; ціна виробництва; закон тенденції норм прибутку до зниження; торговельний капітал; торговельний прибуток; позичковий капітал; банківський капітал; процент; фіктивний капітал; акціонерні товариства; диференціальна рента І і ІІ, абсолютна рента, монопольна рента |
ІV |
1905-1910. Був виданий К. Каутським на основі частини рукопису К. Маркса 1861-1863 рр. |
Теорії додаткової вартості |
Критичний огляд відомих на той час економічних теорій з погляду трактування суті та форми розподілу додаткової вартості |
3 частини І частина (7 розділів, додатки). ІІ частина (19 розділів, додатки). ІІІ частина (6 розділів, додатки) |
Теорія вартості А.Сміта; “догма Сміта”; меркантилісти; фізіократи; економічна таблиця Ф. Кене; теорія вартості і земельної ренти Д. Рікардо; вульгарна і класична політична економія; суспільне відтворення; економічні кризи; продуктивна і непродуктивна праця; абсолютна і диференціальна рента; прибуток; ціна виробництва |
Таблиця 7.2. Структура і основний зміст “Капіталу” К. Маркса