- •Глава 1
- •§ 1. Предмет регулювання господарського права
- •§ 2. Господарські правовідносини,
- •§ 3. Методи господарського права
- •Глава 2
- •§ 1. Основні напрями економічної
- •§ 2. Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •§ 3. Особливості управління господарською
- •§ 1. Законодавство про захист економічної
- •§ 2. Правове становище Антимонопольного комітету
- •§ 3. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
- •§ 4. Відповідальність за порушення законодавства
- •§ 5. Розгляд справ про порушення законодавства
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
- •§ 2. Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види
- •§ 3. Система господарського законодавства
- •§ 1. Поняття та види суб'єктів господарського права
- •§ 2. Утворення суб'єктів господарювання,
- •§ 3. Припинення суб'єкта господарювання
- •Глава 6
- •§ 1. Поняття підприємства як організаційної
- •§ 2. Види та організаційно-правові
- •§ 3. Організаційна структура та управління підприємством
- •§ 4. Правове становище державних
- •§ 5. Правове становище комунального унітарного підприємства
- •§ 6. Поняття, види та правове становище підприємств колективної власності
- •§ 7. Правове становище приватних та інших підприємств
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття господарського товариства
- •§ 2. Биди господарських товариств
- •§ 3. Майно та майнові права у господарському товаристві
- •§ 4. Права і обов'язки учасників господарського товариства
- •§ 5. Управління господарським товариством
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття об'єднання підприємств
- •§ 2. Види та організаційно-правові форми
- •§ 3. Функції та компетенція
- •§ 4. Правовий статус промислово-фінансових груп
- •§ 5. Асоційовані підприємства та холдингові компанії
- •Глава 9
- •§ 1. Правовий статус громадянина-підприємця
- •§ 3. Особливості правового статусу благодійних
- •§ 1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- •§ 2. Види майна суб'єктів господарювання та джерела його фо]
- •§ 3. Право власності та похідні права (право
- •§ 4. Корпоративні права
- •Глава 11
- •§ 1. Поняття і головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію
- •§ 2. Об'єкти приватизації
- •§ 3. Суб'єкти приватизації
- •§ 4. Приватизаційний процес
- •§ 5. Способи приватизації і
- •§ 6. Договірні відносини приватизації
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття та види цінних паперів
- •§ 2. Умови і порядок випуску та обігу
- •§ 3. Регулювання ринку цінних паперів
- •Глава 13
- •§ 1. Поняття, види, та підстави виникнення
- •§ 2. Виконання господарських
- •§ 3. Припинення господарських
- •§ 4. Розірвання господарських зобов'язань.
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття та ознаки господарського
- •§ 2. Види господарських договорів
- •§ 3. Функції господарського договору
- •§ 4. Зміст і форма господарського договору
- •§ 5. Порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів
- •Глава 15 Основні засади господарсько-
- •§ 1. Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності
- •§ 2. Підстави та межі господарсько-правової відповідальності
- •§ 3. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •§ 4. Відшкодування збитків у сфері господарювання
- •§ 5. Штрафні та оперативно-господарські санкції
- •§ 6. Адміністративно-господарські
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття банкрутства. Суб'єкти у відносинах банкрутства
- •§ 2. Організаційно-правові питання запобігання банкрутству
- •§ 3. Підстави для застосування банкрутства
- •§ 4. Провадження у справах про банкрутство
- •§ 5. Ліквідаційна процедура
- •§ 6. Мирова угода
- •§ 1. Правове регулювання матеріально-технічного постачання та збуту
- •§ 2. Правове регулювання контрактації сільськогосподарської продукції
- •§ 3. Правове регулювання енергопостачання
- •§1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •§ 2. Функції, права та обов'язки товарної біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •Глава 19
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§3. Порядок укладання договору оренди
- •§ 4. Умови договору оренди
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •Глава 20
- •§ 1. Правове регулювання товарообмінних
- •§ 2. Правове регулювання зберігання
- •Глава 21
- •§ 2. Агентський договір: зміст, виконання та припинення
- •Глава 22
- •§ 1. Види транспорту в Україні. Єдина транспортна система України
- •§ 2. Законодавство про транспорт
- •§ 3. Правове становище транспортних
- •§ 4. Транспортні господарські договори ;:
- •Глава 23
- •§ 1. Поняття капітального будівництва та джерела його фінансування
- •§ 2. Правове регулювання підрядних відносин у капітальному будівництві
- •Глава 24
- •§ 1. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності
- •§2 Державне регулювання інвестиційної діяльності
- •§ 3. Правові форми реалізації інвестиційної діяльності
- •§ 4. Особливості правового регулювання інноваційної діяльності
- •Глава 25
- •§ 1. Поняття, види та правове становище банків. Банківські операції та їх види
- •§ 2. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
- •§ 3. Порядок відкриття рахунків у банках
- •§ 4. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 26
- •§ 1. Поняття страхової діяльності. Законодавство про страхову діяльність
- •§ 3. Державний нагляд за страховою діяльністю
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
- •§ 2. Види цін та порядок їх встановлення
- •§ 3. Правове регулювання контролю
- •Глава 28
- •§ 1. Організація та ведення бухгалтерського обліку в господарських організаціях
- •§ 2. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- •§ 3. Фінансова звітність суб'єктів господарювання
§ 2. Організаційно-правові питання запобігання банкрутству
На відміну від попередньої редакції Закону «Про банкрутство», положення якого регулювали головним чином процедуру визнання боржника банкрутом, чинний з 1 січня 2000 року Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить значну кількість норм, спрямованих на запобігання банкрутству, що свідчить про зміну орієнтирів держави стосовно такого важливого ринкового інструменту, яким є банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 ГК та п. 1 ст. 2 Закону державну політику щодо запобігання банкрутству, забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, а також суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.
Відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого Указом Президента України від 23 жовтня 2000 р., Міністерство економіки, зокрема:
а) здійснює повноваження державного органу з питань банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлен-
-339-
ня платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»:
проводить державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності у випадках, передбачених Законом;
сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство, та в інших випадках, передбачених Законом1;
організовує систему підготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
здійснює ліцензування діяльності фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність як арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори);
забезпечує реалізацію процедури банкрутства щодо відсутнього боржника;
здійснює ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює та затверджує форму подання арбітражним керуючим інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;
організовує у передбачених Законом випадках проведення експертизи фінансового становища підприємств при підготовці справи про банкрутство до розгляду або під час її розгляду господарським судом у разі призначення судом експертизи та надання відповідного доручення;
готує у передбачених Законом випадках на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки
1
Порядок подання пропозицій арбітражному
суду щодо кандидатур арбітражних
керуючих. Затв. наказом Мінекономіки
України від 25 квітня
2001 р. № 87 // Офіційний вісник України. —
2001. — № 20. — Ст.917.
-340-
про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства;
готує та подає на затвердження Кабінету Міністрів України у встановленому порядку типові документи щодо здійснення процедур банкрутства, здійснює методологічне забезпечення у цій сфері;
б) утворює державну госпрозрахункову установу (агент ство) з питань банкрутства1;
затверджує положення про державну госпрозрахункову установу (агентство) з питань банкрутства;
призначає на посаду та звільняє з посади керівника державної госпрозрахункової установи (агентства) з питань банкрутства, укладає та розриває з ним контракт;
в) проводить за участю міністерств, інших органів ви конавчої влади аналіз фінансово-господарського станови ща суб'єктів підприємницької діяльності, що перебувають у державній власності, з метою виявлення серед них борж ників та запобігання їх банкрутству, розробляє за участю органів виконавчої влади відповідні заходи;
вносить пропозиції щодо проведення досудової санації суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають у державній власності, погоджує в установленому порядку умови участі інвесторів і кредиторів у проведенні досудової санації стосовно таких суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі з питань набуття права власності на майно підприємства, розпорядження частиною його продукції, оренди майна підприємства, задоволення вимог кредиторів шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора;
забезпечує в установленому порядку фінансування заходів щодо проведення досудової санації, погоджує умови досудової санації суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають у державній власності;
г) веде в установленому порядку реєстр суб'єктів підприємницької діяльності, які мають грошові зобов'я зання перед кредиторами, в тому числі зобов'язання перед бюджетами та державними цільовими фондами;
1
Державна госпрозрахункова установа
«Агентство з питань банкрутства»
була утворена постановою Кабінету
Міністрів України
від 24
квітня 2000
р. № 691 і ліквідована постановою Кабінету
Міністрів України від 2
і
Бзресня
2005 р. № 942.
-341 -
проводить у встановленому порядку експертизу проектів, програм оздоровлення фінансового становища суб'єктів підприємницької діяльності, включених до реєстру;
забезпечує разом з міністерствами, іншими органами виконавчої влади дотримання інтересів держави під час проведення суб'єктами підприємницької діяльності, включеними до реєстру, розрахунків, які здійснюються шляхом заліку заборгованості, вимог, зобов'язань, у тому числі перед бюджетами та державними цільовими фондами;
погоджує проведення викупу у суб'єктів підприємницької діяльності, включених до реєстру, боргових зобов'язань перед бюджетами всіх рівнів;
д) формує та веде єдину базу даних про боржників, визнаних у встановленому порядку банкрутами;
є) бере участь у підготовці пропозицій щодо продажу частини майна боржника - державного підприємства у процедурі санації, майна державного підприємства - банкрута, стосовно якого господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію;
є) розробляє разом з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади пропозиції щодо створення нових робочих місць, соціального захисту і перепідготовки працівників, які вивільняються у зв'язку із здійсненням заходів щодо відновлення платоспроможності суб'єктів підприємницької діяльності - боржників, із визнанням суб'єктів підприємницької діяльності - боржників банкрутами;
ж) формує навчально-методичну базу підготовки фахівців з питань банкрутства, організовує їх навчання» підвищення кваліфікації.
Обов'язок вживати своєчасні заходи щодо запобігання банкрутству підприємства-боржника, крім уповноваженого органу, ч. 1 ст. 211 ГК та Законом покладено також на засновників (учасників) боржника - юридичної особи, власника майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, в межах їх повноважень.
Законодавством передбачено два види позасудових процедур» які можуть провадитися з метою запобігання банкрутству: фінансова допомога і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація).
Фінансова допомога боржнику в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів, може бути надана власником майна державного (комунального) або приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами. Як встановлено ч. З ст. 211 ГК, подання фінансової допомоги боржнику передбачає його обов'язок взяти на себе відповідні зобов'язання перед особами, які подали допомогу, в порядку, встановленому законом.
Досудова санація - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство. Досудова санація державних підприємств провадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Державний бюджет.
Умови проведення досудової санації державних підприємств за рахунок інших джерел фінансування погоджуються з органом, наділеним господарською компетенцією щодо боржника, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 211 ГК).
Порядок досудової санації державних підприємств затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2000 р. № 515і.
Санація боржника може застосовуватися не тільки як досудова, але і як судова процедура (у разі порушення провадження у справі про банкрутство). Оскільки порядок її проведення регламентується процесуальними нормами, це питання доцільно розглянути у відповідному параграфі цієї теми.
1 Офіційний вісник України. — 2000. — № 12. — Ст. 467.
-343 -
