![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Валютно-фінансові операції, що здійснюються на національних, міжнародних і світових фінансових ринках
- •2. Вплив світових фінансових криз на процеси глобалізації.
- •3. Основні типи та взаємозв’язки ринків в світовому фінансовому просторі.
- •2. Учасники та тенденції розвитку світового фінансового ринку
- •2. Джерела формування фінансових ресурсів на світових фінансових ринках.
- •3. Євро та фінансовий ф'ючерсний ринки.
- •4. Цінні папери на світовому фінансовому ринку.
- •3. Проблеми та напрями формування ринку фінансово-банківських послуг в умовах глобалізації
- •2. Структура світової банківської системи.
- •3. Тенденції формування ринку фінансово-банківських послуг.
- •4. Тенденції міжнародного ринку фінансових інструментів: сучасний стан і напрями розвитку
- •2. Напрями розвитку міжнародних ринків фінансових інструментів.
- •3. Тенденції розвитку ринків європаперів.
- •5. Світовий ринок похідних фінансових інструментів
- •2. Касові та термінові операції з похідними фінансовими інструментами.
- •3. Особливості контрактів з використанням похідних фінансових інструментів.
- •Відмітні ознаки ф'ючерсного і форвардного контрактів
- •4. Види ф'ючерсних контрактів.
- •5. Види опціонів при укладанні угод на світових фінансових ринках.
- •6. Контракти з використанням операцій своп.
- •6. Міжнародний ринок кредитних деривативів
- •2. Відмінності кредитних деривативів від похідних фінансових інструментів.
- •3. Проблеми в процесі використання кредитних деривативів.
- •4. Переваги та недоліки кредитних деривативів.
- •5. Класифікація угод по кредитних деривативах.
- •Класифікація кредитних деривативів залежно від базового активу і основних параметрів контракту
- •7. Ризики при здійсненні валютно-фінансових операцій на світовому фінансовому ринку: проблеми і ефективність їх управління
- •2. Ризик-менеджмент в процесі проведення операцій на світовому фінансовому ринку.
- •3. Регулювання ліквідності банківських установ.
- •4. Управління кредитними ризиками.
- •5. Особливості ризиків інвестиційної діяльності.
- •6. Валютні ризики та методи їх уникнення.
- •7. Управління операційними ризиками.
- •8. Ризики партнерства та їх менеджмент.
- •Методи управління ризиками партнерства
8. Ризики партнерства та їх менеджмент.
Тим часом в найближчому майбутньому банки вимушені надавати управлінню ризиками партнерства набагато більше уваги і засобів, ніж сьогодні. Це обумовлено дією ряду чинників.
По-перше, банківська система несе набагато більше втрат, від класичної діяльності за наданням кредитів і позик ніж від ринкових операцій з тими ж цінними паперами. Останнім часом велика частина банкрутств банків пов'язана саме з ризиками партнерства, тобто з «провалами» на ринку позикових капіталів і лише окремі випадки банкрутства обумовлені ринковими ризиками.
По-друге, поява новітніх банківських продуктів і процесів, що набули поширення в 90-х роках, буквально підштовхує до радикальних змін в управлінні ризиками партнерства, що зажадає від банків значних витрат на необхідну адаптацію систем управління і на перепідготовку персоналу.
По-третє, розповсюдження новітніх продуктів і процесів потребує також перегляду і зміни банківських нормативів (так званих пруденціальних норм), пов'язаних з управлінням ризиками.
По-четверте, банківські нормативи, зокрема що розробляються на міжнародному рівні, все частіше переглядаються у бік посилення заходів внутрішнього контролю в банках.
Ризик партнерства, як правило, пов'язаний з тим, що партнер, що підписав з банком фінансовий контракт (договір), може з тих або інших причин відмо витися від погашення своїх зобов'язань і оплати відсотків по них. Вартість ризику партнерства в кожен конкретний момент визначається рядом чинників: вірогідністю неспроможності або банкрутства позичальника, величиною непогашених зобов'язань, часткою погашення боргу і сумою одержаних кредитором гарантій. Цю залежність можна виразити наступною формулою:
(7.1)
де Cit — вартість ризику партнерства для позичальника i на момент t;
Pit — вірогідність банкрутства позичальника i, розрахована на момент t;
Nit — сума зобов'язань позичальника i на момент t;
Tit — частка погашених зобов'язань позичальника i, оцінена на момент t;
Gi — сума гарантій, одержаних кредитором від позичальника i.
Ризик партнерства пов'язаний з активами (в цьому випадку він виступає як кредитний ризик), з пасивами банку, а також з його забалансовими операціями. Він може зачіпати інтереси будь-якого економічного суб'єкта — кредитора, позичальника і фінансового посередника. Найсерйознішим є ризик втрати капіталу (активів). Ризик, пов'язаний з пасивами, примушує економічних суб'єктів диверсифікувати джерела фінансових ресурсів і створює загрозу їх дорожчання.
Досвід управління ризиками партнерства показує, що організація і методи цього управління залежать від наступних двох головних чинників:
від природи банківських продуктів або послуг, що є об'єктом фінансового контракту. Існують чотири головні типи таких продуктів: 1) позики і кредити фізичним особам і індивідуальним підприємцям (як правило, вони численні, але кожний з них невеликий за об'ємом); 2) фінансування інвестицій організацій і місцевих органів влади (чисельність інвестиційних позик звичайно невелика, але сума кожної позики значна); 3) казначейські позики і короткострокові кредити для погашення грошових зобов'язань організацій і органів влади (їх об'єми можуть розрізнятися, а терміни, як правило, менше, ніж у інвестиційних позик); 4) міжбанківські кредити (надаються на короткі терміни, але на дуже великі суми);
від «життєвого циклу» фінансового контракту. Він включає, як правило, три етапи: 1) вибір ризиків (укладення контракту);
реалізацію контракту (моніторинг за виконанням зобов'язань);
завершення (закриття) контракту, тобто повне погашення зобов'язань в намічений контрактом термін.
Традиційні методи управління ризиками партнерства на різних етапах реалізації контракту представлені в табл. 7.1.
Таблиця 7.1