21. Господарський комплекс Центральноукраїнський комплекс

Район складається з Київської, Чернігівської, Черкаської, Житомирської й Кіровоградської областей.

Агропромисловий комплекс Центральноукраїнського району є однією з найважливіших ланок структури народного господарства. Значення сільського господарства й харчової промисловості виходить за межі району. Питома вага валової продукції сільського господарства в загальноукраїнському обсязі становить 23% (друге місце після Західноукраїнського району). На Центральноукраїнський район припадає 21% виробленого країною зерна, 28% цукрових буряків, 13% соняшнику, 19% овочів, 22% м’яса, 27% картоплі. Агропромисловий комплекс району характеризується великою структурно-галузевою різноманітністю, що зумовлює його розташування у трьох природно-кліматичних зонах. Полісся спеціалізується на молочно-м’ясному скотарстві, льонарстві й картоплярстві. За виробництвом картоплі Чернігівська область посідає перше місце серед областей України, хоч загалом район у цьому відношенні поступається Західноукраїнському. Спеціалізація лісостепової зони – цукрові буряки, зернові культури (пшениця, ячмінь), м’ясо-молочне скотарство, свинарство. Більша частина території району входить до «цукрового поясу» України. Південна половина Кіровоградщини входить до степової зони. Тут ще є цукрові буряки, але вже з’являється соняшник. Зернові культури (пшениця, ячмінь, кукурудза) мають більшу питому вагу в посівах в порівнянні з попередніми зонами. Скотарство має м’ясо-молочний напрямок; поширене свинарство, яке базується, зокрема, на зерні, відходах цукроваріння й олійництва. Харчова промисловість – одна з найбільших розвинених і типових для району галузей. Вона зосереджена як у великих промислових центрах, так і в численних невеликих містах, центрах адміністративних районів. Цукор виробляється в усіх областях; найбільше його виготовляється у Черкаській області, в Черкасах діє й рафінадний завод. Олійництво зосереджено на півдні. М’ясна й молочна промисловість розміщена в усіх областях, але передусім у приміських зонах обласних центрів. Типовими галузями для району є борошномельна, крохмальна, виноробна промисловість.

Промислові вузли. В Центральноукраїнському районі сформувалися два великих промислових вузли — Київський та Черкаський, вони мають неоднаковий профіль. Для Київського вузла характерне переважно неметало-містке машинобудування, особливо наукомістке, хімічна, легка, харчова промисловість, поліграфія. Черкаський промвузол базується на матеріаломісткому виробництві: азотні добрива, синтетичні волокна, цукрова промисловість. Водночас тут розвинута легка промисловість (шовкові тканини, трикотаж), виробництво технологічного обладнання для харчової промисловості.

22. Природно-ресурсний і виробничий потенціал Північно- Західного економічного потенціалу

До Північно-Західного регіону відносять Волинську та Рівненську області. Він має дуже високу питому вагу українців (до 97% від загальної кількості населення). Головними національними меншинами тут є росіяни, білоруси, поляки та євреї. Причому кількість поляків і євреїв постійно скорочується. Росіяни та євреї проживають переважно у міських поселеннях. Намітилася тенденція до підвищення частки корінної нації серед усього населення регіону.   У Подільському регіоні (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області) частка населення корінної нації коливається від 94 до 98%. Найвищий відсоток українців у Тернопільській області (96%). Найбільш чисельними меншинами в регіоні є росіяни, поляки, євреї, білоруси, які проживають переважно в містах. Українці проживають в селах і містах.

Природні ресурси Рівненської обл

В області налічується понад 600 родовищ корисних копалин, які репрезентовані 18 видами. Найбільш широко в складі ресурсного потенціалу представлені будівельна мінеральна сировина та родовища торфу, розвідані запаси яких забезпечують подальший розвиток виробництва щебеню, цементу, вапна, цегли керамічної і силікатної, лицювальних плит, торфобрикетів та кускового паливного торфу на тривалий період. Рівненщина, єдина в Україні, має два розвідані родовища дорогоцінного каменю — бурштину, які розробляються державним підприємством «Бурштинові копальні». Наявні унікальні родовища базальтов. Поряд з базальтами мають широке розповсюдження туфи — продукти виверження вулканів. Прогнозні ресурси туфової сировини становлять сотні млн. тонн, тобто є практично невичерпними.

Видобуток та використання зернистих фосфоритів, поклади яких становлять понад 81 тис.тонн, дозволять зменшити залежність як області, так і України в цілому, від імпорту сировини для фосфорних добрив, потреба сільського господарства в яких задовольняється лише на 25–30 відсотків. Геологорозвідувальними роботами у межах Рівненсько-Волинського міднорудного району виявлено найбільш перспективний для промислового освоєння Рафалівський рудний вузол самородної міді, де здійснюється комплекс необхідних геофізичних та бурових робіт. Рівненщина має значні ресурси підземних прісних та мінеральних вод.

Природні ресурси Волинської обл. Мінерально-сировинний потенціал області характеризується наявністю в надрах 18 видів корисних копалин, серед яких 12 належать до корисних копалин загальнодержавного значення (вугілля, природний газ, торф, германій, пісок скляний, підземні прісні та мінеральні води, торф”яна грязь, сировина цементна, мідь і фосфорити). Газ природний представлено Локачинським родовищем. В області є великі запаси сапропелю, який може застосовуватись як добриво, а деякі різновиди органо-вапнякового та змішаного водоростевого типу можуть використовуватись у ветеринарії , для підгодівлі худоби та в медицині.

Волинь багата ріками та озерами. Вода в озерах прісна, насичена киснем, чиста за мікробіологічним складом, часто має лікувальні властивості. Найбільший потенціал рекреаційних ресурсів сконцентрований в межах Шацкого Національного природного парку, розташованого на північному заході Волині в безпосередній близькості до український - польському державному кордону.

Промисловість

Основними галузями спеціалізації Волинської області є: промисловість (перш за все, харчова) і транспорт. Харчова промисловість представлена 50 промисловими підприємствами, флагманами даної галузі були і залишаються такі підприємства як Гороховській, Гвідавській, Володимир - Волинський цукрові заводи.

Економічний потенціал промисловості області формує, в основному, обробна промисловість, зокрема харчова галузь і машинобудування. Зменшується питома вага галузей економіки, пов’язаних з добуванням природних ресурсів, у той же час збільшується частка галузей підвищеної технологічної складності.

Сільське господарство Агропромисловий комплекс Волині є провідною галуззю економіки, в якому виробляється третина валової продукції області. Основними напрямками спеціалізації цього сектора є вирощування зернових, цукрових буряків, картоплі, овочів, а також м’ясо-молочне тваринництво. Лісове господарство Область володіє значними лісовими ресурсами, які займають третину території (691 тис.га). В області працює 18 лісопідприємств у складі обласного управління лісового господарства та 9 спеціалізованих лісопідприємств головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації. Враховуючи наявність в області значних запасів лісосировинних ресурсів і постійно зростаючий попит на вироби з натуральних і екологічно чистих матеріалів, вкладання коштів у їх комплексну переробку, виробництво меблів, пиломатеріалів, столярних виробів, паркету і т.д. є високоефективною і вигідною справою.