- •І. Опис предмета навчальної дисципліни
- •1.Предмет соціальної психології.
- •2. Основні відмінності між західно-європейською і американською соціальною психологією
- •3.Структура соціальної психології
- •4. Завдання соціальної психології.
- •2. Перший етап становлення соціальної психології
- •3. Другий етап становлення соціальної психології.
- •4. Експериментальний етап становлення соціальної психології та її сучасний розвиток.
- •Лекція 3. Методологічні основи соціальної психології (2год.) План
- •1. Поняття «методологія» в соціальній психології.
- •2. Етапи наукового дослідження
- •3. Методологія як сукупність конкретних методів та методологічних прийомів.
- •Змістовний модуль іі. Соціальна психологія особистості Лекція 4. Особистість з погляду соціальної психології (2год.) План
- •1. Особистість як предмет дослідження в соціології і психології
- •2. Соціально-психологічні властивості особистості.
- •3. Загальна характеристика соціально-психологічних теорій особистості.
- •Лекція 5. Соціально-психологічні проблеми соціалізації особистості (2год.) План
- •Поняття соціалізації особистості та її етапи.
- •2. Механізми соціалізації
- •3. Порушення соціалізації особистості
- •Лекція 6. Особистість у групі (2год.) План
- •1. Проблема соціальної ідентичності особистості.
- •2. «Я» особистості як чинник становлення у групі.
- •3. Соціально-рольові характеристики особистості Соціальний статус як показник місця особистості у суспільстві та її приналежності до певних груп.
- •Змістовний модуль ііі. Основи психології спілкування
- •Функції та види спілкування.
- •Лекція 8. Спілкування як обмін інформацією (2год.) План
- •1. Загальна характеристика комунікативної сторони спілкування.
- •2. Особливості вербальної та невербальної комунікації
- •3. Комунікативні бар’єри.
- •Лекція 9. Перцептивна сторона спілкування (2год.) План
- •1. Поняття соціальна перцепція.
- •2. Характеристика ефектів сприйняття людини людиною.
- •3. Каузальна атрибуція як механізм розуміння іншої людини.
- •2. Загальна характеристика міжособистісного впливу.
- •3. Види міжособистісного впливу.
- •4. Види психологічного впливу
- •Лекція 11. Деструктивні та конструктивні форми взаємодії (2год). План
- •1.Теорії агресії й наслідування
- •2. Конфлікт, його сутність та види.
- •3.Проблема міжособистісної атракції.
- •Ієрархічна структура диспозицій особистості
- •Змістовний модуль V. Соціальна психологія груп і масових явищ Лекція 13. Мала група у контексті соціальної психології (2год.)
- •2. Класифікація групп.
- •1. Поняття група та історія дослідження проблеми груп
- •2. Класифікація груп
- •3. Поняття малої групи та її меж
- •4. Соціально-психологічні характеристики малої групи
- •Лекція 14. Динамічні характеристики малої групи та проблема лідерства (2год.) План
- •1. Динаміка групових процесів
- •2. Соціальна влада в групі. Феномен лідерства.
- •3. Види лідерства в малих групах
- •Лекція 15. Психологія великих соціальних груп і масових явищ (2год.) План
- •1. Зміст і структура психології великої соціальної групи
- •2. Дослідження психології великих груп
- •3. Загальна характеристика і типи стихійних груп
- •Ііі. Рекомендована література Основна література:
- •Додаткова література:
Лекція 11. Деструктивні та конструктивні форми взаємодії (2год). План
1.Теорії агресії й наслідування.
2. Конфлікт, його сутність та види.
3.Проблема міжособистісної атракції.
1.Теорії агресії й наслідування
У розвитку теорій агресії й наслідування можна виділити два етапи:
50-ті роки, пов'язані в основному з дослідженнями Н.Міллера й Д.Долларда;
70-ті роки, пов'язані з роботами А.Бандури.
