- •Тема 1. Предмет теорії міжнародних відносин
- •Тема 2. Формування соціально-політичної думки з проблематики міжнародних відносин
- •Тема 3. Сучасні теорії і концептуальні основи міжнародних відносин
- •Тема 4. Система міжнародних відносин, її структура і середовище
- •Тема 5. Учасники міжнародних відносин: їхні ресурси, цілі та засоби
- •Тема 1. Предмет теорії міжнародних відносин
- •1. Поняття, зміст і критерії міжнародних відносин.
- •2. Сутність, цілі та функції міжнародної політики.
- •3. Специфіка предметного поля і проблема інституціоналізації науки про міжнародні відносини.
- •4. Проблема законів у cфepi міжнародних відносин: закон -- закономірність -- тимчасові правила.
- •5. Поняття та зміст основних закономірностей і тенденцій розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •Тема 2. Формування соціально-політичної думки з проблематики міжнародних відносин
- •1. Класичний або традиційний напрям політичної думки з проблем зовнішньої політики і міжнародних відносин.
- •2. Теорія політичної рівноваги як різновидність традиційної парадигми.
- •3. Ідеалістичний напрям в історії розвитку суспільно-політичної думки з міжнародної проблематики.
- •4. Погляди представників марксистської парадигми на міжнародні відносини.
- •Тема 3. Сучасні теорії і концептуальні основи міжнародних відносин
- •1. Проблема класифікації сучасних теорій міжнародних відносин.
- •2. Політичний ідеалізм у науці про міжнародні відносини.
- •3. Політичний реалізм г. Моргентау та р. Арона.
- •4. Модернізм або "науковий" напрям в аналізі міжнародних відносин.
- •5. Транснаціоналізм: причини виникнення, зміст, різновиди.
- •6. Неомарксистська концепція міжнародних відносин.
- •7. Школа неореалізму в Теорії Міжнародних Відносин.
- •8. Соціологія міжнародних відносин. Французька соціологічна школа.
- •9. Основні напрямки дослідження міжнародних відносин після закінчення "холодної війни".
- •Тема 4. Система міжнародних відносин, її структура і середовище
- •1. Системний підхід до аналізу міжнародних відносин.
- •2. Типи, структура, закони функціонування і трансформації міжнародних систем.
- •3. Поняття, різновиди й основні компоненти середовища міжнародних відносин.
- •4. Соціальне середовище глобальної системи міжнародних відносин.
- •5. Позасоціальне міжнародне середовище. Роль геополітики в Теорії міжнародних відносин.
- •6. Міжнародна система і міжнародний порядок. Особливості світопорядку в сучасних умовах.
- •7. Поняття міжнародного порядку (продовження до пит. 6).
- •8. Історичні типи міжнародного порядку.
- •9. Повоєнний міжнародний порядок.
- •10. Особливості сучасного етапу міжнародного порядку.
- •Тема 5. Учасники міжнародних відносин: їхні ресурси, цілі та засоби
- •1. Зміст понять "актор", "учасник" міжнародних відносин.
- •2. Держава як центральний міжнародний актор.
- •3. Недержавні учасники міжнародних відносин.
- •4. Цілі та засоби в міжнародних відносинах.
- •5. Сила як засіб міжнародних акторів. Елементи сили.
- •6. Розмежування політичної науки і мв та його наслідки.
- •7. Історичні підстави державно-центристської моделі мв.
- •8. Еволюція міжнародних відносин і державно-центристський підхід.
- •9. Зростаюче розмаїття акторів міжнародних відносин.
- •Тема 6. Національні інтереси і проблема співвідношення національної та міжнародної безпеки
- •1. Поняття "національна безпека", "національний інтерес" і "міжнародна безпека" в тmb.
- •2. Система і структура національної і міжнародної безпеки в сучасному світі.
- •3. Проблеми безпеки: теоретичні дискусії й інституціональний контекст.
- •4. Дискурси про міжнародний порядок і професіонали безпеки.
- •5. Поле безпеки і його трансформації.
- •Тема 7. Проблема правового регулювання мв
- •1. Міжнародне право як юридична база системи міжнародних відносин. Принципи міжнародного права.
- •2. Особливості взаємодії права і моралі у міжнародних відносинах.
- •Тема 8. Етичний вимір міжнародних відносин
- •1. Різноманіття трактувань міжнародної моралі.
- •2. Основні імперативи міжнародної моралі.
- •3. Про дієвість моральних норм у міжнародних відношеннях.
- •Тема 9. Епістемологія і методи досліджень теорії міжнародних відносин
- •1. Поняття "методу" і "методології".
- •2. Методика, методологія і методи дослідження в тмв.
- •3. Роль прикладного аналізу мв у системі сучасного наукового знання.
- •4. Базові методики прикладного аналізу мв.
- •5. Вивчення міжнародних відносин з позицій прикладного моделювання.
- •6. Застосування арифметичних засобів як самостійна проблема прикладного вивчення міжнародних відносин.
- •Тема 10. Конфлікти і співробітництво у міжнародних відносинах
- •1. Основні підходи до дослідження міжнародних конфліктів.
- •2. Зміст і форми міжнародного співробітництва.
3. Роль прикладного аналізу мв у системі сучасного наукового знання.