Підхід Н.Міллера й Д.Долларда
Наприкінці 30-х р. була сформульована гіпотеза фрустрації–агресії: наявність агресивного поводження завжди припускає існування фрустрації й, навпаки, існування фрустрації завжди веде до деякої форми агресії. Її авторами є Н.Міллер, Д.Доллард, М.Дуб, Д.Маурер і Р.Сіерс.
Основні поняття теорії:
Фрустрація – це будь-яка умова, що блокує досягнення бажаної мети. Агресія – поведінка, мета якої є зруйнування або зміщення фруструючого блоку. Стримування дії внаслідок очікуваних негативних наслідків від її реалізації (що, до речі, може стати джерелом додаткової фрустрації). Зміщена агресія – агресія спрямована не проти безпосереднього джерела фрустрації, а на який-небудь іншій, як правило, „необразливий об'єкт”.
В цілому парадигма всіх ситуацій научіння, включаючи наслідування, являє собою, за Н.Міллером, Д.Доллардом, наступну схему: сигнал – внутрішня реакція – драйв – зовнішня реакція – винагорода.
Ця гіпотеза отримала критику з боку закордонних авторів, адже згодом не підтвердилося положення про нерозривний, необхідний зв'язок агресії й фрустрації, тобто уявлення про те, що агресія завжди виявляється результатом дії фрустраторів (бар'єрів на шляху до мети), а фрустрація неминуче веде до агресії.
Підхід А.Бандури
А. Бандура називає свій підхід соціобіхевіористичним. Інакше він трактує роль підкріплення в научінні. На його думку, для вивчення феномену агресії необхідний аналіз винагород (те, що йде після агресивної відповіді), хоча агресивна реакція може здобуватися простим спостереженням поведінки людей. Підкріплення виступає як фактор, що сприяє научінню, а не зумовлює його. Готовність реалізувати цю реакцію багато в чому визначається тим, винагороджувалася вона або каралася раніше. На думку А.Бандури, «агресія взагалі краще пояснюється на основі винагородження її наслідків, чим на основі фруструючих умов і покарань, які вона викликає».
2. Конфлікт, його сутність та види.
Окремим різновидом конкуренції є конфлікт – зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, поглядів опонентів або суб'єктів взаємодії. Конфлікти можуть бути прихованими або явними, але в основі їх завжди лежить відсутність згоди. Якщо конфлікти сприяють прийняттю обґрунтованих рішень і розвитку взаємин, то їх називають функціональними (конструктивними). Конфлікти, що перешкоджають ефективній взаємодії й прийняттю рішень, називають дисфункціональними (деструктивними). Також розрізняють реалістичні та нереалістичні конфлікти, внутрішньоособистісні та міжособистісні. Реалістичні конфлікти викликані незадоволенням певних вимог учасників або несправедливим, на думку однієї або обох сторін, розподілом між ними яких-небудь переваг і спрямовані на досягнення конкретного результату. Нереалістичні конфлікти мають своєю метою відкрите вираження негативних емоцій, що нагромадилися, гостра конфліктна взаємодія стає тут не засобом досягнення конкретного результату, а самоціллю. Почавшись як реалістичний, конфлікт може перетворитися в нереалістичний, наприклад, якщо предмет конфлікту надзвичайно значимий для учасників, а вони не можуть знайти прийнятне рішення, упоратися із ситуацією. Це підвищує емоційну напруженість і вимагає звільнення від негативних емоцій, що нагромадилися. Нереалістичні конфлікти завжди дисфункціональні. Внутрішньоособистісний конфлікт - стан незадоволеності людини обставинами її життя, пов'язаний з наявністю в неї суперечливих один одному інтересів, прагнень, потреб, що породжують афекти й стреси. Міжособистісний конфлікт – важко розв’язуване протиріччя, яке виникає між людьми й викликане несумісністю їхніх поглядів, інтересів, цілей, потреб. Урегулювання конфлікту можливо за допомогою однієї зі стратегій подолання, запропонованих К.У.Томасом та Р.Х.Кілменном, а саме: суперництво, співробітництво, компроміс, уникнення поступливість. Доречність тієї чи іншої стратегії визначається ступенем значимості предмету конфлікту та важливістю збереження стосунків.