Наукове знання про міжнародні відносини виступає сьогодні як переважно збірне поняття, за яким стоїть не тільки сукупність теорій і методологічних підходів, що розширюється безупинно, але й інструментарій методів, методик і процедур дослідження зовнішньої політики і світового розвитку, що постійно удосконалюється. При цьому все більш помітну роль у формуванні сучасних уявлень про характер міжнародних ситуацій і процесів грають прикладні проекти.
Висування прикладних досліджень "на передній край" вивчення міжнародних відносин обумовило звернення широкого кола спеціалістів до особливого наукового інструментарію, орієнтованого на збір емпіричної інформації, кількісні методи її опрацювання, підготовку аналітичних висновків у формі прогнозних припущень. Даний підхід призвів у 60-70-і рр. ХХ ст. до масованого впровадження в дослідницьку практику понять і прийомів, запозичених із різноманітних суспільних і точних дисциплін, і викликав "методичний вибух", а потім дискусію з проблем сутнісних характеристик і предметних меж міждисциплінарних досліджень, коректності застосовуваного наукового інструментарію, його ролі в одержанні адекватних результатів і т.д., що продовжується дотепер.
У цьому зв'язку слід зазначити справедливу, на погляд Боришполець, думку, що в структуру будь-якого прикладного дослідження завжди "умонтовані" два поділи - методологічний і методичний. Перший є головним, що формулює основні гіпотези і цілі проекту, а другий - у певному сенсі допоміжним. У рамках другого застосовуються й удосконалюються методики (техніка) аналізу інформації на основі тих положень, що висуваються першим розділом.
Проте питання про науковий статус прикладних методик представляється поки достатньо спірним. По суті "різницю між теорією і методикою в суспільних дисциплінах можна провести на абстрактному рівні і важко виділити на практиці". Захоплення емпіричними дослідженнями в 60-70-х рр. призвело до переоцінки їхнього значення і спроб оголошення в якості супернауки. Водночас багатьма авторами методики сприймаються як "неповноцінні теорії" або ж ставляться на рівень із такими поняттями, як "методи" і "підходи".
Хотілося б відзначити, що надалі під терміном "методика" розуміється насамперед сума процедур опрацювання емпіричного матеріалу. При цьому аналітики за звичай використовують "різноманітні методики в проведенні дослідження, що знаходиться в рамках того самого підходу, тобто того засобу, котрим дослідник розмежовує ціль і засіб дослідження". Проте, незважаючи на широкий науковий інтерес до проблеми розробки і застосування прикладних методик у сфері аналізу міжнародних відносин, поки не склалося загального уявлення про їхню типологію.
У якості одного з перших варіантів класифікації прикладних методик можна зазначити, наприклад, такий розподіл: 1) дослідницькі техніки загального плану, 2) специфічні техніки - прикладний факторний аналіз.
Дещо в іншому ключі вирішується подібна проблема, коли методики аналізу міжнародних відносин включені в систему єдиного поняття "політичний аналіз" (аналіз внутрішньої і зовнішньої політики), що підрозділяється на старі методи вивчення управління (алегоричний, аналітичний, порівняльний, історичний, емпірико-прагматичний, логіко-прогностичний методи й ін.) і сучасні методичні підходи до аналізу управління (біхевіоризм, комунікаційний, вивчення процесу прийняття рішень, імітаційні ігри, структурно-функціоналістський підхід і деякі інші).
Іноді науковий аналіз міжнародних відносин розуміється як поєднання теорії міжнародних відносин із певним видом емпіричних досліджень і відповідних методичних процедур, "вироблених або розвинених соціологією в області одержання й опрацювання інформації: а) статистичний аналіз залежності між суспільними перемінними і міжнародними перемінними, у тому числі для інтепретації поводження в сфері міжнародних відносин, б) соціологічні методи дослідження думок і позицій для інтепретації мотивів дій в області міжнародних відносин".
У деяких російських дослідженнях виділяють, з одного боку, такі поняття, як "методичні підходи до вивчення системи міжнародних відносин", а з іншого боку - окремі методики в дослідженнях міжнародних відносин: 1) статистичні методи (статистичні моделі, кореляційний і факторний аналіз); 2) аналітичне моделювання [Гантман (ред.), 1976, с. 483--485]. У більш пізніх публікаціях висловлювалася думка, що в дослідженнях міжнародних відносин не існує специфічного методу аналізу і можна говорити, з одного боку, про загальнонаукові методи або методологічні засоби (системний підхід, математичне моделювання), а з іншого боку - про соціологічні методи (контент-аналіз і деякі інші) [Цыганков, 1992, с. 45--55]. У ряді випадків питання про класифікацію методик розглядається шляхом указівки на міждисциплінарний характер прикладних аналітичних засобів і перерахування деяких із них [Лебедєва, Тюлин, 1991, с. 4-5]. Можна зустріти і класифікацію, засновану на урахуванні ступеня математичного забезпечення дослідницьких процедур (якісні і кількісні методики).
Виходячи з викладеного, можна зробити висновок, що питання про класифікацію сучасних аналітичних засобів, застосовуваних у прикладних дослідженнях міжнародних відносин, залишається відкритим. У якості одного з варіантів рішення цього питання Боришполець пропонується такий розподіл: базові аналітичні методики (контент-аналіз, ивент-аналіз, когнітивне картирування) і комплексне аналітичне моделювання (емпіричне, нормативне, динамічне) міжнародних ситуації і процесів. Застосування кількісних методів і обчислювальної техніки видається відносно самостійною проблемою, яка повинна знаходити адекватне вирішення в залежності від цілей кожного конкретного проекту.